Постанова № 31004667, 22.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа№ 910/1599/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Стефієнко І.М. - дов. від 12.11.2012 року, № 91/2012/11/12-7

від відповідача: Коломийченко І.В. - дов. від 25.12.2012 року, № 118-Д

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013 року

у справі № 910/1599/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго" (м. Київ)

до Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (м. Київ)

про стягнення 31 524,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство ,,Київенерго" з позовом до Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення 31 524,89 грн.

Рішенням від 22.02.2013 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив.

Стягнув з Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м.Київ, вул. Кирпоноса 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго" (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 30 781 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 03 коп. - основного боргу, 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 37 коп. - 3% річних, 14 (чотирнадцять) грн. 19 коп. - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Комунальне підприємство ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013 року у справі № 910/1599/13 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що рішення було прийнято на основі неповного дослідження матеріалів справи, неналежної оцінки доказів, а також судом невірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року апеляційна скарга Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/1599/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. було відкладено слухання справи до 22.04.2013 року.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Комунальним підприємством ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" подано до суду клопотання про призначення судово - економічної експертизи та витребування доказів, які судом розглянуті в судовому засіданні та відхилено за недоведеністю та безпідставністю.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має залишено без змін, виходячи з наступного.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2008 сторонами укладено договір № 8252071 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі. Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням КМДА.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що за період з 01.02.2011 по 01.01.2013р.р. відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за використану теплову енергію чим допустив виникнення заборгованості у розмірі 30 781,03грн.. Крім того, за неналежне виконання зобов'язань за договором, відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сума боргу є доведеною та підтверджується матеріалами справи. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та річних, господарський суд зазначив, що нарахування 729,37 грн. - 3% річних, 14,19 грн. - інфляційних втрат в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором є правомірними.

Заперечуючи проти рішення в повному обсязі, відповідач звертає увагу на те, що він є лише посередником між безпосередніми споживачами послуг-мешканцями будинку, оплата за постачання теплової енергії та гарячого водопостачання здійснюється через ГІОЦ КМДА, що розщепляються між виробниками послуг. Таким чином відсутні підстави для стягнення з нього коштів та санкцій. Крім того, судом проігноровано тарифи та порядок розрахунків, затверджених розпорядженнями КМДА для споживачів та тарифів за укладеним договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статей 509, 510, 513, 520, 521 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судова колегія не приймає доводи відповідача про те, що він не є безпосереднім споживачем послуг, до уваги, оскільки вони є вибіркові, так в обов'язки відповідача входить: забезпечення своєчасного надходження коштів на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Разом з тим, п. 2.3.5 договору, містить обов'язок відповідача прийняти всіх заходів (в т.ч. примусових) для своєчасного надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ від мешканців за спожиті послуги.

Відповідачем не надано доказів здійснення заходів щодо стягнення заборгованості з мешканців, що мають заборгованість за отримані комунальні послуги, як стороною, що укладає договори безпосередньо з споживачами послуг.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Враховуючи відсутність у позивача договірних взаємовідносин з безпосередніми споживачами послуг - фізичними особами, зобов'язання здійснити оплату послуг покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Зі змісту вказаної статті випливає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про задоволення позову є правомірними.

Щодо доводів відповідача про те, що трактуючи умови договору, позивач використовує їх лише на свою користь, що призводить до подвійного стягнення як з мешканців так і з відповідача, крім того, позивач ігнорує тарифи, строки та порядок розрахунків, затверджених розпорядженнями КМДА для споживачів, то колегія суддів не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на ЖКП нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку, але не стосується предмета цього позову, а тому наведені доводи не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплачувати послуги.

Крім того, відповідач не позбавлений права ініціювати внесення змін до договору постачання послуг для захисту своїх прав.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013 року по справі № 910/1599/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013 року по справі № 910/1599/13 - залишити без змін.

3. Справу № 910/1599/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 23.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.