Постанова № 30995550, 19.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р.

справа № 2а-6248/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Ганноченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року

у справі: № 2а-6248/090870

за: позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про: про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

Встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 04.09.2009р. № 0000182200/0- 15303/10/22, згідно якого позивачу нараховано 16684,20 грн. штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.

В обґрунтування позову Позивач вказує, що підставою для стягнення пені є тільки порушення строку здійснення імпортної операції. Такою підставою не може бути порушення строків поставки, порушення строків зняття імпортної операції з контролю банком, та інш.

Виходячи з Інструкції НБУ, яка лише визначає строк зняття банком з контролю імпортних операцій, в акті перевірки відбулося ототожнення моменту імпорту із моментом оформлення декларації типу ІМ-40.

Законом же визначено, що таке імпортна операція і коли вона вважається здійсненою. Відповідно до ст. 1 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність": Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України.

Відповідач безпідставно проігнорував встановлений законом термін, використавши замість нього ототожнений термін із Інструкції НБУ (щодо строків зняття з контролю імпортних операцій).

Зазначені обставини свідчать про безпідставність рішення про застосування штрафних санкцій № 0000182200/0-15303/10/22.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ріщення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст. ст. 1,4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон №185/94 ВР), які визначають строк поставки нерезидентом імпортованих товарів та санкції за прострочення поставки , а також тим, що згідно норм Митного кодексу, пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення вантажно-митної декларації будь-якого із типів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» звернулося з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на помилковість рішення суду першої інстанції, просить його змінити.

Позивач вказує, що рішення суду прийнято без врахування суттєвих обставин справи.

Так, Рішенням про застосування штрафних санкцій № 0000182200/0-15303/10/22 нараховано пеню за період, коли строк виконання зобов'язання ще не настав. Останнім днем поставки відповідач визначив 28.03.2009 р., який був вихідним днем, та з цього дня почав обраховувати пеню (додаток до акту – розрахунок пені).

Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто обрахування пені повинно було здійснюватися не з 28.03.2009 р., а з 31.03„2009 р. (наступного дня після дня закінчення строку вчинення певної дії).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача до суду не прибув. Про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та інші матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, 31.08.2009 фахівцями ДПІ у Ленінському районі міста Запоріжжя здійснено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Техенергохім" з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині взаємовідносин з нерезидентом "Katral Bombe Unit San.TIC.LTD.STI (Турція) по контракту № 24 від 01.08.2008.

Під час перевірки встановлено, що на виконання умов контракту ТОВ "Техенергохім" перерахувало валютні кошти на рахунок нерезидента згідно платіжних доручень :

від 01.09.2008 року № 01 на суму 52 800,00 євро.

від 15.09.2008 року № 15 на суму 26 400,00 євро.

від 16.09.2008 року № 16 на суму 26 400,00 євро.

від 29.09.2008 року № 29 на суму 53 080,00 євро.

Відповідно до умов контакту був поставлений товар:

ВМД № 14219 від 24.09.2008 року на суму 377 628,13 грн. (7,152048)

ВМД№ 15078 від 13.10.2008 року на суму 352 757,01 грн. (6,681004)

ВМД №3276 від 07.04.2009 року на суму 551 603,11 грн. (10,39192)

Статтею ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( далі – Закон №185/94-ВР) передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу за продукцію, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку.

Відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому відповідач, виходячи з норм пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, дійшов висновку,що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення вантажно-митної декларації будь-якого із типів.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Техенергохім", в порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", недотримано (порушено) термін поставки по контракту від 01.08.2008 р. № 24 з Katral Bombe Unit San.TIC.LTD.STI на 10 дні, згідно ВМД від 07.04.2009 р. № 3276.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.08.09р. №2817/22-22161169, в якому відображено виявлений факт порушення, та винесено рішення № 0000182200/0-153/10/22 від 04.09.2009 про застосування до ТОВ "Техенергохім" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16684,20 грн.

Зазначені висновки податкової, з якими погодився суд першої інстанції, слід визнати такими, що суперечать нормам Митного кодексу та Закону № 185/94-ВР, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт товарів - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття "момент перетину товаром митного кордону України" визначається нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що ввіз товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язана з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті перетину, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному докумені відтиску "Під митним контролем", з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р., вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажна митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт фактичного переміщення товарів через митний кордон України.

Також, відповідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України, від 09.07.1997 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 р. за № 43/2247, моментом перетину митного кордону при перевезенні залізничним транспортом при імпорті, вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Виходячи з наведеного, дата завершення оформлення вантажної митної декларації не є датою фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажного товаросупровідного документа з відтиском штампу "під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача та суду першої інстанції, що здійснення імпортної операції пов’язано саме з завершенням оформлення вантажної митної декларації .

Як свідчать матеріали справи, Південна митниця почала здійснення митного оформлення товару, що надійшов за контрактом від 01.08.2008р. № 24 02.04.2009 року, про що є відбиток штемпелю на коносаменті MSCUC020409. Таким чином, поставка товару (імпортна операція) відбулася 02.04.2009р. Аотже, в акті перевірки замість прострочки 10 днів, повинно бути зазначено 4 дні. Сума санкцій за таких умов складає 6673,68грн.

З урахуванням наведеного, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій № 0000182200/0- 15303/10/22, слід визнати протиправним та скасувати в частині нарахування 10010,52 грн. пені.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на норми пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 не приймається судом апеляційної інстанції, виходячи з викладеного вище, а також з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 22.12.2009 року по справі №29/402.

Отже, рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі не відповідає нормам матеріального права, що згідно ст. 202 КАС є підставою для його скасування та часткового задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» слід задовольнити частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 04.09.2009 року № 0000182200/0- 15303/10/22 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування санкцій у сумі 10010грн.52 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Присудити на користь позивача за рахунок Державного бюджету України 3 грн.66 коп.судових витрат.

,

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» задовольнити частково..

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 04.09.2009 року № 0000182200/0- 15303/10/22 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування санкцій у сумі 10010грн.52 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Присудити на користь позивача за рахунок Державного бюджету України 3 грн.66 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко