Постанова № 31001436, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5017/2843/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Кондратова І.Д. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Прем'єр дістріб'юшн компані" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 рокуу справі за позовомТОВ "Прем'єр дістріб'юшн компані" доТОВ "Джерело" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2012 року ТОВ "Прем'єр дістріб'юшн компані" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Джерело" 1 412 438,35 грн. пені, 141 119,39 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 1 412 438,35 грн. 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання останнім умов договору від 02.06.2010 року за № Д05/02/06/2010 щодо строків оплати поставленого йому товару.

Заявою від 09.10.2012 року позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 8 290 337,57 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 412 438,35 грн. пені, 141 119,39 грн. інфляційних втрат та 1 412 438,35 грн. річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2012 року у задоволені позовну відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Постановляючи про відмову в позові суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з недоведеності позивачем того, що спірна сума є боргом по договору № Д/05/02/06/2010 від 02.06.2010 року, а тому заявлені до відповідача вимоги про стягнення з нього цієї заборгованості, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами договору, на думку суду є безпідставними.

Проте повністю погодитись з наведеними судами обох інстанцій мотивами відмови у позові не можна.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що взаємовідносини сторін регулювались договорами № Д05/02/06/2010 від 02.06.2010 року та № 33111 від 04.01.2011 року.

З посилань ним на них, та з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 02.07.2012 року у справі № 5/17-3644-2011, яким не визнано заборгованості відповідача по договору № 33111 від 04.01.2011 року позивач стверджував, що ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 28 600 226,06 грн., що на його думку підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які додані ним до матеріалів справи.

Дійсність цих документів відповідачем під сумнів не ставилося та не оспорювалися ним і обсяги платежів за поставлений товар, як по договору № 33111 від 04.01.2011 року, так і по договору № Д05/02/06/2010 від 02.06.2010 року.

Таким чином, з огляду на надані позивам докази у підтвердження своїх вимог, а також те, що зобов'язання виникають не лише з правовідносин за договором, а із інших підстав, встановлених ст. 11 ЦК України предметом судового розгляду було з'ясування не лише тих поставок, які здійснювались з посиланням на спірний договір, а визначення загального обсягу поставок та правових наслідків, які можуть бути у разі порушення договірних чи позадоговірних зобов'язань.

Проте суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, спір у повному обсязі заявлених вимог не розглянув, зазначену неповноту судового розгляду апеляційна судова інстанція не усунула, незважаючи на укладання сторонами 28.12.2012 року і надання йому угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою відповідач визнав спірну заборгованість по договору № Д05/02/06/2010 від 02.06.2010 року, а тому за таких обставин, судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати належну правову оцінку заявленим вимогам, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова