Ухвала суду № 31000481, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ К-26684/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

за участю секретаря судового засідання: Лисенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року

у справі № 2а-18285/09/0370

за позовом Приватного підприємства «ВВС»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року, позов Приватного підприємства «ВВС» (позивач) до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005781701/3 від 09 червня 2009 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП «ВВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 1600/23-01/21742266 від 05 грудня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005781701/0 від 19 грудня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1 125 000,00 грн. (375 000,00 грн. - основний платіж, 750 000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005781701/3 від 09 червня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 17.2 статті 17, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неутриманням податку з доходів фізичних осіб із виплачених ОСОБА_3 коштів за придбані на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2008 року нежитлові приміщення та на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 2008 року земельну ділянку.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом «є» пункту 1.3 статті 1 Закону № 889-IV визначено, що доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону № 889-IV податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Як встановлено судами, ПП «ВВС» повністю розрахувалось із ОСОБА_3 за придбане нерухоме майно шляхом перерахування повної суми коштів на її розрахункові рахунки у банківських установах, податок з доходів фізичних осіб від продажу об'єктів нерухомості сплачено продавцем до бюджету до нотаріального посвідчення договорів, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 30 січня 2008 року та № 1 від 04 лютого 2008 року, а нотаріусом, в свою чергу, при посвідченні договорів купівлі-продажу перевірено дотримання сторонами вимог статті 11 Закону № 889-IV.

При цьому колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про необхідність застосування до спірних правовідносин положень підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV, оскільки, в даному випадку в порівнянні з приписами вказаної правової норми положення пункту 11.3 статті 11 Закону № 889-IV є спеціальними.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Острович С.Е.