Рішення № 31007352, 19.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1359/13 19.04.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"

про стягнення 1 885 851,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Самокиша В.Ю. - юрисконсульт

від відповідача: Баранець О.В. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 13.03.2013 року по 20.03.2013 року, з 20.03.2013 року по 10.04.2013 року, згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт" про стягнення з останнього заборгованості з лізингових платежів в сумі 1 885 851,33 грн. за договором фінансового лізингу № LC2499-06/08 від 11.06.2008 року.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Відповідач, письмово на листі надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, в зв'язку з наступними обставинами:

· відповідачем згідно поданих суду платіжних доручень по договору фінансового лізингу № LC2499-06/08 від 27.08.2009 року було здійснено платежі на загальну суму - 1 690 182,08 грн.;

· позивачем не надано доказів того, що саме на момент формування вищевказаних рахунків-фактур, діяли саме ті значення ставки за договором лізингу, значення LIBOR 1M, ставки збору до Пенсійного фонду з купівлі валюти на дату виставлення рахунку, комісії банку з купівлі валюти, курсу платежу UAH/USD тощо;

· жодний із доданих позивачем до позовної заяви документів не підтверджує наявну заборгованість відповідача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадукт", далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу № L2499-06/08, далі Договір, згідно якого (п. 1.1.) Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниць, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. На виконання умов Договору, Лізингодавець придбав предмет лізингу за договором постачання та передав у тимчасове володіння Лізингоодержувачу, що зафіксовано у акті приймання-передачі від 23.10.2008 року.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п. 8.1).

27 серпня 2009 року сторони уклали угоду про внесення змін до Договору, у зв'язку з наявністю у Лізингоодержувача простроченої заборгованості за Договором у розмірі 442 245,66 грн. та враховуючи, що Лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору на наступних умовах:

Реструктуризація заборгованості Лізингоодержувача згідно графіку в сумі 1 440 919,71 грн. здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості Лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками в сумі згідно п.1 цієї Угоди.

Подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем в сумі 1 883 165,37 грн.

На підставі ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання еквівалентні іноземної валюти Долар США.

Сума заборгованості визначена в Угоді розраховується у грошовому еквіваленті іноземної валюти за курсами на дати виставлення рахунків-фактур на сплату поточних лізингових платежів, зазначених в п. 1 цієї Угоди.

Сума заборгованості зі сплати вартості предмета лізингу згідно графіку, зазначеного у п. 1.1 Угоди розраховується у грошовому еквіваленті іноземної валюти за курсом 4.70055 грн. на 1 долар США. База для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 364 049,88 доларів США.

Сторони погодили внести зміни до Договору, погодивши його та додатки 1,2 та 4 до нього у новій редакції.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадукт" було укладений договір фінансового лізингу № LC2499-06/08 від 27.08.2009 року, далі Договір у новій редакції, за умов передбачених Угодою.

Пунктом 8.1 Договору у новій редакції сторони погодили, що цей договір є новою редакцією Договору № L2499-06/08 від 11.06.2008 року, а тому з дня підписання цього Договору сторонами договірні відносини сторін за договором L2499-06/08 від 11.06.2008 року, продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору у новій редакції строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 43 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього Договору та додатків до нього.

Вартість предмета лізингу на момент підписання цього Договору становить 2 018 094, 81 грн. з ПДВ і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за Договором купівлі - продажу (п. 2.1 Договору у новій редакції).

Згідно п. 4.1 Договору в новій редакції Лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі. Пунктом 4.3 передбачено, що Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансові поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця (п. 4.6 Договору в новій редакції).

Пунктом 4.8 Договору в новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність яких може виникнути у Лізингоодержувача, оплачуються Лізингоодержувачем окремо за тарифами Лізингодавця, розміщеному на офіційному сайті Лізингодавця.

Згідно пунктів 5.3, 5.4 Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до частини другої пункту 5.8 Загальних умов Лізингодавець має право зарахувати сплачений Лізингоодержувачем авансовий лізинговий платіж, а також інші передбачені цим договором платежі в рахунок погашення заборгованості за укладеними договорами фінансового лізингу між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем за договорами фінансового лізингу, які будуть укладені сторонами в майбутньому.

У відповідача неодноразово виникала заборгованість за Договором фінансового лізингу № LC2499-06/08, в результаті чого сторони укладали ряд угод про внесення змін до основного договору: Угода про внесення змін від 12.04.2010 року, Угода про внесення змін від 30.11.2010 року, Угода про внесення змін від 23.02.2011 року.

Проте, всупереч прийнятих обов'язків за договором, Лізингоотримувач несвоєчасно сплачував лізингові платежі, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 1 885 851,33 грн. за наступними рахунками фактурами: № LC2499/06/08/8-001 від 01.07.2010 на суму 38 022,42 грн., № LC2499/06/08/10-002 від 01.07.2010 на суму 19 011,21 грн., № LC2499/06/08/11-003 від 01.07.2010 на суму 18 858,48 грн., № LC2499/06/08/12-004 від 02.08.2010 на суму 18 759,810 грн., № LC2499/06/08/13-006 від 01.09.2010 на суму 18 640,44 грн., № LC2499/06/08/17-014 від 04.01.2011 на суму 96 754,25 грн., № LC2499/06/08/ev-015 від 12.01.2011 на суму 5 449,39 грн., № LC2499/06/08/21-024 від 04.05.2011 на суму 95 014,93 грн., № LC2499/06/08/22-026 від 01.06.2011 на суму 94 451,50 грн., № LC2499/06/08/24-031 від 01.08.2011 на суму 93 237 грн., № LC2499/06/08/25-033 від 01.09.2011 на суму 171 447,25 грн., № LC2499/06/08/26-035 від 03.10.2011 на суму 170 293,50 грн., № LC2499/06/08/27-036 від 01.11.2011 на суму 90 359,19 грн., № LC2499/06/08/28-038 від 01.12.2011 на суму 89 923,55 грн., № LC2499/06/08/29-040 від 03.01.2012 на суму 89 343 грн., № LC2499/06/08/30-042 від 01.02.2012 на суму 88 701,28 грн., № LC2499/06/08/31-044 від 01.03.2012 на суму 88 034,59 грн., № LC2499/06/08/32-046 від 02.04.2012 на суму 87 437,70 грн., № LC2499/06/08/33-048 від 03.05.2012 на суму 86 849,57 грн., № LC2499/06/08/34-050 від 01.06.2012 на суму 86 269,77 грн., № LC2499/06/08/35-052 від 02.07.2012 на суму 85 666,53 грн., № LC2499/06/08/36-054 від 01.08.2012 на суму 85 049,66 грн., № LC2499/06/08/37-056 від 03.09.2012 на суму 84 446,14 грн., № LC2499/06/08/38-058 від 01.10.2012 року на суму 83 830,18 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Відповідно до приписів ст. ст. 1, 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 806, 807 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 292 ГК України, договір вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідач надав суду платіжні доручення по договору фінансового лізингу № LC2499/06/08, які свідчать про перерахування на адресу позивача суми заборгованості в розмірі 85 335,82 грн., що підтверджують наступні платіжні доручення, зокрема:

· №797 від 09.08.2010 року на суму 75 892,11 грн., за яким оплачено комісію лізингодавця згідно таких рахунків-фактур: № LC2499/06/08/cons1, № LC2499/06/08/10-002, № LC2499/06/08/11-003 від 01.07.2010;

· №1079 від 15.09.2010 року на суму 9 443,71 грн., за яким оплачено комісію лізингодавця згідно рахунку-фактури № LC2499/06/08/12-004 від 02.08.2010. загальна сума погашення заборгованості з лізингових платежів склала 85 335, 82 грн.

Суд вважає, що погашення відповідачем вказаних сум за цільовим призначенням здійснено саме за спірним Договором фінансового лізингу. Втім, під час розгляду спору по суті позивач не надав суду докази на право зарахування платежів на суму 85 335, 82 грн. в рахунок погашення заборгованості за укладеними договорами фінансового лізингу між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем за договорами фінансового лізингу, які будуть укладені сторонами в майбутньому. Доказів укладення у майбутньому договорів безпосередньо у судовому засіданні суду не надано.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу. Натомість відповідач доказів виконання хобвоязань у повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт" щодо стягнення 85 335,82 грн. слід відмовити, оскільки дана заборгованість погашена відповідачем до звернення кредитора з позовом, що підтверджують розрахункові документи долучені до матеріалів справи.

Відносно решти частини позовних вимог, які заявлені у позові, то суд дійшов наступного висновку. Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду доказів виконання, або неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт" заборгованості з оплати лізингових платежів на суму 1 800 515, 51 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 524, 599, 806, 807 ЦК України, ст. 180, 181, 193, 292, ГК України, ст.ст. 33, 34, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт", 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 60, код ЄДРПОУ 35402276, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073, м. Київ, просп. Московський буд. 9, корпус 5, код ЄДРПОУ 34480657, заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 1 800 515,51 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 36 010,31 грн., видавши наказ.

3. У задоволені решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт" про стягнення 85 335,82 грн. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.04.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко