Вирок № 31009326, 24.04.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

П Р И Г О В О Р

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

Дело № 509/517/13-к

24.04.2013 года Овідіопольский районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Мочернюк В.В.,

за участю прокурора Захар'єва О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, справу кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівка, Доманівського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньотехнічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

07 жовтня 2012 року водій ОСОБА_1 о 01 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «МАN - 19414» д.н. НОМЕР_1, рухаючись по а/ш Т 16-04 «Одеса-Б.Дністровський», на території Овідіопольського району Одеської області, з боку смт. Великодолинське в напрямку смт. Овідіополь, на 28 км автошляху допустив порушення вимог п.п. 2.3 «б»; 12.1 «Правил дорожнього руху України», щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, а саме наявність Т-образного перехрестя в напрямку руху та необхідність виконання повороту, не обрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, яка дозволяла б йому контролювати напрямок його руху, втратив контроль над його керуванням, внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїжджої частини, с послідуючим наїздом на перешкоди (стовп та дерева).

Внаслідок ДТП пасажир автомобілю «МАN - 19414» - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, переломів кісток зводу та підстави черепу, багаточисленних переломів кісток лицьового скелету, багаточисленних забійно-рваних ран обличчя, лівого передпліччя, багаточисленних крововиливів та саден тулубу; які виникли від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону транспортного засобу, що рухається, в момент зіткнення з стаціонарним об'єктом (стовп, дерево), та згідно з висновком № 4201 від 10.12.2012 року судово-медичної експертизи, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, залишивши транспортний засіб, з місця пригоди зник, в органи міліції про дорожньо-транспортну пригоду не повідомив, прізвища та адреси очевидців не записав, заходів для збереження слідів пригоди не прийняв.

Суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв злочин, який передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вину свою ОСОБА_1 визнав повністю, показав, що скоїв злочин при викладених вище обставинах, а саме, що 07.10.2012 року порушив правила безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, наявність Т-образного перехрестя в напрямку руху, не обрав безпечної швидкості руху, втративши контроль над керуванням та здійснивши виїзд за межі проїжджої частини з наступним наїздом на перешкоди, внаслідок чого пасажир автомобілю, ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, переломів кісток зводу та підстави черепу, багаточисленних переломів кісток лицьового скелету, багаточисленних забійно-рваних ран обличчя, лівого передпліччя, багаточисленних крововиливів та саден тулубу.

З урахуванням повного визнання вини ОСОБА_1, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, зі згоди учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу винного, щире каяття та добровільне відшкодування нанесеної потерпілому шкоди, знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а саме, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також те, що ОСОБА_1 є професійним водієм, та керування транспортними засобами для нього є засобом матеріального забезпечення існування сім'ї та утримання неповнолітніх дітей.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування нанесеної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Речових доказів по справі немає.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

По кримінальному провадженню є судові витрати за проведення автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз у загальному розмірі 1520,60 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

В відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

В відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз у розмірі 1520,60 гривень, (отримувач НДКЦ при ГУМВС України в Одеській області, код ЕДРПОУ 25574222).

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Одеської області на протязі 30 діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Є.С.Козирський