Рішення № 31005547, 25.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2013 р.Справа № 916/431/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк"

до Комунальної установи „Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 42563,94 грн. заборгованості за Договором про розрахунково-касове обслуговування.

Суддя Демешин О. А.

Представники

від позивача: Краєвська О.М. - довіреність

від відповідача: Ткаченко О.В. - довіреність, Жердецька Л.В. - довіреність

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк" (далі - позивач, Банк) звернулось до Комунальної установи „Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1" (далі - відповідач) про стягнення 42563,94 грн. заборгованості за Договором про розрахунково-касове обслуговування.

26.03.2013 року суд залучив до участі у справі № 916/431/13-г, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства у Одеській області.

11.04.2013 року суд замінив Головне управління Державного казначейства у Одеській області на правонаступника - .Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов від 12.03.2013 року та 25.03.2013 року.

В С Т А Н О В И В :

21.10.2008 року між Відкритим акціонернім товариством „МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" та відповідачем був укладений Договір № 730-А про розрахунково - касове обслуговування підприємства по видачі заробітної плати з використанням міжнародних платіжних карток, на підставі якого Банк зобов'язується надати відповідачу комплекс послуг по відкриттю й обслуговуванню карткових рахунків фізичних осіб - працівників відповідача й фізичних осіб -підприємців, що перебувають з Відповідачем у договірних відносинах.

12.11.2010 року ВАТ „МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" змінив назву на Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк".

За вказаним Договором, відповідач зобов'язався на умовах, в розмірі та строки, встановлені Договором сплатити послуги Банку, що передбачені умовами Договору.

Згідно п.2.3.4. Договору Клієнт - відповідач зобов'язаний оплачувати послуги Банку в розмірі 0,145% від суми перерахувань заробітної плати працівників на рахунки працівників Клієнта на рахунок у ВАТ „МТБ", одночасно з перерахуванням сум, передбачених п. 2.2.2 даного Договору.

Проте, Відповідач порушив строки по сплаті за послуги Банку, відповідно до умов п.2.3.4. Договору, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання.

П. 3.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену даним договором і чинним законодавством України.

Заборгованість відповідача, станом на 22.01.2013 року, згідно розрахунку позивача, становить 42563,94 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на свою письмову вимогу про розірвання Договору, на домовленість між посадовими особами сторін про несплату зайвих послуг Банку, у зв'язку з обмеженим фінансуванням відповідача, на відсутність обов'язкових щомісячних актів виконаних робіт, а також актів звірки за підписами двох сторін.

Проте, вказані відповідачем обставини не доведені суду належними доказами, в розумінні розділу V ГПК України, з огляду на таке.

По-перше, порядок розірвання Договору передбачено у п. 5.4., зокрема: Договір вважається розірваним лише за умови відсутності в Сторін невиконаних зобов'язань і проведення всіх взаєморозрахунків за даним Договором.

Суд не вбачає підстав вважати Договір від 21.10.2008 року № 730-А розірваним, оскільки у відповідача існує заборгованість перед позивачем по вказаному Договору.

По-друге, щодо домовленості між посадовими особами, суд зазначає, що згідно п. 5.2. Договору - даний Договір може бути змінений і доповнений по взаємній згоді Сторін, шляхом підписання додаткових угод, що є невід'ємною частиною Договору.

Оскільки відповідач не надав суду додаткової угоди про „несплату зайвих послуг Банку, у зв'язку з обмеженим фінансуванням відповідача", ці доводи суд також вважає безпідставними.

Крім того, умовами Договору не передбачені обов'язкові щомісячні акти виконаних робіт, а також акти звірки за підписами двох сторін, на відсутність яких посилається відповідач в обґрунтування відзиву.

Відповідач також зазначає, що Договір не зареєстрований у держказначействі.

Проте, вказана обставина не позбавляє відповідача обов'язку по виконанню умов Договору.

Свободу Договору є однією із засад цивільного законодавства (п. 3, ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунальної установи „Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1" (65026, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9, код - 01998510) на користь Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" (68003, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код - 21650966; для листування: 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 11): 42563гривні 94коп. боргу та 1720 гривень 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя Демешин О.А.