Ухвала суду № 30995897, 17.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/604/13-а

Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

суддів - Гіглави О.В. , Петрової Л.М. ,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Кримець Л.І.,

представника Державної податкової служби України та Державної податкової служби України у Полтавській області - Мосієнко В.Б.,

представника Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - Шимки Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби України, Державної податкової служби України у Полтавській області, Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Близнюк Надія Григорівна - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору податкового контролю відділу оподаткування фізичних осіб Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Рудько Микола Миколайович - начальник Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Значенко Сергій Віталійович - старший слідчий в особливо важливих справах Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

08 лютого 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової служби України у Полтавській області, Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Близнюк Надія Григорівна - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору податкового контролю відділу оподаткування фізичних осіб Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Рудько Микола Миколайович - начальник Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Значенко Сергій Віталійович - старший слідчий в особливо важливих справах Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що оскаржувані рішення, винесені відповідачами є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Також вказувала, що висновки податкового органу про порушення нею п. 181.1, 181.10 ст. 181 Податкового кодексу України про необхідність реєстрації платником податку на додану вартість у разі якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума від здійснення операції з постачання товарів перевищує 300000 гривень, є необґрунтованими, оскільки вони зроблені без дослідження первинних документів позивача та без декларацій з ПДВ. Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб у 2010 році є помилковими, оскільки позивачем надавалися перевіряючим всі документи, які у неї були, в тому числі касову книгу, касові звіти, і відповідно, на думку позивача, це підтверджує, що вона не могла у 2010 році не мати первинних документів бухгалтерського та податкового обліку своєї діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18 липня 2012 року № 0000571701 та № 0000561701 зазначав, що перевіркою Гадяцькою МДПІ встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року на 19060 грн, оскільки за перевіряємий період отримала загальну суму коштів від здійснення операції з постачання товарів, що перевищує 300000 гривень і має наслідком реєстрацію в якості платника податку на додану вартість. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 23825 грн, в тому числі за основним платежем - 19060 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4765 грн, а також податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 105278 грн, в тому числі за основним платежем - 84223 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21055,75 грн.

Представник Державної податкової служби України та Державної податкової служби України у Полтавській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби. Додатково зазначав, що рішення за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення викладені відповідно до вимог діючого податкового законодавства та не несуть жодних наслідків, а тому просив в цій частині позовних вимог провадження закрити.

Треті особи - Близнюк Надія Григорівна - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору податкового контролю відділу оподаткування фізичних осіб Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Рудько Микола Миколайович - начальник Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області - у судові засідання не з'являлись, до суду надали клопотання про розгляд справи без їх участі, в яких просили відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - Значенко Сергій Віталійович - старший слідчий в особливо важливих справах Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - у ході судового розгляду проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі, підтримуючи заперечення відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, перебуває на податковому обліку з 25.06.2010 року.

В період з 06.06.2012 року по 12.06.2012 року на підставі наказу від 06.06.2012 року № 250, виданого Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби (надалі - Гадяцька МДПІ, відповідач 1) та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20; пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75; п. 77.1 ст. 77; ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, інших законодавчих актів, Близнюк Надія Григорівна - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору податкового контролю відділу оподаткування фізичних осіб Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, інспектором податкової служби ІІ рангу, проведена планова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 (надалі - ФОП ОСОБА_4) вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 15.06.2012 року № 186/1701/НОМЕР_3 (а.с. 132-147), яким встановлено порушення позивачем:

- ст.13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 349-ІV від 24.12.2002 року, ст. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року № 12, п. 177.4 ст. 177 та ст.138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого завищено суму валових витрат на 463283,08грн в т.ч. за 2010 рік на 27644,08 грн, за 2011 рік - на 435639 грн;

- ст.13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено оподатковуваний дохід на 463283,08грн, в т.ч. за 2010 рік - на 27644,08грн, за 2011 рік - на 435639,00 грн та додатково нараховано податку з доходів фізичних осіб від провадження господарської діяльності в сумі 84223 грн, в т. ч. за 2010 рік - 4146,60 грн, за 2011 рік - 80076,40 грн;

- п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 27.08.2012 року на 38026 грн., в тому числі по періодах: за період з 11.08.2011 року по 31.08.2011 року - 3498 грн, вересень 2011 року - 4892 грн, жовтень 2011 року - 4002 грн, листопад 2011 року - 2752 грн, грудень 2011 року - 1764 грн.

Не погодившись з актом перевірки, позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням Гадяцької МДПІ від 18.07.2012 року № 739/Г/17-119 "Про розгляд заперечення від 09.07.2012 року по акту перевірки від 15.06.2012 року № 186/1701/НОМЕР_3 зазначено, що перевірка проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України (а.с. 58-60, т.1).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року:

- № 0000571701, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23825 грн, з яких 19060 грн - за основним платежем, 4765 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 62, т.1);

- № 0000561701, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 105278, з яких 84223 грн - за основним платежем, 21055,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 63, т.1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у Полтавській області (надалі - ДПС у Полтавській області) від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 про результати розгляду скарги визначено, що ДПС у Полтавській області скасовує податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000561701 в частині основного платежу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 7587,94 грн та застосованої фінансової (штрафної) санкції в розмірі 2146,65 грн, а в іншій частині залишає без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_4 - без задоволення; збільшує податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000571701 в частині основного платежу з податку на додану вартість у сумі 3811,53 грн та застосованої фінансової (штрафної) санкції в розмірі 952,88 грн та зобов'язує Гадяцьку МДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення на збільшену суму у відповідності до вимог чинного податкового законодавства (а.с. 71-76, т.1).

Рішенням ДПС України від 24.12.2012 року вих. № 3547101141-12/Г/10-2315 про результати розгляду повторної скарги від 04.12.2012 року Державна податкова служба України залишає без змін податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000571701 та № 0000561701 (з урахування рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215) та рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення (а.с. 82-86, т.1).

Не погодившись з рішенням ДПС України від 24.12.2012 року вих. № 3547101141-12/Г/10-2315 про результати розгляду повторної скарги, рішенням ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 про результати розгляду скарги, а також податковими повідомленнями-рішеннями від 18 липня 2012 року № 0000571701 та № 0000561701, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання незаконними та скасування рішення ДПС України від 24.12.2012 року вих. № 3547101141-12/Г/10-2315 про результати розгляду повторної скарги та рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 про результати розгляду скарги, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 56.1-56.4 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони).

Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно п.п. 56.18-56.19 тієї ж статті з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Пунктом 58.1 статті 58 того ж кодексу встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів "а", "б", "г" пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001, орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується і приймає одне з таких рішень: залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення; скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині; збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Оспорюванні рішення про результати розгляду скарг позивача за своїм змістом є засобами документування дій контролюючого органу і не встановлюють по своїй суті відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки та подальшого оскарження таких результатів.

Таким чином, рішення ДПС України від 24.12.2012 року вих. № 3547101141-12/Г/10-2315 про результати розгляду повторної скарги, а також рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 не є нормативно-правовими актами та правовими актами індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містять владних управлінських приписів, не впливає на права та обов'язки юридичної особи та не є обов'язковим для виконання, натомість містять лише інформацію про виявлені перевіркою порушення законодавства та їх подальшого перегляду вищестоящими податковими органами.

Отже, правові наслідки для позивача несуть саме податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки та розгляду скарг на них, а не самі рішення про такий розгляд, а тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення ДПС України від 24.12.2012 року вих. № 3547101141-12/Г/10-2315 про результати розгляду повторної скарги та рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 про результати розгляду скарги.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 18 липня 2012 року № 0000561701 Гадяцької МДПІ, суд виходив з наступного.

Так, відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з положеннями статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000561701 від 18.07.2012, що прийняте на підставі висновків акту перевірки №1860/170/НОМЕР_3 від 15.06.2012, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області. За наслідками такого оскарження, рішенням Державної податкової служби у Полтавській області (надалі - ДПС у Полтавській області) від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 про результати розгляду скарги визначено, що ДПС у Полтавській області скасовує податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000561701 в частині основного платежу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 7587,94 грн та застосованої фінансової (штрафної) санкції в розмірі 2146,65 грн, а в іншій частині залишає без змін (а.с. 188-190, т.1).

В результаті прийняття Державною податковою службою у Полтавській області від 25.10.2012 року вих. № 313/Г/10-215 рішення про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000561701 в частині основного платежу по податку на доходи фізичних осіб, Гадяцькою Міжрайонною ДПІ Полтавської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 05 листопада 2012 року в зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фіз. осіб (а.с. 43, т.2), яке було отримано позивачем 08.12.2012 року (а.с.44), і яке в даній справі позивачем не було оскаржено до суду.

Згідно підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Виходячи з вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000561701 Гадяцької МДПІ, з огляду на положення статті 60 Податкового кодексу України, з 08.12.2012 вважається відкликаним, а відтак, позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 18 липня 2012 року № 0000571701, суд виходив з наступного.

Пунктом 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України прямо передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з 01.09.2011 року підлягає обов'язковій реєстрації, як платник податку на додану вартість.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України).

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язана була подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10.09.2011 року. Як встановлено судом і не заперечується позивачем, таку заяву у визначений законодавством строк до Гадяцької МДПІ позивач не подав.

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Наведені норми також передбачались приписами Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що діяв до набранням чинності Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 зазначеного Закону коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Отже обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяці, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, у періоді з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року загальний обсяг продажу товарів відповідно до книг обліку доходів та витрат (за формою 10), касових чеків, книг обліку розрахункових операцій склав - 383916,04 грн, в тому числі за: листопад 2010 року - 14423,90 грн, грудень 2010 року - 16204,15 грн, січень 2011 року - 26687,01 грн, лютий 2011 року - 12016,19 грн, березень 2011 року - 14897,61 грн, квітень 2011 року - 20311,77 грн, травень 2011 року - 42976,76 грн, червень 2011 року - 48605,50 грн, липень 2011 року - 101257,25 грн, серпень 2011 року - 86535,90 грн (а.с. 242, 244, 246, 248, 250, т.1; 53-58, т.2).

На порушення п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України позивачем не було подано заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

Згідно пп. "а" п.185.1 ст.185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до абз. "а" п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відтак, позивач в вересні 2011 року зобов'язаний був зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, а в подальшому сплачувати відповідний податок.

Крім того, згідно з пунктом 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, що не подала до органу державної податкової служби заяву або подала її з порушенням строку, встановленого пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн.

Пунктом 10 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з вересня 2011 року по грудень 2011 року виручка від продажу товарів (з урахуванням повернень), згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, склала 114357,63 грн, в тому числі: вересень 2011 року - 51348,40 грн, жовтень 2011 року - 30351,15 грн, листопад 2011 року - 14109,00 грн, грудень 2011 року - 18549,08 грн (а.с. 59-62 т.2).

На підставі даних перевірки та вказаної вище задекларованої позивачем звітності Гадяцькою МДПІ Полтавської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення №00000571701 від 18.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_4 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 23825,00 грн, в тому числі за основним платежем - 19060,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4765,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби у Полтавській області про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення визначено, що при визначені повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість перевіряючими Гадяцької МДПІ не вірно визначено суму ПДВ, що підлягає донарахуванню (сума розрахована, як 20% виручки, а потрібно - 20% від бази оподаткування) в розмірі 3811,53 грн і на підставі ст. 55, ст. 56 ПК України - збільшено податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 18.07.2012 року № 00000571701 в частині основного платежу з податку на додану вартість в сумі 3811,53 грн та застосованої фінансової (штрафної) санкції в розмірі 952,88 грн та зобов'язано Гадяцьку МДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення на збільшену суму у відповідності до вимог чинного законодавства.

05.11.2012 року Гадяцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення на збільшену суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4764,41 грн, в тому числі за основним платежем - 3811,53 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 952,88 грн. (а.с. 41 т.2), яке отримано позивачем 08.12.2012 року (а.с. 44 т.2) і яке не оскаржено ним в даній справі.

Отже, податковим органом нараховано ФОП ОСОБА_4 податок на додану вартість у розмірі 20% від суми обсягу продажу товарів за вказаний період, що становить 22871,53 грн (114357,63 грн х 20%).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0000571701 прийняте Гадяцькою МДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а також дій по проведенню зазначеної перевірки. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення ДПІ в м. Полтаві норм чинного законодавства України та належну обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкові органи приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної податкової служби України, Державної податкової служби України у Полтавській області, Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Близнюк Надія Григорівна - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору податкового контролю відділу оподаткування фізичних осіб Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Рудько Микола Миколайович - начальник Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Значенко Сергій Віталійович - старший слідчий в особливо важливих справах Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя суддя суддя І.Г. Ясиновський О.В. Гіглава Л.М. Петрова