Вирок № 3100292, 31.03.2008, Краснопільський районний суд Сумської області

№ 1-34/2008 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

  31 березня 2008 року смт. Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі :

головуючого- судді  Косар А.І.

при секретарі - Литвин А.В.

з участю прокурора - Бречка В.Д,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля справу за  обвинуваченням :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Суми Сумської області, мешкаючого АДРЕСА_1

АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою

технічною освітою , працездатного, не працюючого, не одруженого,

військовозобов'язаного , раніше не судимого, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1. 14.12.2007 року близько 01 години ночі, керуючи за довіреністю технічно справним автомобілем ВАЗ-21104 д. н.НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та перевозячи двох пасажирів, рухався по 31-му кв. км. автодороги Суми - Миропілля в напрямку с. Барилівка Краснопільського району Сумської області. Проїхавши с. Ольшани Сумського району Сумської області, проявивши неуважність, відволікся від спостереження за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечний швидкісний режим в даних дорожніх умовах, що дозволив би проїхати дану ділянку дороги без заносу, продовжив рух зі швидкістю 55 км/ год, і на повороті дороги вліво автомобіль втратив керованість. Виїхавши із закруглення дороги та вийшовши зі стану заносу, не зменшуючи швидкість, коли автомобіль був на зустрічній смузі руху, виявив жінку - пішохода, яка вийшла на зустрічну смугу руху ближче до середини проїзної частини від автомобіля, що стояв за межами проїзної частини на лівому узбіччі і який був виявлений ним до заокруглення дороги, скерував автомобіль вправо і в результаті перевищення граничної швидкості руху в даних дорожніх умовах не впорався з керуванням автомобіля та з'їхав в правий кювет, де перекинувся.

В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_2. відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 15.02.2008 р. № 151 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 1-го поясничного хребця 1-го ступеня з больовим синдромом та легкі тілесні ушкодження у вигляді садна щелепної області зліва, лівого ліктьового суглоба.

Згідно висновку судової - автотехнічної експертизи від 05.02.2008 року № 24 водієм автомобіля ВАЗ-21104 д. н.НОМЕР_1 ОСОБА_1. були порушені вимоги пунктів 2.3 “б”, 12.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

п. 2.3 “б”. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Водій автомобіля ВАЗ-21104 д. н.НОМЕР_1 ОСОБА_1. мав технічну можливість уникнути з'їзду в кювет шляхом вибору безпечного швидкісного режиму в даній дорожній обстановці на заокругленні дороги вліво.

Порушення водієм ОСОБА_1. вимог п. 2.3 “б”, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням вказаної дорожньо - транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе у пред'явленому йому звинуваченні визнав повністю, і дав суду покази, що відповідають описовій частині вироку, у тому числі пояснив, що вночі 14 грудня 2007 року на вулиці було сиро, йшов мокрий сніг, стало підмерзати. На його думку він зробив усе можливе щоб уникнути таких наслідків, оскільки має водійське посвідчення категорії “В”, стаж водія близько 9 років і за цей час ніразу не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, у скоєному глибоко розкаюється, потерпілій ОСОБА_2. надавав матеріальну допомогу на лікування і продовжує цікавитися її станом здоров'я.

Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1. , його винуватість підтверджується сукупністю перевірених в судовому засіданні доказів :

Показами потерпілої, оголошених під час судового слідства (а. с. 55-56).

Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної події , в якому зафіксовано розташування автомобіля ВАЗ-21104 д. н.НОМЕР_1 ( а. с. 10-18).

Висновком судово - медичної експертизи (а. с. 44), в якому зазначено, що тілесні ушкодження, отримані потерпілою ОСОБА_2. , у вигляді закритого компресійного перелому тіла 1-го поясничного хребця 1-го ступеня з больовим синдромом та легкі тілесні ушкодження у вигляді садна щелепної області зліва, лівого ліктьового суглоба і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Висновком авто - технічної експертизи, відповідно до якої з технічної точки зору, в діях водія автомобіля ВАЗ-21104 в даній дорожній ситуації, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 2.3 “б”, 12.1 Правил дороднього руху України, з яких пункт 12.1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної пригоди (а. с. 81 - 83).

Таким чином, проаналізувавши ці докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1. доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні підсудному ОСОБА_1. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який характеризується за місцем проживання та колишньої роботи позитивно, на обліках у лікарів ЦРЛ нарколога, психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини, щире каяття, наявність постійного місця проживання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, невелику тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу без позбавленням права керувати транспортними засобами. Це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України, ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню цивільний позов щодо відшкодуванню витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Долю речових доказів та судових витрат по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 81, 93 КПК України.

Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, тому до набрання вироком законної сили підсудному залишити запобіжний захід - підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323 - 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу 850  грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров'я Сумської міської ради кошти в сумі 383,30 гривень на р/р 35427003002160 УДК в Сумській області, МФО 837013, код 05519480, призначення платежу: КУ “Сумська міська клінічна лікарня №1”.

Стягнути із ОСОБА_1 1824,25 грн. судових витрат на користь держави з перерахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області р/р 35221004000389 управління Державного казначейства, код 25574892, МФО 837013, призначення платежу - плата за авто - технічну експертизу за довідкою - рахунком № 24 АТ від 13.02.2008 року.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21104 д. н.НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1., повернути власнику ОСОБА_3 (а. с. 51).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок виготовлений на комп'ютері в нарадчій кімнаті і має силу оригіналу.

Суддя А.І. Косар