Ухвала суду № 30999979, 11.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 816/305/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 816/305/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092301 від 27.09.2012р., № 0000162301 від 28.09.2012р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000092301 від 27 вересня 2012 року, № 0000162301 від 28 вересня 2012 року визнано протиправними та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" витрати у вигляді судового збору в розмірі 2294,00 гривень, сплачені за платіжним дорученням № 115 від 24 січня 2013 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 187.1, п. 187.7 ст. 187; п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 69, 86, 159 КАС України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.08.2012 року по 07.09.2012 року Лубенською ОДПІ проведено позапланову перевірку ТОВ "Оржицький цукровий завод" з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1459/22-05463791 від 14.09.2012р., яким встановлено порушення позивачем пунктів 187.1, 187.7 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 18231589,00 грн. за червень 2012 року та занижено податок на додану вартість у розмірі 185078,00 грн. за червень 2012 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000092301 від 27.09.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18231589,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 28.09.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 277617,00 грн. (185078,00 грн. - за основним платежем, 92539,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з підпунктом 187.7 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між позивачем та Аграрним фондом укладений договір про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання цукру-білого № 10-Ц від 15.08.2011р., згідно з яким ТОВ "Оржицький цукровий завод" зобов'язувався у 2011 році поставити Аграрному фонду товар, а покупець - прийняти та оплати його (а.с. 37-39).

Відповідно до розділу 4 вказаного договору оплата повинна здійснюватися за бюджетні кошти на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 09.10.2006р. № 1404.

15.08.2011р. Аграрним фондом здійснено попередню оплату за цукор у розмірі 110500000,00 грн. (у тому числі 18416666,67 грн.- ПДВ), що підтверджується копією платіжного доручення від 18.08.2011р. № U130404 (а.с. 71).

Згідно з мировою угодою від 20.03.2012р. (а.с. 80), затвердженою ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.04.2012р. (а.с. 78-79), ТОВ "Оржицький цукровий завод" зобов'язувався поставити Аграрному фонду передбачений договором від 15.08.2011р. товар (цукор), Аграрний фонд зобов'язувався оплатити отриманий товар до 01.05.2012р.

Колегія суддів зауважує, що хронологічно на час проведення перевірки вказана угода існувала та не може бути не прийнятою до уваги судом, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на не надання зазначеної угоди до перевірки, як на підставу задоволення апеляційної скарги, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що перевіряючим надавалися для опрацювання всі документи, в тому числі і дана угода.

Позивачем протягом 25.06.2012р. - 27.06.2012р. передано у власність Аграрного фонду цукор білий у кількості 26000 т. на загальну суму 221 000 000,00 грн., що підтверджується актами передавання-приймання цукру (а.с. 65-69).

25.10.2012р. Аграрним фондом здійснена оплата за товар за рахунок бюджетних коштів та перераховано залишок заборгованості в розмірі 110500000,00 грн. (у тому числі ПДВ- 18416666,67 грн.), що підтверджується банківської випискою (а.с.35).

В цей же день, 25.10.2012р. ТОВ "Оржицький цукровий завод" виписано податкову накладну на загальну суму 110 500 000,00, в тому числі ПДВ- 18426666,67 грн. (а.с. 36).

З огляду на приписи підпункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України, внаслідок оплати Аграрним фондом придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, операції з купівлі-продажу за договором від 15.08.2011р. повинні оподатковуватися позивачем в порядку, передбаченому пунктом 187.7 статті 187 Податкового кодексу України. Датою виникнення податкових зобов'язань за договором від 15.08.2011р. є дата зарахування бюджетних коштів на рахунок позивача - 25.10.2012р..

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що є необґрунтованими твердження представника відповідача про обов'язок позивача декларувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18416666,67 грн. у червні 2012 року - в місяці, в якому відбулася поставка товару, а відповідно, є безпідставним висновок відповідача про завищення ТОВ "Оржицький цукровий завод" від'ємного значення за червень 2012 року на 18231589,00 грн. та заниження податку на додану вартість у розмірі 185078,00 грн. за червень 2012 року.

Крім того, необхідно зауважити на той факт, що виходячи з самої назви та предмету договору № 10Ц від 15.08.2011 р. про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання цукру-білого, вбачається, що даний цукор є об'єктом державного цінового регулювання і поставляється до державного інтервенційного фонду.

Уряд щорічно визначає перелік об'єктів державного цінового регулювання, закупівлю чи реалізацію яких в залежності від ситуації на ринку здійснює Аграрний фонд. На об'єкти держрегулювання встановлюються мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, які служать індикатором для здійснення Аграрним фондом фінансових і товарних інтервенцій.

Постановою №67 від 26 січня уряд України затвердив перелік об'єктів державного цінового регулювання на 2011/2012 маркетинговий рік, до переліку об'єктів державного цінового регулювання увійшов також буряковий цукор-пісок.

В Законі України від 24.06.04 р. № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» міститься визначення терміну "державний інтервенційний фонд". «2.5-1. Державний інтервенційний фонд - фонд, який формується Аграрним фондом за рахунок фінансових інтервенцій, заставних, форвардних і ф'ючерсних закупівель та використовується для здійснення товарних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності». В розділі 9.3. «Взаємовідносини Аграрного фонду та Державного бюджету України», а саме в статті 9.3.2. чітко зазначено, що «У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій».

Дане визначення включає розуміння, що кошти за об'єкти цінового регулювання надходять з державного бюджету.

А отже, той факт, що оплата згідно вищевказаного договору буде проводитись за рахунок бюджетних коштів, не потребує будь-яких доказів і обґрунтувань, а випливає із самої господарської операції.

Щодо Постанови КМУ № 1404, якою затверджено Порядок закупівлі товарів, робіт, послуг на умовах попередньої оплати за бюджетні кошти, посилання відповідача на вказану постанову є недоцільним, оскільки вказана постанова регулює взаємовідносини щодо попередньої оплати за рахунок бюджетних коштів (яка вже була здійснена 16.08.2011 року), а в даному спірному питанні кошти надійшли у жовтні 2012 року за вже фактично поставлений у червні 2012р. цукор.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 816/305/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.