Ухвала суду № 30994931, 24.04.2013, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/1024/13ц

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2013 року

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Баренко С.Г.,

з участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом проти ОСОБА_2, просить зобовязати відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою №33 по вул.. 9-ї Пятирічки, 4, Житомирського району та вселити його до спірного помешкання.

24.04.2013 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Заяву мотивує тим, що за наявною у нього інформацією відповідач має намір продати вказану нерухомість, чим позбавить його права на житло.

За правилами ст. ст. 151, 152 ЦПК України суд може забезпечити позов на будь-якій стадії розгляду справи. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень, що містяться у п.4 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова), суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак жодних доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 не надав. Також відсутні відомості щодо власника квартири, при тому, що арешт, згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України можливо накладати лише на майно, що належить відповідачу. Окрім цього, згідно з п.3 Постанови такий вид забезпечення позову можливо застосовувати лише щодо вимог майнового характеру.

Таким чином, враховуючи перелічені суперечності в заяві, суд дійшов висновку про неможливість застосування виду забезпечення позову, який просить позивач.

А тому, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.

Ухвала окремо від судового рішення не оскаржується.

Суддя: С.Г.Баренко