Постанова № 31009947, 26.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 922/177/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача -Михайлець О.В. (довіреність від 05.03.2013 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №816Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення штрафу

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 34000,00 грн., яка складається з суми штрафу в розмірі 17000,00 грн. та пені в розмірі 17000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету України суму штрафу в розмірі 17000,00 грн., пеню в розмірі 17000,00 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач не погодилась з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що відділення не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення суду є обгрунтованим, доведеним та законним. Просить рішення господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18.04.2013 р. представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд долучити до матеріалів справи копію реєстру відправлень поштової кореспонденції та копії протоколів від 04.05.2012 р. та 16.05.2012 р.

Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення ( ухвали апеляційного суду) колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27.06.2012 р. Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету розглядалась справа № 6/01-76-12 про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду даної справи позивачем було прийнято рішення № 92-К від 27.06.2012 р.., яким визнані дії відповідача такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, передбаченими ч.1 ст. 50, п. 4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, які проводив Відділ освіти Лозівської районної державної адміністрації.

У зв'язку із вказаним порушенням позивач своїм рішенням № 92-К від 27.06.2012 р. по справі № 6/01-76-12 наклав на відповідача штраф у розмірі 17000,00 (п.4 рішення). (а.с. 8-10).

Копія рішення антимонопольного комітету була направлена позивачем відповідачу листом № 02-26/6-2896 від 04.07.2012 року для виконання. В даному листі позивач зазначив, що штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також у вказаному листі позивач зазначив, що у відповідності до ч.8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня сплати штрафу надіслати у територіальне відділення документи, що підтверджують його сплату. Відповідач також був попереджений про нарахування пені в разі несплати штрафу (а.с. 13).

Даний лист та копія рішення були отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 12.07.2012 р. про що свідчить відповідь УДППЗ "Укрпошта" № 07-13-1962 від 12.10.2012 р. на вимогу позивача № 02-26/6-407 від 28.09.2012 р. (а.с.11- 12) та власноручний підпис ОСОБА_2 в книзі отримання поштових відправлень (зворотня сторона а.с. 12).

Статтею 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав лист позивача з вимогою сплатити штраф та копію самого рішення № 6/01-76-12 від 27.06.2012 р. -12.07.2012р, двохмісячних строк для сплати накладеного штрафу в сумі 17000 грн. починається обліковуватися з 13.07.2012 р. та закінчується 13.09.2012 року.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач, має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Однак в матеріалах справі відсутні докази того, що відповідач оскаржував рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 27.06.2012 р.в порядку, передбаченому вказаною нормою закону, також відсутні докази визнання судом недійсним даного рішення, а тому рішення Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (ч.2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Проте, відповідач не виконав рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 27.06.2012 р., яким визнано дії ФОП ОСОБА_2 такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції та не сплатив накладений позивачем штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 зазначеного Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і у зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні ст. 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу (п. 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15)

У зв'язку з несплатою в добровільному порядку відповідачем суми штрафу позивачем на підставі вище вказаної статті закону нарахована пеня за кожний день прострочення сплати штрафу, яка підтверджується детальним розрахунком пені (а.с. 5).

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи що відповідачем не сплачено суму штрафу та пеню, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17000,00 грн. штрафу та пені у розмірі 17000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказам та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач посилається в апеляційній скарзі, на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не перевірялися висновки, викладені в рішенні органу АМК України, не витребувались жодні докази та первинні документи, на підставі яких прийнято рішення Антимопонольного комітету від 27.06.2012 р, оскільки мають місце обставини, визначені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є підставою для визнання рішення позивача недійсним.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» - при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) слід мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Однак, не можуть братися судом до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції", оскільки вказана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно ч.1ст. 60 закону України «Про захист економічної конкуренції»- відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

ФОП ОСОБА_2 одержала копію рішення 12.07.2012р., отже строк для оскарження в судовому порядку сплинув 13.09.2012.

Відповідачем не оскаржувалось прийняте позивачем рішення про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу від 27.06.2012 р. № 92-к у встановлений ч.1ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк.

Отже відповідач не скористався своїм правом на оскарження вище вказаного рішення позивача з приводу його незаконності та необґрунтованості з підстав передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: неповного з'ясування чи недоведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Строк на оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 р. № 92-к закінчився та відновленню не підлягає.

Враховуючи вказані обставини та позицію пленуму Вищого господарського суду України за вказаною вище постановою від 26.12.2011 р. № 15, судова колегія вважає, що місцевий суд не мав підстав досліджувати доводи відповідача щодо законності та обгрунтованності рішення органу Антимонопольного комітету України, оскільки сплинення строку на оскарження "виключає можливість перевірки законності та обгрунтованості рішення органу Антимонопольного комтету." Таким чином посилання скаржника на нез"ясування судом першої інстанції всіх обставин справи є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.01.13 р. у справі № 922/177/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/177/13-г підписано 23.04.2013 р

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.