Ухвала суду № 30993570, 15.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р.Справа № 2а-13858/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-13858/12/2070

за позовом ПАТ "Євроцемент груп-Україна"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби форми «Р» №0000640044 від 30.11.2012 р., згідно якого ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 712 598,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 618 755,0 грн. та за штрафними санкціями - 93 843,75 грн.). Визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби форми «Р» №0000630044 від 30.11.2012 р., згідно якого ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 430 146,5 грн. (у т.ч. за основним платежем - 3652731,0 грн. та за штрафними санкціями 777 45,5 грн.). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" (код ЄДРПОУ 33549911) сплачений судовий збір у розмірі 2268,00 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС було проведено документальну планову перевірку ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 року.

За результатами вищезазначеної перевірки податковим органом складено акт №501/44-1/33549911 від 14.11.2012 р., за висновками якого встановлено наступні порушення ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА»:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Прооподаткуванняприбуткупідприємств», п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 652 731,0 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 618 755,0 грн.

За вищевказаними висновками акту перевірки №501/44-1/33549911 від 14.11.2012 р. СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2012р. форми «Р» №0000630044 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4430146,5 грн. (у т.ч. за основним платежем - 3652731,0 грн. та за штрафними санкціями 77745,5 грн.) та форми «Р» №0000640044 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 712598,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 618755,0 грн. та за штрафними санкціями - 93843,75 грн.).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97 -ВР (далі Закон № 168/97 -ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" та ТОВ "КМТ-Енергія" укладено договір № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 року, згідно з яким Товариство (Агент) за дорученням позивача (Принципала) зобов'язувалось за винагороду здійснити юридичні та фактичні дії від свого імені та за рахунок підприємства, націлені на зниження витрат на придбання електроенергії для власних потреб.

До договору № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 р. сторонами були укладені додаткові угоди.

Сторони договору домовилися, що на виконання договору Агент зобов'язувався: здійснити економічний аналіз доцільності переходу Принципалу на самостійну закупівлю електричної енергії з Оптового ринку електроенергії України; надати консультаційні послуги і сприяння Принципалу на отримання в НКРЕ України ліцензії на здійснення підприємницької діяльності по поставці електричної енергії за нерегульованим тарифом; надати консультаційні послуги і сприяння Приниципалу у вступі до Оптового ринку електроенергії України; надати консультаційні послуги і сприяння Принципалу на укладання договору з ДП "Енергоринок" на придбання електроенергії; надати консультаційні послуги і сприяння Принципалу на укладання договору з АК "Харківобленерго" на транспортування електричної енергії; щомісячно надавати консультаційні послуги і сприяння Принципалу на оформлення документів : в АК "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок" на поставку електричної енергії; в формуванні і оформленні макету 30900; в обробці інформації з ДП "Енергоринок" і формуванні даних макету 30900 тощо.

Факт виконання ТОВ "КМТ-Енергія" послуг з виконання робіт у відповідності до договору № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 р. підтверджується актами здачі-прийому робіт (послуг) з липня 2010 року по червень 2012 року, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "КМТ-Енергія" на адресу позивача.

Обґрунтовуючи потребу в отриманні послуг ТОВ "КМТ-Енергія" слугувало те, що починаючи з березня 2007 року підприємство почало здійснювати та здійснює по теперішній час ліцензовану підприємницьку діяльність по поставці електричної енергії за нерегульованим тарифом, здійснюючи таку діяльність підприємство придбає електроенергію на Оптовому ринку України та постачає її споживачам за договорами поставки. Доходи від продажу електроенергії за період з 01.07.2010р. до 30.06.2012р. склали 258 837 470,49 грн. без ПДВ. Ця діяльність супроводжується створенням ряду документів, які вимагають проведення додаткових розрахунків та аналізу, часу та знань, та, відповідно, утримання персоналу виконавців, здійснення адміністративних витрат на утримання такого персоналу, інших адміністративних витрат.

Окрім того, мобільність та правильність оформлення необхідних документів та розрахунків є запорукою уникнення штрафних санкцій з боку постачальника і органу, що контролює ліцензійну підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та зупинення дії ліцензії на таку діяльність.

Враховуючи надзвичайну важливість такої складової діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та необхідність в придбанні таких послуг (у штатному розкладі підприємства передбачена одна посада спеціаліста по енергомонополіям з окладом 0,2 ставки та відповідною занятістю), підприємством було укладено вище зазначений договір з ТОВ "КМТ-Енергія" про надання послуг.

Між ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" та ДП "Енергоринок" укладено договір №3922/02 від 07.02.2007 року на купівлю електричної енергії.

Відповідно до зазначеного договору та Правил оптового ринку електроенергії в Україні, які є невід'ємною частиною договору, придбання електричної енергії в оптового постачальника супроводжується чітко зарегламентованими заходами та процедурами складання, надання та контролю документів покупця, виконання яких є необхідною умовою діяльності на Оптовому ринку та придбання електроенергії. Перелік таких обов'язкових документів, терміни та способи їх подання підприємством, що придбає електроенергію, встановлений, у тому числі, вищезазначеним договором.

Зокрема, але не виключно до них відносяться: повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії для споживачів та додаток до нього, Акт приймання - передачі та додаток до нього, Фактичні погодинні обсяги купівлі електроенергії по всім споживачам, погодинні обсяги споживання електроенергії кожним споживачем, щоденні дані про погодинні обсяги купівлі електроенергії за макетом 30900 тощо.

Також, ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" укладено договір №4/13/02 від 13.02.2007 року з АК "Харківобленерго", предметом якого є передача електроенергії ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" до Споживача, що знаходиться в договірних відносинах по постачанню електроенергії з АК "Харківобленерго". Так само комплект документів повинен складатися та надаватися відповідно до зазначеного договору.

Згідно звітудо акту виконаних робіт №64 від 30.06.2012 року ТОВ "КМТ-Енергія" звітує по всім виконаним роботам (послугам) на підставі № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 р. та додатковій угоді №7 від 29.07.2011р. за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.

Дослідивши наданий для прикладу звіт за один звітний період червень 2012р., суд встановив, що послуги такого характеру, серед яких, зокрема, складення графіків фактичних почасових об'ємів споживання електроенергії по днях, розрахунки середньої оптової ціни продажу електроенергії, потребують залучення відповідних фахівців зі спеціальними знаннями.

Оскільки у штатному розкладі позивача передбачена лише одна посада спеціаліста по енергомонополіям з окладом 0,2 ставки та відповідною занятістю, то залучення позивачем для виконання таких робіт контрагента ТОВ "КМТ-Енергія" є правомірним та економічно обґрунтованим.

Укладений договір №ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 року не передбачає зобов'язань ТОВ "КМТ-Енергія" (Агент) щодо складання та підписання документів, у тому числі первинних, між підприємством, АК "Харківобленерго" , ДП "Енергоринок". Так само, цей договір не зобов'язував Агента здійснити юридичні чи фактичні дії по придбанню електроенергії на Оптовому ринку електроенергії енергії України та придбанню послуг на транспортування електричної енергії, внаслідок чого він становився б стороною при складанні Актів приймання - передачі електричної енергії та актів на транспортування електроенергії. Згідно з умовами такого договору Агент зобов'язаний лише щомісячно надавати консультаційні послуги та сприяти в оформленні документів та обробці інформації.

Також , укладеними договорами з ДП "Енергоринок" та АК "Харківобленерго" не передбачено участь третьої особи - ТОВ "КМТ-Енергія"- в господарських операціях з придбання та транспортування електричної енергії, відповідно. ТОВ "КМТ-Енергія" не набуває цивільних прав та зобов'язань за такими договорами, включаючи складання первинних документів, повідомлень, розрахунків тощо. Стороною, яка має право та зобов'язана брати участь при складанні таких документів є позивач.

ТОВ "КМТ-Енергія" відповідно до законодавства та укладених договорів не є особою відповідальною за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення з ДП "Енергоринок" та АК "Харківобленерго", однак є відповідальною по своїм зобов'язанням перед позивачем відповідно до п.4 № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 р.

Факт виконання ТОВ "КМТ-Енергія" послуг з виконання робіт у відповідності до договору № ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 р. підтверджується актами здачі-прийому робіт (послуг) з липня 2010 року по червень 2012 року, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "КМТ-Енергія" на адресу позивача.

Судом встановлено, що позивач не включав до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ "КМТ-Енергія", без наявності податкової накладної, згідно з переліком операцій, визначених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи послуги, придбані в межах господарської діяльності у ТОВ "КМТ-Енергія" спрямовані на обслуговування та управління підприємством, кваліфікуються як адміністративні витрати, а факт надання послуг ТОВ "КМТ - Енергія" підтверджується належно складеними первинними документами, як того вимагає п. 138.2 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" та ТОВ НВФ "Техніка" укладено договір № ЕЦГ-У/127/03/06 від 18.12.2006 року на поставку перевантажувача - відвалоутворювача ПО-1,2/25+53*21 у кількості 1 шт. за ціною 18 333 333,33грн., крім того ПДВ 3 666 666,67грн., всього 22 000 000грн. Термін поставки товару - 180 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати у розмірі 50%.

Дослідивши накладну № С-000021 від 24.09.2008р., суд встановив, що перевантажувач - відвалоутворювач ПО-1,2/25+53*21 загальною вартістю 22 000 000грн., у тому числі ПДВ 3 666 666,67грн. був поставлений ТОВ НВФ "Техніка" 24.09.2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що при переїзді підприємства у жовтні 2008 року з м. Києва до м. Балаклія Харківської області ( у зв'язку зі зміною юридичної адреси) вище перелічені первинні документи були втрачені і не відображені у бухгалтерському та податковому обліку. За відсутності первинного документу, вартість перевантажувача - відвалоутворювача не могла бути відображена у податковому обліку у складі запасів, оскільки це привело б до прямого порушення вимог п. п.5.3.9 ст.5 вищезазначеного Закону.

Втрата оригіналу документу на оприбуткування перевантажувача-відвалоутворювача супроводжувалася неможливістю ідентифікації цього активу за місцем його поставки, оскільки, як з'ясувалось в подальшому, всупереч вимогам договору, ТОВ НВФ "Техніка" не було забезпечено своєчасний монтаж, шефмонтаж перевантажувача - відвалоутворювача, а частини його неможливо було ідентифікувати як цілісний об'єкт поставки.

У жовтні 2011 року при проведенні робіт у архіві підприємства було виявлено первинні документи, пов'язані з поставкою перевантажувача - відвалоутворювача ПО-1,2/25+53*21, у зв'язку з чим терміново було створено комісію для аналізу, перевірки цих документів та подальших дій щодо ідентифікації та визнання активу. Комісією було встановлено, що перевантажувач - відвалоутворювач є в наявності, а документи підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

На підставі долученого до матеріалів справи Протоколу наради комісії з питання документів по придбанню ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" товару у ТОВ НВФ "Техніка" від 14.10.2011 року суд встановив, що комісією було прийнято рішення про оприбуткування та відображення перевантажувача - відвалоутворювача ПО-1,2/25+53*21 в складі активів підприємства як товар, призначений для продажу.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2011 року перевантажувач -відвалоутворювач ПО-1,2/25+53*21 вартістю 18333333,33грн. оприбутковано та відображено у складі запасів по бухгалтерському субрахунку 281 "Товари".

Відповідач зазначив, що у вересні 2012 року, при проведенні самоперевірки та аналізу операцій з ТОВ НВФ "Техніка" та до початку планової документальної перевірки, підприємством було зменшено валові витрати на суму попередніх оплат, здійснених на користь ТОВ НВФ "Техніка": за 2010 рік на суму 2 083 333грн.; за 1 квартал 2011 року на суму 416 666 грн., а уточнюючі розрахунки податку на прибуток з цього приводу було надано Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 26 вересня 2012 року. Податок на прибуток разом із штрафними санкціями та пенею сплачені до бюджету 25 вересня 2012 року.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивачем виконано вимоги п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідач вважає , що на початок 2010 року та на початок 3 кварталу розходжень у залишках товару немає, а такі розходження виникли: за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010р. за якоюсь господарською операцією, що призвела до збільшення залишків товару на суму 10 000 000 грн., за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010р. за якоюсь господарською операцією, що призвела до збільшення залишків товару ще на суму 1 250 000 грн. та за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011р. за якоюсь господарською операцією, що призвела до збільшення залишків товару ще на суму 416 667 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не обґрунтував та не довів свої вищезазначені висновки. Представники відповідача не надали суду відповіді, внаслідок яких господарських операцій з ТОВ НВФ "Техніка", що мали місце у періодах з 01.07.2010 року по 30.09.2010р., з 01.10.2010 року по 31.12.2010р. , з 01.01.2011 року по 31.03.2011р. потрібно було збільшити залишки товарів та якими первинними документами це підтверджується.

Жодних господарських операцій з ТОВ НВФ "Техніка" у періодах, зазначених в Акті перевірки, внаслідок яких зросла б балансова вартість запасів, підприємство не здійснювало, що підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку позивача.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у періодах з 01.07.2010 року по 30.09.2010р., з 01.10.2010 року по 31.12.2010р. , з 01.01.2011 року по 31.03.2011р. відсутні будь-які підстави для збільшення валових доходів у вигляді приросту запасів товарів та донарахування податку на прибуток за ці ж періоди.

Крім того, авансові платежі за придбаний товар позивачем здійснені у 2008 році, податкові накладні ТОВ НВФ "Техніка" були виписані також у 2008 році.

В даному випадку необхідне зазначити, що відповідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу, відповідно до якого контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У зв'язку з тим, що термін у 1095 днів на момент здійснення податковим органом перевірки минув, то здійсненні відповідачем донарахування з податку на прибуток є протиправними та законодавчо необґрунтованими.

ТОВ "КМТ-Енергія", ДП "Енергоринок", ТОВ НВФ "Техніка" на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з актів перевірок вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "КМТ-Енергія", ДП "Енергоринок", ТОВ НВФ "Техніка" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару , послуг до податкового кредиту .

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару та послуг позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту та формування валових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС від 30.11.2012р. форми «Р» №0000630044 та №0000640044 правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-13858/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.