Рішення № 31009133, 01.04.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0418/786/2012

2/0203/416/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді Казака С.Ю.

при секретарі Ткаченко А.О.

за участю позивачки ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на наступне. 12.10.2011 року сталось залиття її квартири АДРЕСА_1. Затоплення сталось з вини мешканця квартири №211 ОСОБА_3, який в цей день здійснював заміну радіаторів центрального опалення, внаслідок чого в квартирі №311 громадянина ОСОБА_4 відбулось зміщення радіатора на кухні, яке спричинило порушення зєднання центрального опалення. Вартість ремонту, необхідного для усунення наслідків залиття, за висновком спеціаліста складає 4417 грн. Крім того, їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 1000 грн. та полягає у душевних стражданнях, негативних емоціях та стресі, які вона зазнала у звязку із знищенням та пошкодженням майна, неможливості нормального користування останнім, порушенням звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. В звязку з цим, просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_2, як власника квартири №211, в солідарному порядку у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4417 грн., витрати по оцінці вартості збитків в сумі 1200 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позові підстави, просила задовольнити останній в повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на не доведеність позовних вимог належними доказами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачка є власником квартири №111, а відповідачка ОСОБА_2 власником квартири №211, розташованих в будинку №64 по вул.Димитрова в м.Дніпропетровську. Фактично в квартирі №211 мешкає син ОСОБА_2 ОСОБА_3

Також сторонами не заперечувалось, підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та вбачається з актів від 17.10.2011 року та 03.11.2011 року складених працівниками РЕД-2 КВ ЖРЕП Кіровського району, що 12.10.2011 року сталось залиття квартири АДРЕСА_1, що належить позивачці, причиною чого сталось здійснення мешканцями квартири №211 заміни радіаторів центрального опалення без попередження РЕД-2, внаслідок чого в квартирі №311 відбулось зміщення радіатора на кухні, яке спричинило порушення зєднання центрального опалення та призвело до залиття квартир №№211,311.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Відповідно до пп.4,6,8 ч.2 ст.20 вказаного Закону останній зобовязаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити

пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи зазначені вище положення закону, причини залиття належної позивачці квартири №111, викладені в актах від 17.10.2011 року та 03.11.2011 року, які не заперечувались сторонами, суд вважає що саме відповідачка ОСОБА_2, як власник квартири АДРЕСА_2 повинна нести відповідальність за заподіяну шкоду, оскільки договір найму (оренди) з відповідачем ОСОБА_3, який є фактичним користувачем квартири не укладався та права та обовязки останнього не визначались.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує суму відновлювальних ремонтних робіт в розмірі 4417 грн., визначену у звіті ТОВ «С-Тиматика». Вказаний звіт складений за наслідками безпосереднього дослідження оцінщиком квартири №111, з урахуванням наявних на момент огляду пошкоджень. До звіту надано відповідні свідоцтва, сертифікати та посвідчення щодо реєстрації в реєстрі оцінювачів, права на проведення експертної оцінки майна та майнових прав, а тому суд вважає звіт ТОВ «С-Тиматика» належним доказом.

Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, слід задовольнити частково та стягнути на її користь з відповідачки ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду, що полягає у вартості відновлювального ремонту, необхідного для усунення наслідків залиття, в сумі 4417 грн.

Також з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути понесені останньої витрати в сумі 1200 грн. за надані ТОВ «С-Тиматика» послуги з оцінки вартості завданих збитків, факт сплати якої підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не повязана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає доведеним, що внаслідок залиття належної позивачці квартири з вини відповідачки їй було заподіяно моральну шкоду, що полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що завдавало їй незручності у повсякденному житті; у додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, необхідністю вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду в сумі 300 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки також слід стягнути судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

В частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 позивачці слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,23,319,322,1166,1167,1190,1192 ЦК України, ст.ст.1,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10,11,27,31,58-61,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири 4417 грн., витрати за проведення оцінки завданих збитків в сумі 1200 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн., судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп., а всього 6238 грн. 90 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачену суму судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп., перерахованого згідно квитанції №24 від 09 лютого 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак