Постанова № 31005618, 25.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 910/496/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Безгубенко А.С. - дов. від 26.12.2012 року, № 163

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду м. Києва від 13.02.2013 року

у справі № 910/496/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" (м. Київ)

про стягнення заборгованості з орендної плати.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" про стягнення заборгованості з орендної плати.

Рішенням від 13.02.2013 року господарський суд м. Києва в позові відмовив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати частково рішення господарського суду м. Києва від 13.02.2013 року у справі № 910/496/13 щодо відмови у стягненні 6 408,09 грн. завдатку.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неповно з'яcовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 року апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/496/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

ПАТ ,,Укртелеком" у відповідності до ст. 96 ГПК України надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні 25.04.2013 року представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без її участі, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.09.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством ,,Укртелеком", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство ,,Укртелеком", (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3556-ОД, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - приміщення та частину даху, площею 32,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного аграрного університету (балансоутримувач).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плати за перший місяць оренди - вересень 2009 року становить 4 272,06 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні

-50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 2 136,03 грн.

-50 % балансоутримувача у розмірі 2 136,03 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок за три останні місяці оренди.

Згідно з п. 5.3. Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

25.09.2012 року Додатковою угодою сторони внесли зміни в Договір, а саме п. 3.1. Договору - орендна плата за базовий місяць серпень 2011 становить 6 401,09 грн.; п. 3.6. Договору - орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні по 50% кожному, а саме по 3 200,54 грн.

У січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 11 749,35 грн., пені в сумі 513,65 грн., завдатку 6 408,09 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки сума основного боргу та завдатку були сплачені позивачем ще до порушення провадження у справі, пеня ж є правовим наслідком наявності основного боргу, який погашено, тому суд також відмовив в задоволенні вимог щодо стягнення пені.

Позивачем же в апеляційній скарзі зазначено, що рішення підлягає частковому скасуванню в частині відмови у стягненні 6 408,09 грн. завдатку, оскільки у відповідності до п. 3.7 договору оренди оформлення платіжних доручень повинно здійснюватись з дотриманням наступного порядку:

*;101;; *22080300*21560766*№12/02-3556-ОД*01.09.2009*13467337*Х*,

де Х - вид платежу: 1- орендна плата; 2- пеня; 3-авансовий платіж, завдаток.

Таким чином відповідачем невірно зазначені реквізити сплати, що унеможливлює зарахування платежу на суму 4 272,06 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 27703 від 28.10.2009 року та на суму 2 136,03 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 21464 від 21.08.2009 року, як завдаток, оскільки згідно стану надходження орендної плати по договору оренди від 01.09.2009 року № 12/02-3556-ОД значиться вид платежу по зазначеним реквізитам - орендна плата.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині з наступних підстав.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачами та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору оренди, згідно з яким та в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, ст. 2 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ч. 4 статті 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір припиняється після спливу строку його дії.

У відповідності п. 10.1 Договору, він укладений строком на 2 роки 11 місяців, та діє з 01.09.2009 року до 31.07.2012 року включно.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції при винесенні рішення було встановлено, що 11 749,58 грн. - основного боргу та 6 408,09 грн. - завдатку було сплачено відповідачем, підтвердженням чого є платіжні доручення: № 27703 від 28.10.2009 року на суму 4 272,06 грн., № 21464 від 21.08.2009 року на суму 2 136,03 грн., № 11091 від 16.11.2012 року на суму 3 203,66 грн., № 11089 від 16.11.2012 року на суму 8 545,74 грн., що й стало підставою для відмови в задоволенні позову.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши відповідність реквізитів для оформлення платіжних доручень по оплаті завдатку в розмірі 6 408,09 грн. умовам договору, виявила їх неналежне оформлення та сплату коштів на рахунки, які не відповідають умовам договору, що унеможливлює їх зарахування на рахунки, обумовлені договором.

Зокрема, як вбачається з акту звірки розрахунків з орендної плати за договором оренди від 01.09.2009 року № 12/02-3556-ОД, який підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печатками, станом на 01.02.2013 року заборгованість з орендної плати складає 0,00 грн. та завдатку 6 408,09 грн.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 6 408,09 грн. завдатку підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду м. Києва від 13.02.2013 року по справі № 910/496/13 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 13.02.2013 року по справі № 910/496/13 скасувати в частині відмови в задоволені позову про стягнення 6 408,09 грн. завдатку.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 6 408,09 грн. завдатку.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, МФО 300335, ЄДРПОУ 21560766) на користь Державного бюджету України 6 408 (шість тисяч чотириста вісім) грн. 09 коп. завдатку.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, МФО 300335, ЄДРПОУ 21560766) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 50, код ЄДРПОУ 13467337) судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гн.50 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.".

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, МФО 300335, ЄДРПОУ 21560766) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 50, код ЄДРПОУ 13467337) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

4. Матеріали справи № 910/496/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.