Рішення № 30996709, 26.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/345 26.04.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче

підприємство "Більшовик"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції"

Третя особа, яка

не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору Фонд державного майна України

Про визнання недійсним договору про внесення змін до договору

купівлі-продажу

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Святогор О.А. - представник (дов. № 318-к від 06.12.2011 р.)

від відповідача Паламарчук І.В. - представник (дов. № б/н від 24.10.2012 р.)

від 3-ї особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" та просить визнати недійсним договір від 12.06.2007 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. за реєстровим № з-1968.

Ухвалою суду від 21.06.2010 р. (суддя Хрипун О.О.) за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №32/345 та призначено розгляд справи на 09.07.2010 р.

Ухвалою суду від 11.08.2010 р. залучено до участі у справі Фонд державного майна України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

22.12.2010 р. представником відповідача до Господарського суду міста Києва подано клопотання про зупинення провадження у справі № 32/345. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що результат розгляду справи № 58/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні Інвестиції" до Публічного акціонерного товариства "НВП "Більшовик" про визнання права власності на майно, яке було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" на підставі укладеного договору про внесення змін від 12.06.2007 р., що розглядається господарським судом міста Києва, безпосередньо впливає на розгляд справи № 32/345.

Оскільки Господарським судом міста Києва в межах розгляду справи № 58/23 вирішується питання стосовно визнання права власності на майно, яке було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" на підставі укладеного договору про внесення змін від 12.06.2007 р., визнання якого вимагається недійсним у справі № 32/345, суд прийшов до висновку, що розгляд справи № 32/345 неможливий до остаточного вирішення спору у господарській справі № 58/23, та зупинив провадження у справі №32/345 до остаточного вирішення спору у справі №58/23, що розглядається господарським судом міста Києва, про що виніс відповідну ухвалу від 22.12.2010 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р., справу № 32/345 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України про визнання недійсним договору від 12.06.2007 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. за реєстровим №з-1968 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, з огляду на те, що Постановою Верховної Ради України №3336-VI від 12.05.2011 р. суддю Хрипуна О.О. призначено на посаду судді Вищого господарського суду України.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу № 32/345 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

10.12.2012 р. відділом діловодства суду одержано від представника відповідача, ТОВ "Капітальні інвестиції", заяву про поновлення провадження у справі № 32/345.

Дана заява обґрунтована тим, що 15.11.2012 p. Київським апеляційним господарським судом у справі № 58/23 винесено постанову, якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 р.

У зв'язку з вирішенням по суті справи № 58/23, відпали обставини, що були підставою для зупинення провадження у справі №32/345.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Суд ухвалою від 21.12.2012 р. прийняв справу № 32/345 до свого провадження, поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 21.01.2013 р.

Представник від 3-ї особи в судове засідання 21.01.2013 р. не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

17.01.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог, з наступних підстав.

Твердження позивача стосовно того, що зміни до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. щодо передачі відповідачу майна: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна; водопровідна мережа; теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, теплиця було внесено без проведення експертної оцінки та без проведення аукціону, не відповідає дійсності, оскільки відповідно в Звіті про оцінку окремо виділеного нерухомого майна ДП «Оздоровчий комплекс «Берегиня» ВАТ НВП «Більшовик», зазначено перелік об'єктів, що передано ТОВ «Капітальні інвестиції» згідно Договору про внесення змін від 12.06.2007 р., зокрема і вищевказане майно.

А отже вказані об'єкти були враховані при проведенні оцінки, та вартість об'єктів визначених Договором про внесення змін від 12.06.2007 р. вже була врахована в загальну вартість за Договором купівлі-продажу від 27.04.2007 р. (32 781 720,00 грн. з ПДВ), та сплачена ТОВ «Капітальні інвестиції» в повному обсязі.

Крім того, вказаний звіт був рецензований фондом державного майна України, що визнається фондом, та не заперечується позивачем.

Також, відповідач зазначає, що у відповідності до ст. 186 ЦК України, об'єкти: покриття доріг, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський є приналежністю комплексу будівель, які зазначені в абзаці першому п. 1.1. Договору, та яка слідує за головною річчю.

Тому, оскільки Фондом Державного майна було дано згоду на продаж комплексу будівель, а саме: спальний корпус на 101 місце; господарський корпус; клуб-їдальня; спальний корпус на 204 місць; артезіанська свердловина; сміттєзбірник; будівля для охорони; теплопункт; теплиця (надалі разом - Головна річ), то об'єкти, а саме: покриття доріг; мережа каналізаційна; водопровідна мережа; теплопровідна мережа; ліфт вантажний; ліфт вантажний; ліфт пасажирський; ліфт пасажирський, теплиця які обслуговують та забезпечують діяльність Головної речі слідують за нею (Головною річчю) автоматично.

Крім того, не знаходить свого підтвердження твердження позивача про те, що договір від 12.06.2007 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. був підписаний не уповноваженою на те особою (Шилом В.В.), з огляду на те що останній не мав повноважень на укладення договорів про безоплатне відчуження майна, без згоди Фонду держмайна України, оскільки таке відчуження не було безоплатним, так як, зважаючи на вищевикладене, вартість майна вказаного в договорі про внесення змін була врахована при проведенні оцінки, звіт про оцінку був рецензований фондом держмайна, та майно продане з аукціону, відповідно до вимог чинного законодавства України. А відповідно відсутні будь-які правові підстави для визнання даного договору недійсним.

В судовому засіданні 21.01.2013 р. представник відповідача підтримав клопотання, викладене у відзиві на позовну заяву, про витребування з Господарського суду м. Києва та долучення до матеріалів справи матеріалів господарської справи № 58/23.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки представником відповідача належним чином не обґрунтовано клопотання про витребування доказів, а саме не зазначено обставини, що перешкоджають їх наданню, враховуючи, що сам відповідач є стороною у даній справі і непозбавлений права ознайомитися з матеріалами справи та самостійно подати відповідні докази на підтвердження свої заперечень, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Також, в судовому засіданні 21.01.2013 р. представник відповідача підтримав клопотання про виклик в судове засідання посадових осіб, зокрема працівників ТОВ "Самсон" Морозенко Т.С., Рубанова О.М. для дачі пояснень, та зобов'язання їх надати суду письмові пояснення.

Відповідно до ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Розгляд клопотання про виклик в судове засідання посадових осіб для дачі пояснень та витребування від останніх письмових пояснень відкладено на наступне судове засідання, як подане передчасно до початку розгляду справи по суті.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника 3-ї особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.02.2013 р., про що 21.01.2013 р. винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 04.02.2013 р. представник відповідача підтримав клопотання про виклик в судове засідання посадових осіб, заявлене в минулому судовому засіданні та просив суд викликати в судове засідання посадових осіб, зокрема працівників ТОВ "Самсон" Морозенко Т.С., Рубанова О.М. для дачі пояснень, та зобов'язати їх надати суду письмові пояснення.

Відповідно до ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене та пояснення сторін, суд задовольняє клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання працівників ТОВ "Самсон" Морозенко Т.С., Рубанова О.М. для дачі пояснень.

В судовому засіданні 04.02.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 04.02.2013р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 25.02.2013р.

В судовому засіданні 25.02.2013р. оголошено перерву до 07.03.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.03.2013р. справу № 32/345 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України про визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу передано на розгляд судді Ониськів О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2013 р. справу № 32/345 прийнято до провадження суддею Ониськів О.М., розгляд справи призначено на 18.03.2013 р. о 12:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. справу № 32/345 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. справу № 32/345 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 18.03.2013 р. о 12:00 год.

Представник 3-ї особи в судове засідання 18.03.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.03.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.03.2013 р. представника 3-ї особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 15.04.2013 р.

В судовому засіданні 15.04.2013 р. оголошено перерву до 26.04.2013 р.

Представник 3-ї особи в судове засідання 26.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

В судовому засіданні 26.04.2013 р. представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що до Господарського суду м. Києва ТОВ «Капітальні інвестиції» подано заяву про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва у справі № 58/23 від 18.02.2011 р., яка ухвалою суду від 01.04.2013 р. прийнята судом до розгляду.

Суд вислухавши пояснення сторін, відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений вичерпний перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи.

Так, відповідно до названої статті, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що будь-які обставини, відповідно до ст. 77 ГПК України, які унеможливлюють вирішення спору в судовому засіданні 26.04.2013 р. відсутні.

В судовому засіданні 26.04.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 32/345 до розгляду Господарським судом м. Києва заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва у справі № 58/23 від 18.02.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок зокрема обмеженості предметом позову.

Враховуючи вищевикладене, та заявлене клопотання представника відповідача, суд вважає, що по-перше, відповідачем не надано належного обґрунтування даного клопотання та належних доказів, що господарським судом м. Києва розглядається саме справа № 58/23, по-друге суд вважає, що обставини які встановлені господарським судом м. Києва по справі № 58/23 не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, а також обставини, які будуть встановлені господарським судом м. Києва по справі № 58/23 можуть бути встановлені господарським судом м. Києва самостійно у даній справі.

За таких обставин, в задоволенні клопотання відмовлено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 26.04.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 р. між ТОВ «Капітальні інвестиції» та ПАТ «НВП «Більшовик» укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого відповідач передав позивачу комплекс будівель: клуб-їдальня, господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, спальний корпус на 101 місце, спальний корпус на 204 місця та артезіанська свердловина (далі - Договір).

12.06.2007 р. між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору купівлі - продажу від 27.04.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. Київського міського нотаріального округу (далі - Договір 1).

Згідно Договору 1, п. 1.1 розділу 1 Договору викладений в наступній редакції:

«Продавець передає у власність майно, яким є комплекс будівель, розташований за адресою вул. Юнкерова, 20, м. Київ, та надалі іменується «Майно», а Покупець приймає та сплачує за нього обумовлену грошову суму.

Згідно Протоколу № 1 від 16.04.2007 р. про хід торгів на аукціоні з продажу майна, який проводила Українською універсальною товарною біржою за замовленням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, відчужується комплекс будівель санаторію профілакторію, що складається: клуб-їдальня (літ А), площею 1757,20 кв.м., господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, (літ Б) площею 368,30 кв. м. спального корпусу на 101 місце (літ Г) площею 2060,00 кв. м, спальний корпус на 204 місця (літ В) площею 4462, 70 кв. м., артезіанська свердловина (літ. Ж) площею 19,60 кв.м. Загальна площа відчужуваних будівель 8667,80 кв.м.

Крім того, Продавець передає у власність Покупця, а саме: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, теплиця».

Позивач зазначає, що Договір 1 був укладений від імені ПАТ «НВП «Більшовик» не уповноваженою особою - Шилом В.В., який в свою чергу не мав повноважень на укладання договорів про безоплатне відчуження майна ПАТ «НВП «Більшовик» від імені товариства та з порушенням чинного законодавства, а відтак майно незаконно вибуло з володіння ПАТ «НВП «Більшовик». Крім того зміни до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. було внесено без проведення експертної оцінки, без проведення аукціону та без дозволу Фонду державного майна.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що відсутні будь-які правові підстави для визнання Договору 1 недійсним, оскільки вартість майна вказаного в договорі про внесення змін була врахована при проведенні оцінки, звіт про оцінку був рецензований фондом держмайна, та майно продане з аукціону, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», яке було створено шляхом корпоратизації Київського державного машинобудівного заводу «Більшовик», відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. № 210, є господарським товариством, державна частка у статутному капіталі якого становить 100 %.

Слід зазначити, що ВАТ «НВП «Більшовик» (правонаступником якого є Позивач) включено як до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 07.07.1999 р. № 847-XIV, так і до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2004 р. № 1734.

Згідно з п. 11 Постанови КМ України від 15.04.2002 р. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті.

Відповідно до вищезазначеної постанови КМ України продажу підлягають саме описані активи (зазначені в акті опису).

Відповідно до пункту 20 постанови КМУ для визначення початкової ціни описаних активів згідно з пунктом 11 цього Порядку незалежна оцінка проводиться за ініціативою та за рахунок платника податків.

Стаття 21 Закону України «Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Згідно Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» в редакції Закону України № 2889-111 від 13.12.2001 р. Відкрите акціонерне товариство «Більшовик» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Статтею 140 Закону України «Про державну програму приватизації» передбачено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється: відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 Євро за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Враховуючи зазначене, прийняття рішення щодо відчуження майна ВАТ «НВП «Більшовик» з метою погашення кредиторської заборгованості перед бюджетом, яка має тенденцію до стрімкого збільшення, було ініційовано Державною податковою адміністрацією у місті Києві, яка направила до Фонду державного майна України ряд листів щодо погашення кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик» до бюджету шляхом реалізації майна ВАТ «НВП «Більшовик», яке знаходиться у податковій заставі.

У зв'язку з цим міжвідомчою робочою групою, створеною наказом Фонду державного майна України від 04.12.2006 р. № 1827 «Про створення Робочої групи по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик», за участю представників ФДМУ, ДПА України, ДПА у м. Києві та ВАТ «НВП «Більшовик», було прийнято рішення погодити реалізацію активів, не задіяних у виробничому процесі ВАТ «НВП «Більшовик».

Таким чином, здійсненню продажу активів ВАТ «НВП «Більшовик», що перебувають у податковій заставі, обов'язково мало передувати попереднє відповідне погодження Фонду.

Як вбачається з пояснень Фонду державного майна України, у грудні 2006 р. до Фонду державного майна України надійшли листи Державної податкової адміністрації м. Києва № 3440/10/24-307 та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 11795/9/24-137 щодо погашення кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик» до бюджету шляхом реалізації майна ВАТ «НВП «Більшовик», яке знаходиться у податковій заставі.

Фонд державного майна України, керуючись вимогами статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», забезпечив рецензування Звіту про оцінку майна. Об'єкт - окремо виділене нерухоме майно Дочірнього підприємства «Оздоровчий комплекс «Берегиня» ВАТ «НВП «Більшовик», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 20, виконаного TOB «Самсон» (м. Київ) станом на 31.12.2006.

За результатами рецензування звіт визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і класифікується за ознакою третього абзацу пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість окремо виділеного майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 20, та належить дочірньому підприємству «Оздоровчий комплекс «Берегиня» ВАТ «НВП «Більшовик» станом на 31.12.2006 р. становила з урахуванням ПДВ 32 781 720,00 грн.

Вартість була визначена в межах дохідного і витратного підходів. За кінцевий результат оцінки прийнято вартість, визначену в межах дохідного підходу, в розрахунках якого вартість мережі каналізації, водопроводу, теплопроводу, ліфтів, огорожі території, покриття доріг окремо не визначалась.

У відповідності до наказу Фонду державного майна України від 08.11.2005 р. № 2946 затверджено Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам (далі - Положення).

Положення визначає порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, які є власністю господарських товариств, у статутних капіталах яких державна частка становить більше 50 відсотків (далі - майно), в частині продажу, міни, безоплатної передачі, передачі як внесок до статутних капіталів інших юридичних осіб майна господарських товариств (далі - розпорядження майном).

Дія цього Положення поширюється на господарські товариства, у яких функції управління корпоративними правами держави здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення або уповноважені органи (далі - суб'єкти управління).

Рішення про погодження розпорядження майном оформлюються суб'єктом управління за встановленою формою згідно з додатком 1, якщо таке рішення прийнято стосовно майна господарських товариств, у статутних капіталах яких державна частка становить 100 відсотків, у інших випадках за формою згідно з додатком 2.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які докази надання Фондом державного майна України погодження на відчуження у 2007 році рухомого майна згідно договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. а саме суду не надано Рішення про погодження розпорядження майном.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відчуження у 2007 році рухомого майна згідно договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. здійснено з порушенням вимог Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та без погодження з Фондом державного майна України у відповідності з вимогами наказу Фонду державного майна України від 08.11.2005 № 2946.

Статтею 8.19.15.8 Статуту ВАТ «Більшовик», який діяв на момент укладення Договору 1, встановлено, що до повноважень Голови правління-Генерального директора Товариства віднесено питання розпоряджатися коштами та майном Товариства в межах, що визначені рішеннями Вищого органу Товариства, наглядової ради та цим Статутом.

Статтею 8.19.10.2 Статуту ВАТ «Більшовик» встановлено, що Правління Товариства колегіально вирішує питання, щодо фінансово-господарської діяльності Товариства в межах передбачених Статутом.

Крім того статтею 8.19.12 Статуту передбачено, що на підставі рішень, прийнятих правлінням Товариства Голова правління - Генеральний директор Товариства видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності Товариства.

Підпунктом 2.2.8 п.2.2 ст. 2 Трудового договору з виконуючим обов'язки керівника виконавчого органу ВАТ «Більшовик», який укладений 17.04.2006 року між Фондом державного майна України та Шилом Віктором Івановичем, встановлена заборона в.о. голови правління ВАТ «Більшовик» вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства, встановлення зобов'язань товариства або гарантування зобов'язань третіх осіб без відповідного письмового дозволу ФДМУ.

Заперечення відповідача стосовно того, що майно вказане в договорі про внесення змін було враховано при проведенні оцінки, звіт про оцінку був рецензований фондом держмайна, та майно продане з аукціону, відповідно до вимог чинного законодавства України суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі Звіту про оцінку майна, об'єктом незалежної оцінки є окремо виділене нерухоме майно яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 20, та належить ДП «Оздоровчий комплекс «Берегиня» ВАТ «НВП «Більшовик». До складу об'єкта оцінки входять наступні будівлі та споруди: клуб-їдальня, господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, спальний корпус на 101 місце, спальний корпус на 204 місця та артезіанська свердловина, теплиця.

Таким чином, суду не надано належних доказів в підтвердження того, що проводилась експертна оцінка щодо об'єктів: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський.

Крім того, у відповідності до ст. 21 Закону України «Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Як вбачається з Протоколу № 1 про хід торгів на аукціоні з продажу від 16.04.2007 р. об'єкт який виставлений на продаж є ДП «Оздоровчий комплекс «Берегиня», до складу якого входять наступні будівлі та споруди: клуб-їдальня, господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, спальний корпус на 101 місце, спальний корпус на 204 місця, артезіанська свердловина, теплиця, будівля для охорони.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що майно: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, не продавалось з аукціону.

Отже, без проведення експертної оцінки, що є порушенням ст. 10.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 20 Постанови KM України від 15 квітня 2002 p. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», без проведення аукціону, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про заставу», без надання надання згоди Фонду державного майна України, у відповідності до Закону України «Про управління об'єктами державної власності», наказу Фонду державного майна України від 08.11.2005 р. № 2946, ВАТ «НВП «Більшовик», в особі в. о. голови правління - генерального директора Шила В.І., внесено зміни до договору купівлі - продажу від 27.04.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Морозовою C.B. Київського міського нотаріального округу тим самим вчинивши безоплатну передачу ТОВ «Капітальні інвестиції» майна, а саме: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, теплиця.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначені у статті 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи зміст (умови) договору про внесення змін від 12.06.2007 р., вважає, що договір про внесення змін до договору купівлі - продажу від 27.04.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. Київського міського нотаріального округу, не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст. 203 , ст. 215 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір від 12.06.2007 р. про внесення змін до договору купівлі - продажу комплексу будівель, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2007 р. за реєстровим № з-1968.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 32830051) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (03680, м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, ідентифікаційний код 14308569) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 29.04.2013 р.

Суддя: Ю.В. Картавцева