Ухвала суду № 30999994, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 р.Справа № 636/298/2013-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22.01.2013р. по справі № 636/298/2013-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області

третя особа ОСОБА_2

про відміну розрахунку заборгованості та про звільнення майна з-під арешту, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просив суд: відмінити розрахунок заборгованості по аліментам від 06.09.2012р. по виконавчому провадженню ВП № 11438985; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.09.12р. по виконавчому провадженню ВП № 11438985 та зобов'язати відповідача зняти арешт з зареєстрованих на ім'я позивача транспортних засобів, накладених даною постановою.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 січня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 22.01.2013 року та прийняти нову, якою відкрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 5 ст. 18, ст.ст. 159, 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з приписів п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до абз.2 п.2 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 р. № 5 Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

За приписами ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (в редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-УІ, що діє з 09.03.2011 року) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

В даному випадку ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, а саме боржником.

З матеріалів справи вбачається, що спірна постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.09.2012 року винесена в рамках виконавчого провадження №11438985, відкритого за виконавчим листом № 2-181, виданим 10.04.2003 року Чугуївським міським судом Харківської області.

З огляду на викладене, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення оскаржуються стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, тобто, в даному випадку, до Чугуївського міського суду Харківської області.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду, а тому неправомірно повернув позовну заяву, чим порушив при винесенні рішення норми матеріального та процесуального права, тому ухвала від 22.01.2013 р. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову про відкриття провадження у справі.

Згідно з ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має повноважень вирішувати питання щодо можливості відкриття провадження у справі, оскільки таке право, відповідно до ст. 107 КАС України віднесено до компетенції тільки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22.01.2013р. по справі № 636/298/2013-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, третя особа ОСОБА_2 про відміну розрахунку заборгованості та про звільнення майна з-під арешту, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.