Рішення № 31009558, 22.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/102/12-20/19/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа № 5009/3993/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВа Центр, ЛТД Ко» (69076, м.Запоріжжя, вул.Жукова, буд.9)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Університетська, буд. 2-а, поштова адреса для листування: 69000, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.57)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфорд» (69041, м.Запоріжжя, вул.Кремлівська, 63-а, адреса для листування: 69121, м.Запоріжжя, а/с 6335)

про визнання припиненим договору поруки

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Матохнюк А.А. (дов.№1 від 03.01.2013р.);

Від відповідача - Маркова В.Є.(дов.№1660 від 20.06.2012р.);

Від третьої особи - Забродін О.М. (постанова господарського суду Запорізької області

від 03.12.2012р. у справі №26/5009/5610/11);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання припиненим договору поруки №4.7-56/П-1, укладеного 23.11.2007р. між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», та ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко». 25.10.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі №5009/3993/12.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2013р. провадження у справі №5009/3993/12 припинено на підставі п.п.1-1, 2 ч.1 ст.80 ГПК України. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. зазначена ухвала скасована, справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 28.02.2013р. справа №5009/3993/12 прийнята судом до розгляду, справі присвоєно номер провадження 34/102/12-20/19/13, судове засідання призначено на 25.03.2013р. У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.04.2013р. Ухвалою голови господарського суду від 03.04.2013р. у зв'язку з хворобою судді Гандюкової Л.П. розгляд справи перенесено на 22.04.2013р.

У судовому засіданні 22.04.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень. Позивач вважає, що укладений між сторонами договір поруки №4.7-56/П-1 від 23.11.2007р. є припиненим в силу приписів ч.1 559 ЦК України у зв'язку зі зміною з 01.05.2009р. умов забезпеченого кредитного договору №7.4-56 від 23.11.2007р. в частині розміру відсотків з 11,3% на 12,3% річних, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача як поручителя без його на те згоди. Відповідні зміни до договору поруки не вносилися. Крім того, згідно з ч.4 ст.559 ЦК України встановлено, що в разі, якщо в договорі поруки строк його припинення не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Відповідно до п.6.1 договору поруки, порука припиняється з припиненням кредитного договору №7.4-56 від 23.11.2007р., укладеного між ЗАТ «ПУМБ» та ТОВ «Макфорд». Згідно з п.6.1 кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 22.05.2009р., позичальник зобов'язаний повернути кредит не пізніше 22.06.2009р. Тобто, ПАТ «ПУМБ» на підставі приписів ч.4 ст.559 ЦК України мав право пред'явити вимогу по договору поруки не пізніше 22.12.2009р. ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» з вимогою про виконання зобов'язання, порушеного позичальником (ТОВ «Макфорд») за кредитним договором, в установлений термін не звертався. При цьому, 11.02.2010р. банком подано позов до ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко», як поручителя, про стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором, за яким порушено провадження у справі №24/84/10. В ході розгляду цієї справи ПАТ «ПУМБ» надав вимогу про виконання порушеного зобов'язання, забезпеченого порукою №1958/119/09 від 10.011.2009р., яка згідно з повідомленням про вручення була направлена лише 14.01.2010р. та отримана ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» 19.01.2010р. Однак, враховуючи викладене, порука на той час вже припинилася. Позиція ПАТ «ПУМБ», що строк договору поруки встановлений - до повного його виконання, є хибною. У зв'язку з цим, позивач звернувся з даним позовом та на підставі ст.ст.559, 598 ЦК України просить визнати договір поруки №4.7-56/П-1 від 23.11.2007р. припиненим у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив із наступних підстав. Пунктом 7.2.4 кредитного договору передбачено збільшення розміру процентної ставки на 1% у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником з будь-яких підстав, будь-якого з зобов'язань, встановлених п.п.10.3.6.2, 10.3.6.6, 10.3.6.7., 10.3.6.8. У зв'язку з невиконанням ТОВ «Макфорд» обов'язку, передбаченого п.10.3.6.8 кредитного договору, починаючи з 01.05.2009р. відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою 12,3% річних (11,3%+1%). Внутрішніх рішень Банку про збільшення процентної ставки окремо не приймалося, оскільки таке збільшення прямо передбачено умовами договору. В подальшому позичальник зазначене порушення не усунув, інформацію про обороти за своїми рахунками Банку не надав, тому проценти продовжували нараховуватися за ставкою 12,3%. У пункті 2.2. договору поруки визначено, що у разі внесення змін до договору, з якого випливає зобов'язання, що мають наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язання в розрізі таких змін за умови, якщо поручитель письмово погодився з такими змінами. Згідно з п.2.4 положення пункту 2.2 не стосуються змін, які можуть відбутись у зобов'язанні у випадках, які були прямо передбачені в тексті договору, з якого випливає зобов'язання (в тому числі тих, що тягнуть за собою збільшення обсягу відповідальності поручителя). Зважаючи на ознайомлення поручителя з усіма умовами договору, з якого випливає зобов'язання, такі зміни вважаються заздалегідь погодженими поручителем. Зобов'язання поручителя сплачувати проценти за користування кредитом, в тому числі за збільшеними ставками, розрахованими відповідно до умов кредитного договору, встановлено в п.2.1.1.2 договору поруки. Посилання позивача на припинення договору поруки у зв'язку з закінченням строку пред'явлення вимоги відповідач спростовує наступним. Згідно з п.6.1 договору поруки, порука припиняється з припиненням зобов'язання, отже до повного його виконання. І протягом усього цього строку Банк має право вимоги до поручителя. Вимога до поручителя за вих..№1958/119/02 від 10.11.2009р. була направлена в межах строку і була отримана ним 12.01.2012р., що було предметом дослідження у справі №4/5009/712/11. У передбачений п.3.2 договору поруки строк із моменту одержання вимоги, і до цього часу, ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» своє зобов'язання не виконав, з 23.01.2010р. воно є простроченим. Таким чином, зобов'язання поручителя досі не припинені. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до умов договору поруки ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» зобов'язалося відповідати перед Банком за виконання ТОВ «Макфорд» зобов'язань, що випливають з кредитного договору, і його відповідальність є солідарною з позичальником, в тому числі, згідно з п.2.4, за збільшеним обсягом відповідальності, у разі змін, які відбулися у зобов'язанні, що були прямо передбачені в тексті договору і тому вважаються заздалегідь погодженими. Зобов'язання поручителя сплачувати проценти за збільшеними процентними ставками випливає з п.2.1.1.2 договору поруки. Третя особа також зазначила, що обраний позивачем спосіб захисту, як визнання договору припиненим, є неправильним, по суті є вимогою про встановлення факту та не може виступати самостійним предметом спору, тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макфорд" (Позичальник, третя особа у справі) був укладений Кредитний договір № 7.4-56 (далі-кредитний договір). У подальшому до кредитного договору укладалися додаткові угоди: №1 від 14.03.2008р., № 2 від 22.05.2009р., які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 1.1 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів протоколом № 53 від 22.04.2009р., Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (ПАТ «ПУМБ», позивач у справі) є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк".

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 22.05.2009 р. позивач (Банк) зобов'язався надати третій особі (Позичальнику) кредит у розмірі, еквівалентному 14 207 364,57 грн., (ліміт кредиту), а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені Кредитним договором.

Згідно з п.1.5 кредитного договору валютами кредиту є гривня та долар США. Відповідно до п. 1.5 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 22.05.2009 р., валютою кредиту є долар США.

Плата за користування кредитом, якщо кредит надається в доларах США, проценти за користування кредитом нараховується Банком за ставкою у розмірі 11,3% річних (із розрахунку 360 днів на рік) (п.7.2.2).

Відповідно до п.6.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди №2, позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22 червня 2009 року. Згідно з п.14.5 договору він діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

У пункті 3.1.5 Кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит, зокрема, за умови укладення між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіВа Центр, ЛТД Ко» угоди про забезпечення боргових зобов'язань за цим договором - договору поруки.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим Кредитним договором між ЗАТ"Перший Український міжнародний банк» (Кредитор) та ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» (Поручитель, відповідач) укладено договір поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р., відповідно до умов якого Поручитель поручився перед Кредитором за виконання Боржником (ТОВ «Макфорд») зобов'язань за Кредитним договором № 7.4-56 від 23.11.2007р. (Зобов'язання).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання Боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. У разі порушення Боржником Зобов'язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання Зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно з п.п.2.1.1.1, 2.1.1.2 договору поруки в редакції додаткової угоди №2 від 22.05.2009р., яка є його невід'ємною частиною, порукою забезпечується зобов'язання Боржника перед Кредитором: повернути кредит, що надається у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі, який визначається відповідно до умов Кредитного договору, але не може перевищувати еквіваленту 14 207 364,57 грн., в повному обсязі не пізніше 22.06.2009р.; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 11,3%, а у випадках, передбачених Кредитним договором, сплачувати проценти за користування кредитом за збільшеними процентними ставками, розрахованими відповідно до умов кредитного договору.

Після спливу кінцевого терміну повернення кредиту (22.06.2009р.), у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором №7.4-56 від 23.11.2007р. ПАТ «ПУМБ» у лютому 2010р. звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Макфорд» про стягнення заборгованості у сумі 1 472 092,67 доларів США (що еквівалентно 11 791 462,29 грн.) та 1 271 381,95грн., що загалом дорівнює 13 008 781,24 грн., в тому числі: основна сума кредиту у розмірі 1 391 589,88 доларів США (що еквівалентно 11 146 639,94 грн.) та 1 271 318,95 грн.; відсотки за користування кредитом за період з 26.06.2009р. по 21.12.2009р. включно в розмірі 80 502,79 доларів США (що еквівалентно 644 827,35 грн.); пеня, нарахована відповідно до п.12.1 кредитного договору, станом на 21.12.2009р. в сумі 1 217 318,95грн. За даним позовом 11.02.2010р. порушено провадження у справі №24/85/10, до участі у справі залучено ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2010р. у справі №24/85/10 позовні вимоги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволені. Постановою Запорізького апеляційного господарського від 02.09.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010р., рішення господарського суду від 30.09.2010р. залишено без змін.

Також 11.02.2010р. господарським судом Запорізької області було порушено провадження у справі №24/84/10 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко», як поручителя за договором поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р., про стягнення заборгованості за кредитним договором №7.4-56 від 23.11.2007р., яка утворилася станом на 21.12.2009р. На даний час провадження у справі №24/84/10 ухвалою від 22.11.2012р. зупинено до розгляду спору у даній справі №5009/3993/11.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2011р. порушено провадження у справі №26/5009/5610/11 про банкрутство ТОВ «Макфорд» за заявою ініціюючого кредитора - ПАТ "Перший Український міжнародний банк". Ухвалою суду від 11.10.2011р. за результатами підготовчого засідання визнано безспірними грошові вимоги ПАТ "ПУМБ" до ТОВ «Макфорд» у розмірі 1 278 244,16 грн. Ухвалою суду від 10.01.2012р. затверджено реєстр кредиторських вимог та визнано ПАТ «ПУМБ» конкурсним кредитором ТОВ «Макфорд» на суму 1 278 244,16 грн. Постановою суду від 03.02.2012р. ТОВ «Макфорд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 12.06.2012р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ «Макфорд» як юридичну особу - банкрута і припинено провадження у справі №26/5009/5610/11 про банкрутство. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 26/5009/5610/11 ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.06.2012р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.06.2012 р. у справі № 26/5009/5610/11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Розгляд справи про банкрутство триває, згідно з інформаційними даними програмного забезпечення «Діловодство господарського суду» останнім процесуальним документом по справі №26/5009/5610/11 на момент вирішення спору є ухвала від 26.11.2012р., згідно з якою зобов'язано ліквідатора завершити ліквідаційну процедуру банкрута - ТОВ «Макфорд» та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність, ліквідаційний баланс банкрута для затвердження.

Слід також зазначити, що 04.01.2012р. господарським судом розглянуто справу №31/5009/7187/11 за позовом ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» до ПАТ «ПУМБ», за участю ТОВ «Макфорд» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, про визнання частково недійсним договору поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р. та додаткових угод до нього в частині їх укладення строком понад 01.08.2009р. та визнання договору поруки №7.4-56/П-1 припиненим з 02.08.2009р. У задоволенні позовних вимог судом відмовлено повністю. Зі змісту рішення у справі №31/5009/7187/11 вбачається, що в підставу позову було покладено перевищення повноважень директором ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» при укладенні договору поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р. та додаткових угод до нього. Рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

У жовтні 2012 року ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» звернулося до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, з вимогами про визнання договору поруки припиненим на підставі частини 1 та 4 ст.559 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Згідно з ст.ст.55, 124 Конституції України кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

За змістом п.1 ч.2, ч.3 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав відповідно та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків, а за п.7 ч.2 ст. цієї статті - припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ч.1 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, зокрема: з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Із змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, що призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання.

Частиною 2 ст.553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У пункті п.2.2 договору поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р. встановлено, що у разі внесення змін до договору, з якого випливає Зобов'язання, що мають наслідком збільшення обсягу відповідальності Поручителя, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником Зобов'язання в розрізі таких змін, якщо Поручитель письмово погодився із такими змінами у Зобов'язанні.

Відповідно до пункту 2.4 договору положення п.2.2 не стосуються змін, які можуть відбутись у Зобов'язанні у випадках, які були прямо передбачені в тексті договору, з якого випливає Зобов'язання ( в тому числі тих, що тягнуть за собою збільшення обсягу відповідальності Поручителя). Зважаючи на те, що Поручитель до підписання цього договору ознайомився з усіма умовами договору, з якого випливає Зобов'язання, такі зміни вважаються заздалегідь погодженими Поручителем.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як слідує з умов Кредитного договору, на час його укладення в ньому містилися умови, які передбачали можливість збільшення процентної ставки плати за користування кредитом у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником певних зобов'язань. Так, згідно з п.7.2.4 цього договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання з будь-яких підстав будь-якого з зобов'язань, встановлених п.п.10.3.6.2, 10.3.6.6. - 10.3.6.8 кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом збільшується на 1% річних, і проценти за користування кредитом будуть нараховуватись Банком за цією збільшеною ставкою протягом всього місяця, наступного за місяцем, в якому Позичальник не виконав обов'язок, за невиконання (неналежне виконання) якого процентна ставка за користування кредитом була збільшена.

У пункті п. 2.1.1.2 договору поруки встановлено, що порукою забезпечується виконання Боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору, в тому числі щодо щомісячної сплати процентів за користування кредитом в розмірі 11,3%, а у випадках, передбачених Кредитним договором, процентів за користування кредитом за збільшеними процентними ставками, розрахованими відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 10.3.6.8 Кредитного договору, починаючи з 01.12.2007 р. та до закінчення строку дії Договору щомісячно (з першого по останній день календарного місяця) Позичальник зобов'язаний забезпечувати надходження на всі поточні рахунки, відкриті позичальником у банку, грошових коштів в будь-якій валюті в обсязі не меншому ніж 80 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки позичальника в банку та в інших банківський установах за кожний місяць. Розмір обсягу надходжень грошових коштів за відповідний місяць визначається в перший банківський день наступного за ним календарного місяця за курсом НБУ або крос-курсом (в залежності від валюти кредитного обігу) на перший банківський день попереднього місяця при підрахунку обсягу щомісячних грошових надходжень не враховуються: кредитні кошти, отримані від банку за цим Договором та/або за іншими укладеними з банком угодами.

Перевірка виконання позичальником обов'язку, зазначеного в цьому пункті Договору, проводиться банком за кожний календарний місяць на підставі наданих позичальником довідок та на підставі довідок інших банків про надходження коштів на поточні рахунки позичальника в інших банках, а також в інший спосіб, що дозволяє встановити надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті позичальнику в інших банках, за відповідний місяць.

Для здійснення контролю за виконанням зазначеного обов'язку позичальник зобов'язується надавати банку щомісячно в перший банківський день календарного місяця, наступного за звітним, довідки інших банківських установ про всі відриті позичальнику поточні рахунки в інших банківських установах та про суми надходжень коштів (або про їх відсутність) на зазначені рахунки за звітний місяць.

Обов'язок позичальника щодо забезпечення обсягу надходжень грошових коштів на відкриті у банку рахунки позичальника також вважається не виконаним Позичальником з настанням наслідків, передбачених п.7.2.4 Договору, якщо банку не будуть надані вищезазначені довідки від інших банківських установ.

Із наданих ПАТ «ПУМБ» письмових пояснень (т.2 а.с.1-5) слідує, що позичальник за кредитним договором не виконував належним чином зобов'язань, встановлених п.10.3.6.8 кредитного договору, у зв'язку з чим процентна ставка з 01.05.2009р. була збільшена на 1% річних. Оскільки умови вказаного пункту договору і в подальшому не виконувалися належним чином, нарахування відсотків за користування кредитом продовжувало здійснюватися за ставкою 12,3% річних.

Таким чином, враховуючи вищезазначені умови п.п.2.1.1.2, 2.4 договору поруки та п.7.2.4 кредитного договору, які існували на час укладення договору поруки, збільшення процентної ставки в обумовлених випадках було первісно прямо встановлено в тексті кредитного договору, і поручитель, підписуючи договір поруки, надав на це свою згоду. Отже, зазначене збільшення є заздалегідь погодженим і не потребує додаткового погодження з поручителем у кожному окремому випадку із настанням події, з якою пов'язується збільшення процентної ставки, і не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя в розумінні ч.1 ст.559 ЦК України. Таким чином, посилання позивача на зміну зобов'язання в частині збільшення відсотків за користування кредитом без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, суд вважає необгрунтованим, тому ця обставина не може бути підставою для припинення договору поруки №7.4-56/П-1.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» посилається також на ч.4 ст.559 ЦК України, як на ще одну підставу для визнання договору поруки припиненим.

Частиною 4 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із змісту ст.553 ЦК України вбачається, що договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Поручителя слід вважати зобов'язаним надати виконання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк.

Сторони договору поруки №7.4-56/П-1 домовились, що у разі порушення зобов'язання Боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати Зобов'язання (або певну його частину). Поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу Кредитора в валюті зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання такої вимоги. (п.п.3.1, 3.2).

Судом встановлено, що у лютому 2011 року ПАТ «ПУМБ» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом, яким 14.02.2011р. порушено провадження у справі №4/5009/712/11, про стягнення з ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко» суми процентів за користування кредитом в розмірі 189 708,49 доларів США, які нараховано за період з 22.12.2009р. по 24.01.20011р. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, також було залучено ТОВ «Макфорд». Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2012р. у справі №4/5009/712/11 позовні вимоги Банку задоволено в повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. зазначене рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Висновок апеляційної інстанції про відмову в позові ґрунтується на тому, що в силу приписів ч.4 ст.559 УК України порука припинилася. Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013р. постанову апеляційного господарського суду залишено без змін. Колегією суддів зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам, поданим доказам надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко», в тому числі, також посилається на вказану норму як на підставу припинення договору поруки.

Відповідно до приписів ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, відповідно до змісту постанови, судом апеляційної інстанції у справі №4/5009/712/11 встановлені наступні факти.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Макфорд» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 7.4-56 від 23.11.2007р., банком на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Центр, ЛТД Ко», як поручителя за договором поруки № 7.4-56/П-1 від 23.11.2007р., була направлена вимога датована 10.11.2009р. вих.№1958/119/02 про виконання порушеного позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, у тому числі, основної суми кредиту в розмірі 1 391 589,88 доларів США. В підтвердження направлення поручителю зазначеної вимоги позивач надав копію поштового повідомлення №623964, в якому зазначено, що рекомендований лист відправлено 14.01.2010р. і отримано уповноваженою особою ТОВ "Віва Центр, ЛТД Ко" 19.01.2010р. Представник позивача не заперечував щодо цих обставин. Представник відповідача також підтвердив письмово зазначену обставину.

Згідно із п. 6.1 договору поруки № 7.4-56/П-1 від 23.11.2007р., порука припиняється з припиненням зобов'язань за кредитним договором № 7.4-56 від 23.11.2007р. Дана умова договору не може бути визнана в якості встановленого сторонами строку припинення дії поруки, оскільки вона суперечить ч. 1 ст. 251 ЦК України, тому в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору №7.4-56 від 23.11.2007р., строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 22.06.2009р. Таким чином, у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя - ТОВ «Віва Центр, ЛТД Ко" про виконання порушеного зобов'язання боржника - ТОВ «Макфорд» щодо сплати заборгованості за кредитним договором, починаючи з 23.06.2009р., протягом наступних шістьох місяців, тобто до 23.12.2009р. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена така вимога на адресу відповідача - поручителя, однак лише 14.01.2010р., тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а отже, порука припинилася 23.12.2009р.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 18.07.2012р. №6-78цс12 та від 21.05.2012р. №6-48цс1, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 251, 252 та ч.4 ст.559 ЦК України. Зазначено, що якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Згідно з ст.111-128 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України.

За таких обставин, факт припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України є встановленим під час розгляду апеляційним господарським судом справи №4/5009/712/11, тому не повинен доводитись знову.

Як вбачається з вищенаведених судом обставин, на даний час між сторонами наявні неврегульовані питання з припинення та виконання договору поруки №7.4-56/П-1 від 23.11.2007р., про що свідчить зокрема, знаходження в провадженні господарського суду Запорізької області справи №24/84/10, чим зумовлено звернення ТОВ «Віва Центр, ЛТД Ко» з позовом у даній справі №5009/3993/12.

Відповідно до змісту ст.ст.559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та господарського судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст.ст.3, 12-15, 20 ЦК України, ст.ст.1, 4-2, 22 ГПК України) можна зробити висновок проте, що в разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ст.559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Із змісту статті 559 ЦК України слідує, що наслідком наявності передбачених цією нормою фактичних обставин, є припинення поруки, тобто право поручителя може бути захищено в судовому порядку шляхом визнання поруки припиненою (такою, що припинена). Припинення поруки по своїй суті та юридичним наслідкам є тотожним припиненню договору поруки, спосіб захисту по суті обраний позивачем вірно.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, визнати припиненою поруку за договором поруки №4.7-56/П-1, укладеним 23.11.2007р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», та ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко».

Згідно з ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.4 зазначеного Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, яка станом на 01 січня 2012 року, в якому подано позовну заяву, складала 1073 грн.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір згідно з квитанцією 6108.166.1 від 15.05.2012р. на суму 1094 грн. та квитанцією №k19/С/35 від 12.10.2012р. на суму 24 грн. Загальна сума зайво сплаченого судового збору становить 45 грн., яку належить повернути ухвалою суду за заявою позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №4.7-56/П-1, укладеним 23.11.2007р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», та ТОВ «ВіВа Центр, ЛТД Ко».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 14282829, поштова адреса для листування: 69000, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВа Центр, ЛТД Ко» (69076, м.Запоріжжя, вул.Жукова, буд.9, код ЄДРПОУ 13631305) суму 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. судового збору. Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіВа Центр, ЛТД Ко» (69076, м.Запоріжжя, вул.Жукова, буд.9, код ЄДРПОУ 13631305) із Державного бюджету України суму 21 (двадцять одна) грн. зайво сплаченого судового збору, згідно з квитанцією 6108.166.1 від 15.05.2012р. та суму 24 (двадцять чотири) грн. судового збору сплаченого за квитанцією №k19/С/35 від 12.10.2012р.

.

Рішення складено у повному обсязі 29.04.2013р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.