Рішення № 31007323, 29.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4996/13 29.04.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

Про стягнення 4 988, 79 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Йосипов А.А., довіреність № 3687/18 від 12.12.2012

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - відповідач) про стягнення 4 988, 79 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № СФ-АГ-11/11104 від 27.12.2011р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 988, 79 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 20.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4996/13 та призначено розгляд на 05.04.2013 р.

29.03.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

02.04.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов.

05.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 29.04.2013р.

29.04.2013 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення та пояснення по справі.

29.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2011р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» (далі - позивач) та Лапко С.А., як страхувальником, було укладено договір страхування № 68904Га/11д, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Тойота», державний номерний знак АН 6024 ЕХ .

26.12.2011р. на вул. Куйбишева в м. Донецьку сталася ДТП за участю транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак АН 6024 ЕХ, під керуванням Лапко С.А., та транспортного засобу «ЗАЗ Ланос», державний номерний знак АН 2265 СР, під керуванням Кондратенка О.Ю.

Згідно полісу № АА/7798988 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номерний знак АН 2265 СР, була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах».

Відповідно до постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька № 3/531/97/12 від 26.01.2012р., встановлено вину гр. Кондратенка О.Ю. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до страхового акту № 2011/V/MOD04844/VESKO366 від 06.01.2012, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак АН 6024 ЕХ, внаслідок ДТП склав 4988,79 грн., які були сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 85 від 10.01.2012р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 4988,79 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно відзиву відповідача, поданого через відділ діловодства, судом було встановлено, що по полісу № АА/7798988 було визначено франшизу у розмірі 1000,00 грн., яку позивачем при підготовці позовних матеріалів не було враховано.

Також згідно вказаного відзиву, відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано експертного звіту, згідно якого визначено розмір матеріальної шкоди.

Суд з зазначеними запереченнями не погоджується, оскільки в матеріалах справи наявна калькуляція зроблена за допомогою бази AUDATEX, в також розрахунок страхового відшкодування.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується розмір оціненої матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого транспортного засобу, щодо того що ця шкода оцінюється лише згідно експертного звіту, жодних послань у вказаній статті немає.

Крім того слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції № 4844 від 28.12.2011, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, внаслідок чого суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням встановленого розміру франшизи 1000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (код ЄДРПОУ 31282951, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 72) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) 3988 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 79 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 40 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 30.04.2013р.)

Суддя Мельник В.І.