Рішення № 31008346, 30.04.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2527/13-ц

Провадження № 2/750/1153/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

при секретарі Суспо Л. Ю.,

за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Чезара» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Чезара» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона працювала на підприємстві відповідача та була звільнена із роботи за п. 1 ст.. 40 КЗпП України 29.01.2013 року, однак остаточного розрахунку при звільненні з нею провели лише 07.03.2013 року, чим завдали їй душевних страждань, які призвели до погіршення стану здоровя позивача, через відсутність коштів, вона була позбавлена можливості лікування.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач працювала в Публічному акціонерному товаристві «Чезара» з 25.07.1984 року на посаді друкаря високого друку та 29.01.2013 року була звільнена за п. 1 ст.. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 11-12) та витягом з наказу № 9 к від 24.01.2013 року.

При звільненні з позивачем розрахунку не було проведено, не виплачена сума, належна до виплати - 4336 грн. 50 коп.

Відповідно до виписки, зарахування заробітної плати в сумі 4336,50 грн. відбулося 07.03.2013 року.

Відповідно до довідки № 89 від 29.01.2013 року, середньоденна заробітна плата складає 61,06 грн. (а.с. 10). Згідно із вказаною довідкою, середньоденна заробітна плата визначалась шляхом ділення заробітної плати на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, тому не заслуговують на увагу заперечення представника відповідача стосовно того, що позивачем включено до розрахунку кількість саме календарних днів.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата працівнику виплачується регулярно. Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх належних йому сум проводяться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.01.2013 року по 07.03.2013 року за 36 днів в сумі 2198 грн. 16 коп.

Враховуючи те, що позивач перебувала на лікуванні в денному стаціонарі з 20.02.2013 року по 06.03.2013 року з діагнозом виразкова хвороба шлунку та дванадцяти палої кишки, активна фаза, їй були протипоказані психо-емоційні навантаження, однак вона змушена була нервуватись через відсутність коштів на лікування, були порушені нормальні життєві звязки позивача, порушення її прав відповідачем вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки у позивача були відсутні засоби для існування, суд вважає достатнім розміром моральної шкоди, що необхідно стягнути на користь позивача із відповідача - 1000 грн. Також на користь держави належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чезара» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2198 грн. 16 коп. (дві тисячі сто девяносто вісім грн.. шістнадцять коп.), 1000 грн. (одну тисячу грн.) моральної шкоди, а всього 3198 грн. 16 коп. (три тисячі сто девяносто вісім грн.. 16 коп.)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чезара» на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять девять грн.. сорок коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя