Ухвала суду № 31000000, 18.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/8829/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1870/8829/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012р.: №000372250/0/24492 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12804 грн. і в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 467 грн., та №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 362097 грн. і в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 83679 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 26.06.2012року №000372250/0/24492 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12804грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 467грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах від 26.06.2012року №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 15011грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 608грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови з задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.06.2012року №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 347086 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 83071 грн. та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1305/2250/14007891/23 від 08.06.2012р. (а.с.16-71), яким встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1 ст. 5; пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, 5.3.9 п.5.3; пп..5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями та п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14; п. 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 525063 грн., в т.ч. за 2009р. - 193589грн., за 2010р. - 149409грн., за 1 кв.2011р. - 169487грн., 2-4 квартали 2011р. на суму 12578грн.;

- пп.7.2.6 п.7.2; 7.4.1, 7.4.5 п.7.4; пп..7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість'' № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями та п. 198.3. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ у сумі 16110 грн., в т.ч. за березень 2009 р. у сумі 446 грн., за серпень 2009р. - 2145 грн., за вересень 2009р. - 526 грн., за листопад 2009 р. у сумі 733 грн., за квітень 2011р.- 1316 грн., за травень 2011р. у сумі 6740 грн., за червень 2011р. у сумі 4204 грн.;

- пп.288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ за грудень 2011 р. донараховано орендної плати у сумі 240.07 грн.;

- пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2009 рік в сумі 5481,75 грн.;

- пп.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями;

- п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України № 2755-УІ зі змінами та доповненнями;

- п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 - ВР від 06 липня 1995 року із змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Сумах прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012р. №000372250/0/24492 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 16110 грн., за штрафними санкціями - 964 грн., та №000362250/0/24493 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 525063 грн., за штрафними санкціями - 85671грн. (а.с.12-15).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 26.06.2012 року №000372250/0/24492 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12804 грн. і в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 467 грн., та №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 362097 грн. і в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 83679 грн., позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.06.2012року №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 347086 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 83071 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до валових витрат безпідставно віднесено витрати по будівництву офісних приміщень та суми виплат по страхуванню будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з акта перевірки, ТОВ "Номак-Інвест" здійснює будівництво житлового будинку за адресою: м.Суми, вул.Інтернаціоналістів, 35Д, на підставі договору про передачу і виконання функцій на будівництво житла, укладеного з Сумським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".

В загальному кошторисному розрахунку вказаного об'єкта будівництва зазначено, що загальна площа будівлі має складати 3642,8кв.м, в т.ч. загальна площа квартир 3118,36кв.м, площа офісів 524,44кв.м. Згідно з наказом підприємства №1-4 від 03.01.2009 договори про інвестування будівництва вважати довгостроковими. Декларування доходів та витрат по цьому об'єкту відображено у відповідних рядках (на виконання довгострокових контрактів).

У наданих до перевірки первинних бухгалтерських документах загальні витрати по об'єкту розподіляються на витрати по квартирах та нежитлових приміщеннях (офісах). Усі фактично понесені витрати по будівництву даного об'єкта повністю включаються платником до складу валових витрат у рядках 04.1 та 04.7 Декларації з податку на прибуток.

Пунктом 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно - правові акти, щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.12.99р № 892/4185 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування», схвалені Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - План рахунків) та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція).

Балансовим рахунком 15 "Капітальні інвестиції" передбачено облік витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів. За дебетом рахунку відображається збільшення зазначених витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо). У випадку з ТОВ "Номак-Інвест" - рахунок 23 "Виробництво".

Державною податковою адміністрацією України надано податкове роз'яснення, затверджене наказом від 15.02.2002 р. №74, відповідно до якого об'єкти незавершеного будівництва, що будуються платниками податків, у бухгалтерському обліку відносяться до необоротних активів. Витрати на будівництво, в тому числі авансові платежі для фінансування будівництва та вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, обліковуються на субрахунку 151 "Капітальне будівництво" рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Оскільки об'єкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких складається з нарахованих витрат на придбання (створення таких об'єктів), до введення їх в експлуатацію не використовуються в господарській діяльності платника податків, то такі об'єкти до цього моменту не вважаються основними фондами.

За приписами пп.8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Отже, з метою оподаткування об'єкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення «основних фондів», і витрати на придбання та будівництво до введення таких об'єктів в експлуатацію амортизації не підлягають.

Крім того, відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Позивачем ані під час перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надано достовірної інформації з підтвердженням відповідними документами щодо використання офісів у подальшому.

На момент перевірки договорів з інвесторами на реалізацію офісів платником укладено не було, а тому на етапі будівництва класифікувати цей об'єкт незавершеного будівництва як основний засіб чи товар неможливо, оскільки його не введено в експлуатацію. Позивачем на рахунку 23 "Виробництво" обліковуються лише окремі роботи по будівництву офісних приміщень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ТОВ "Номак-Інвест" до валових витрат безпідставно віднесено витрати по будівництву офісних приміщень.

Якщо покупця цієї споруди не буде знайдено і офіси слугуватимуть для власних господарських потреб ТОВ "Номак-Інвест", тільки після того як об'єкт буде введено в експлуатацію, витрати на його будівництво можна буде амортизувати, а в разі продажу офісних приміщень (об'єкт незавершеного будівництва як товар) включити до складу валових витрат.

Твердження позивача про те, що ТОВ «Номак-Інвест» не мав наміру використовувати об'єкт для здійснення власної господарської діяльності не підтверджені документально, оскільки змін до дозволу на виконання будівельних робіт до цього часу зроблено не було, про що свідчить відповідь на запит інспекції ДАБК у Сумській області.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Номак-Інвест» віднесено до складу валових витрат суми по операціям добровільного страхування будівельно - монтажних робіт на загальну задекларовану суму 887487грн., страховик - АТЗТ СК "Енестра".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності., а згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з договору добровільного страхування будівельно - монажних робіт №147/01-БМР від 05.01.09р., страховиком виступає АТЗТ СК "Енестра", страхувальником - ТОВ "Номак-Інвест"; об'єкт страхування: дванадцятиповерховий 40-ка квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, що знаходиться за адресою: вул.Інтернаціоналістів, 35В.

Предметом даного договору є страхування непереборних збитків Страхувальника, що виникли внаслідок пошкодження або знищення результатів будівельно-монтажних робіт, виконаних за договором підряду на момент настання страхового випадку.

Пунктом 3.1 даного Договору визначено, що страхова сума на будівельні та монтажні роботи визначається у розмірі вартості будівництва за договором підряду між Замовником та Підрядником і становить 24984301 грн. Страховий тариф складає 3,5% від страхової суми. Страховий платіж становить 874450,53грн.

На момент страхування майна та ризиків сума фактичних витрат становила згідно з рах. 232 "Виробництво - по замовленням" 1284845,98грн., вартість будівництва згідно з дог. №147/01-БМР становила 24984301грн. Співвідношення цих даних: 1284845,98грн. / 24984301 грн. = 0,051427.

Тобто, сума страхових виплат лише у розмірі 5,1427% пов'язана з фактичними витратами платника, понесеними на застрахований об'єкт у періоді здійснення страхових виплат.

Отже, відповідно, і сума страхових платежів по договору №147/01-БМР у розрахунку на коефіцієнт фактичного використання має бути віднесена до складу валових витрат, як таких, що пов'язані з веденням господарської діяльності. А саме: сплачена сума страхових платежів: 870455,06грн., коефіцієнт - 0,051427, сума до декларування у р. 04.12 декларації за 2009р.: 44764,89грн.

Проте, позивачем задекларовано у р. 04.12 за 2009р. - 520271грн.

Таким чином, завищення складає 475506,1грн.

Також, згідно договору добровільного страхування будівельно-монтажних робіт №369/08 від 06.08.10р., страховиком виступає АТЗТ СК "Енестра", страхувальником - AT "Номак-Інвест"; об'єкт страхування: дев'ятиповерховий 46-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Інтернаціоналістів, 35Д, загальною площею 3642,8кв.м.

Предметом договору є страхування непереборних збитків Страхувальника, що виникли внаслідок пошкодження або знищення результатів будівельно-монтажних робіт, виконаних за договором підряду на момент настання страхового випадку.

Відповідно до п. 3.1 Договору страхова сума на будівельні та монтажні роботи визначається у розмірі вартості будівництва за договором підряду між Замовником та Підрядником і становить: 19492361грн. Страховий тариф складає 2,57% від страхової суми. Страховий платіж становить 500953,67грн.

Позивачем до перевірки надано банківські виписки, що засвідчують факт перерахування страхових платежів по договорам добровільного страхування у сумі 500953,67грн.

Вартість фактичних витрат становила 19492361грн. Співвідношення цих даних: 6129711грн./ 19492361грн.=0,314467.

Тобто, сума страхових виплат лише у розмірі 31,4467% пов'язана з фактичними витратами платника, понесеними на застрахований об'єкт у періоді здійснення страхових виплат.

Відповідно, сума страхових платежів по договору №369/08 від 06.08.10 у розрахунку на коефіцієнт фактичного використання має бути віднесена до складу валових витрат, як таких, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

Проте, ТОВ «Номак-Інвест» до валових витрат безпідставно відносило суми виплат по страхуванню будівельних робіт, які ще не були виконані, тобто ще не існувало об'єкту страхування. Отже ці виплати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Перевіркою встановлено, що валові витрати, відображені у р.04.12 Декларації за період, що перевірявся, підлягають зменшенню на суму 685189грн.

Крім того, відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" страхування майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування. Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.

Проте, в порушення вищезазначеної норми законодавства, витрати ТОВ «Номак-Інвест» зі страхування за 1 кв. 2011р. перевищують 5% ліміт, а саме перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період. Сума валових витрат, з урахуванням зменшення суми витрат р. 04.1 Декларації, без врахування витрат зі страхування становить 931932грн. Сума витрат зі страхування, що підлягає декларуванню у р. 04.12 складає - 46 596,6грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на рекомендації Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо страхування, оскільки, відповідно до п.2 Закону України «Про страхування», страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України не має жодного відношення до страхування, тим більше, у 2010 році Постановою Кабінету Міністрів України відмінено обов'язкове страхування будівельно - монтажних робіт.

Враховуючи вищевикладене, сума витрат зі страхування за 1 кв. 2011р., що має фактично підлягати декларуванню, не може перевищувати 46597грн. Завищення, з урахуванням порушення, вказаного вище, становить 20789грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.06.2012року №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 347086 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 83071 грн., оскільки позивачем до валових витрат безпідставно віднесено витрати по будівництву офісних приміщень та суми виплат по страхуванню будівельних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 26.06.2012року №000372250/0/24492 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12804 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 467грн., №000362250/0/24493 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 15011грн. та в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 608грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведена реальність господарських операцій з ТОВ "Грейф" та ТОВ "НВП"Промсофт" та правомірно сформовані валові витрати по господарським операціям з вказаними контрагентами та податковий кредит по податку на додану вартість, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1870/8829/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.