Ухвала суду № 31000953, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/48033/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

за участю секретаря судового засідання: Лисенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року

у справі № 2а-983/10/0670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський м'ясокомбінат»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» (позивач) звернулось до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009742320/2 від 05 лютого 2010 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неправомірністю користування позивачем в охоплений перевіркою період пільгою при оподаткуванні прибутку в другому та третьому кварталах 2008 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року апеляційну скаргу ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009742320/2 від 05 лютого 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» з питань правомірності користування пільгою з податку на прибуток за 2008 рік, за результатами якої складено акт № 1431/05-53/23-20/00443424 від 11 вересня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009742320/0 від 16 жовтня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 103 596,00 грн. (2 051 798,00 грн. - основний платіж, 2 051 798,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково, у зв'язку з чим остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009742320/2 від 05 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 077 697,00 грн. (2 051 798,00 грн. - основний платіж, 1 025 899,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), статті 9 Закону України від 03 грудня 1999 року № 1276-XIV «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1276-XIV) у зв'язку з неправомірним декларуванням у другому та третьому кварталах 2008 року звільненого від оподаткування прибутку.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наявності рішення Господарського суду Житомирської області від 13 червня 2009 року у справі № 2/54-НМ, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 04 березня 2010 року, яким визнано чинним укладений між ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» та виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради договір на реалізацію інвестиційного проекту «Модернізація виробництва ковбасних та консервних виробів» на території пріоритетного розвитку від 25 січня 2001 року, а також визнано право ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» на пільги, передбачені статтею 9 Закону № 1276-XIV (в редакції, чинній до 31 березня 2005 року) при реалізації інвестиційного проекту «Модернізація виробництва ковбасних та консервних виробів».

З урахуванням встановлених у справі № 2/54-НМ обставин Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що закінченням пільгового періоду з податку на прибуток для позивача мав стати кінець 2007 року, а, оскільки, при оподаткуванні прибутку пільгою ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» в 2002 - 2003 роках та в 2005 - 2007 роках не користувалось, то декларування звільненого від оподаткування прибутку в другому та третьому кварталах 2008 року є правомірним.

Колегія суддів вважає висновки як суду першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції передчасними, зважаючи на таке.

Абзацом 8 пункту 22.5 статті 22 Закону № 334/94-ВР установлено, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області податок на прибуток суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують на цих територіях інвестиційні проекти, справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1276-XIV.

Частиною 4 статті 9 Закону № 1276-XIV (в редакції, чинній до 31 березня 2005 року) передбачено пільгу з податку на прибуток підприємств на період реалізації затверджених у встановленому цим Законом порядку інвестиційних проектів.

Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон № 2505-IV) абзац 8 пункту 22.5 статті 22 Закону № 334/94-ВР та статтю 9 Закону № 1276-XIV виключено.

За приписами частини 3 статті 1 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Отже, з 2005 року пільга з податку на прибуток, яка встановлювалась статтею 9 Закону № 1276-XIV, скасована.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті.

В Рішенні Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп викладено думку про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Таким чином, з огляду на наявність суперечностей між положеннями законів України, які по-різному регулюють пільги для суб'єктів господарювання на території спеціальних економічних зон, слід керуватись Законом № 2505-IV як таким, що прийнятий пізніше.

Поряд з цим, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тобто, в даному випадку необхідно враховувати, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 червня 2009 року у справі № 2/54-НМ, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 04 березня 2010 року, визнано право ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» на пільги, передбачені статтею 9 Закону № 1276-XIV (в редакції, чинній до 31 березня 2005 року) при реалізації інвестиційного проекту «Модернізація виробництва ковбасних та консервних виробів».

Відтак для правильного вирішення справи судам слід було встановити факт отримання позивачем в другому та третьому кварталах 2008 року прибутку саме від здійснення підприємницької діяльності при реалізації інвестиційного проекту «Модернізація виробництва ковбасних та консервних виробів».

Згідно з частинами 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Острович С.Е.