ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2013 р. Справа № 926/249/13-г
За позовом Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області
до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» в особі Хотинського району електричних мереж
про визнання недійсним рішення
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. фізична особа - підприємець Руснак Анатолій Іванович
2. відділ культури Хотинської районної державної адміністрації
суддя Байталюк В. Д.
представники сторін:
від позивача - Мельник Д. І. - голова, Пітей-Маляр А. І., довіреність від 20.03.2013;
від відповідача - Годнюк В. В., довіреність від 01.02.2013 № 373;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - Марко Ю. М. - начальник.
СУТЬ СПОРУ: Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» в особі Хотинського району електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії Хотинського району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» по розгляду акта № 121613 від 10.01.2013 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 20.02.2013.
Позов мотивується тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваного протоколу неправомірно нараховано позивачу вартість спожитої електроенергії, оскільки позивач не є споживачем в розумінні Закону України «Про електроенергетику» та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Крім того, приміщення, в якому зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі відповідача перебуває в оренді у фізичної особи - підприємця Руснака Анатолія Івановича згідно укладеного між ним та позивачем договору оренди від 29.10.2004. Також, позивач зазначає, що приміщенням сільської бібліотеки утримує відділ культури Хотинської районної державної адміністрації.
Відповідач проти позову заперечує з підстав. Викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву.
Розгляд справи розпочато по суті 20.03.2013.
Ухвалою від 03.04.2013 залучено фізичну особу - підприємця Руснака Анатолія Івановича та відділ культури Хотинської районної державної адміністрації третіми особами на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Представник відділ культури Хотинської районної державної адміністрації у судовому засіданні надав письмові пояснення у змісті яких зазначається, що будівля, в якій розміщена сільська бібліотека перебуває на балансі позивача. Однак, працівники централізованої бібліотечної системи підпорядковуються відділу культури Хотинської районної державної адміністрації.
До початку судового засідання від фізичної особи - підприємця Руснака А. І. надійшло письмове пояснення у змісті якого він зазначає, що згідно договору від 29.10.2004 орендує будинок культури у одному з приміщень якого відбулось самовільне підключення електроустановок до мереж відповідача. Однак, пояснює, що оскільки районна бібліотека не звільнила площу, сплачує орендну плату за фактично займану територію. Крім того, просить суд розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ) постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Так, рішенням комісії відповідача по розгляду акта № 121613 від 10.01.2013 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом б/н від 20.02.2013, було проведено обчислення розміру збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією та згідно підпункту 5 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика). Згідно вказаного рішення споживачу нараховано вартість не облікованої електричної енергії в сумі 9286,24 грн. за період з 11.01.2012 по 10.01.2013.
Як вказано в оскаржуваному рішенні, підставою для його прийняття стали висновки, викладені в акті № 121613 від 10.01.2013 (далі - Акт) про порушення ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів споживача до електричної мережі електропередавальної організації, споживання електричної енергії без укладення договору на постачання електричної енергії (порушення пунктів 1.3, 5.1, 7.6 ПКЕЕ).
Суд зауважує, що пунктом 6.41 ПКЕЕ визначені вимоги до акту, в якому мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми, завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача, а у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
В Акті від споживача зазначено його представника «заступник бібліотеки Ілащук Олена Іванівна», яка згідно наявної в матеріалах справи довідки від 10.04.2013 № 110-01-12 працює з 18.08.1976 в Колінковецькій сільській бібліотеці (філії Хотинської районної централізованої бібліотечної системи) на посаді провідного бібліотекаря. Отже, Ілащук О. І. перебуває в трудових відносинах з відділом культури Хотинської районної державної адміністрації та не має жодного відношення до позивача.
Також, слід зазначити, що в згаданому Акті відсутній запис про відмову представника споживача (позивача) його підписати.
Узагальнюючи викладене, судом встановлено, що згідно Акта споживачем та, як наслідок, відповідальною особою за вчинення зазначеного в ньому правопорушення є відділ культури Хотинської районної державної адміністрації про що свідчить присутність його представника при проведенні перевірки.
Згідно пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Незважаючи на викладене комісією відповідача при розгляді Акта в оскаржуваному протоколі від 20.02.2013 споживачами зазначено двох юридичних осіб - позивача та відділ культури Хотинської районної державної адміністрації. При цьому, в оскаржуваному протоколі комісією відповідача не зазначено обсяг відповідальності кожного з споживачів (солідарно, частково).
Як вбачається з відзиву на позов та письмових пояснень відповідача, підставою для накладення санкцій зазначених у оскаржуваному рішенні відповідача останній зазначає перебування у власності позивача приміщення у якому скоєно правопорушення зафіксоване в Акті.
Проте, суд не може погодитися з вказаною позицією відповідача з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується поясненнями сторін та третіх осіб, що правопорушення, яке зафіксоване в Акті скоєно в нежитловому приміщенні сільської бібліотеки будинку культури, що знаходиться за адресою: вул. Головна (колишня вул. Леніна), буд. № 84, с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область.
Так, дійсно, згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.10.2004 власником зазначеного вище приміщення будинку культури загальною площею 1202,10 м2 являється територіальна громада с. Колінківці в особі позивача.
Однак, згідно умов укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Руснаком Анатолієм Івановичем договору оренди від 29.10.2004 позивач за актом приймання-передачі від 29.10.2004 передав фізичній особі - підприємцю Руснаку А. І. в строкове платне користування зазначене вище нежитлове приміщення будинку культури загальною площею 1202,10 м2. Строк дії договору сторони погодили до 29.10.2053.
Згідно підпункту 2.3.7 пункту 2.3 зазначеного вище договору оренди (з урахуванням внесених до нього змін) сторони узгодили право фізичної особи - підприємця Руснака А. І. самостійно укладати договори на електропостачання, газопостачання та надання інших комунальних послуг.
Крім того, згідно пункту 2.1 договору оренди саме на фізичну особу - підприємця Руснака А. І. покладено обов'язки щодо утримання майна в належному стані, використання його згідно з призначенням, дотримання санітарних, протипожежних та інших обов'язкових вимог при експлуатації орендованого майна.
Отже, відповідач не надав суду необхідних доказів в обґрунтування спірного рішення, яке винесено на підставі Акту, зокрема, доказів того, що саме позивач здійснив самовільне підключення електроустановок до мереж відповідача, або несе відповідальність за самовільне підключення електроустановок до мереж відповідача третіми особами.
Судом не береться до уваги посилання позивача про незастосування до нього Методики у зв'язку з тим, що він не являється споживачем в розумінні Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ за наступних підстав.
Зі змісту пункту 1.1 Методики вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).
Підпунктом 5 пункту 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, зокрема, у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Крім того, пунктом 2.7 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії (аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 3-38гс11).
Також, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості оскарження рішення комісії РЕМ, оформленого протоколом та необхідності припинення провадження у справі з наступних підстав.
Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Відповідно до частини другої статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу 9286,24 грн. вартості самовільно спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
За частиною другою статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача оформлене протоколом б/н від 20.02.2013, яке винесено на підставі акту № 121613 від 10.01.2013, прийнято з порушенням діючого законодавства, а відтак підлягає визнанню недійсним.
Задовольняючи обґрунтований позов судові витрати слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення комісії Хотинського району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» по розгляду акта № 121613 від 10.01.2013 про порушення правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом б/н засідання комісії від 20.02.2013.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Прутська, 23-А, ідентифікаційний код 00130760) на користь Колінковецької сільської ради (Чернівецька область, Хотинський район, с. Колінківці, вул. Головна, 105, ідентифікаційний код 04416849) судовий збір в розмірі 1147,00 грн.
Повне рішення складено 30.04.2013.
Суддя В. Байталюк
Судове рішення № 31007394, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 29.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/249/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: