ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 року Справа № 5023/7665/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 рокута на рішеннягосподарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі№ 5023/7665/11 господарського суду Харківської областіза позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Бугаївської сільської ради, с. Бугаївка Ізюмського району Харківської обл. дотовариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток", с. Бугаївка Ізюмського району, Харківської обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків простягнення шкоди у розмірі 1 356 176,73 грн.,
За участю представників сторін:
від прокуратури: Баклан Н.Ю. (посв.№008813 від 11.10.2012 року);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі №5023/7665/11 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" на користь Держави (місцевого та Державного бюджету) 22 629,29 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; стягнуто з Твариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" в доход держбюджету України 226,29 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року по справі №5023/7665/11 (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі № 5023/7665/11 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00415 від 02-09.06.2010 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області не було встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку шкоди за формулою, визначеною за методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та правомірно застосував методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995р. №37 від 18.05.1995 року для нарахування розміру шкоди за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Заступник прокурора Харківської області, м. Харків звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі №5023/7665/11 в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Від Бугаївської сільської ради до суду надійшло клопотання, в якому просять розгляд справи розглядати без участі їх представника. Судом дане клопотання задоволено.
Представник прокуратури, у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Заслухавши представника прокуратури, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. (ст.49 Водного кодексу України).
Статтею 111 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Харківській області у період з 02 по 09 червня 2010 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Восток", за результатами якої був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00415 від 02-09 червеня 2010 року, який листом №2525/01-17/04-19 від був надісланий на адресу ТОВ "СК Восток"..
Перевіркою були виявлені порушення природоохоронного законодавства, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00415 від 02- 09 червня 2010 року, а саме: самовільне водокористування з поверхневих джерел в с. Бугаївка в період з 2008 по 2010 р.р. без дозволу на спеціальне водокористування, використання земель за відсутності державної реєстрації договорів оренди по Олександрійській сільській раді Ізюмського району Харківської області, відсутність позитивних висновків державної екологічної експертизи до робочих проектів розміщення об'єктів ТОВ "СК Восток", відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розміщення твердих побутових відходів на заасфальтованому майданчику, не ведення первинного поточного обліку відходів.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області розрахована шкода в розмірі 1 356 176,73 грн. відповідно до вимог "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995р. №37, в редакції, яка діяла до 25.08.2009 року та "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. № 767/1678.
Тобто, розрахована сума шкоди Державною екологічною інспекцією у Харківській області за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року відповідно до Методики №37 від 18.05.1995 року складає 22 629,13 грн.; за період з 25.08.2009 року по 09.06.2010 року відповідно до Методики №389 від 20.07.2009 року складає 1 333 547,60 грн.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що 25.08.2009 року набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, цим же наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів".
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про правомірність застосування Державною екологічною інспекцією у Харківській області Методики №37 від 18.05.1995 року для нарахування розміру шкоди за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року включно та про задоволення позову в частині стягнення шкоди у сумі 22 629,13грн. та що, неправильно зроблений розрахунок шкоди Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики № 389, оскільки обов'язковими передумовами для застосування цієї Методики при визначенні розміру шкоди від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.
Факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань. (п.4.1 Методики №389)
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00415 від 02-09.06.2010 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області не було встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку,про відмову в позові в частині стягнення шкоди в сумі 1 333 547,60 грн. розрахованої за "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішень суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі №5023/7665/11 залишити без змін.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко
Судове рішення № 31000675, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/7665/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: