Ухвала суду № 30993530, 08.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 р.Справа № 2а-14314/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. по справі № 2а-14314/12/2070

за позовом ПАТ "Південспецбуд"

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року адміністративний позов ПАТ "Південспецбуд" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 0009392305, прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Південспецбуд".

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Південспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої 09.11.2012 року складено акт перевірки №5136/2201/01416131.

Перевіркою встановлені порушення позивачем ст. 185, ст. 189, п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України, що, на думку податкового органу, призвело до заниження товариством суми податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 754069,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2012 року № 0009392305 яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - у розмірі 754069,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 377034,50 грн.

Підставою для встановлення порушень позивачем вимог діючого податкового законодавство слугували твердження податкового органу про те, що позивачем завищенні задекларовані ним показники у рядку 10.1. Декларацій "Про придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" на загальну суму 754 069,00 гривень за період з квітня 2011 року по травень 2012 року, а саме: віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість від вартості придбання ремонтних робіт у приватного підприємства "ЕНЕРГОБУД" у сумі 746 709,43 грн.; віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість від вартості придбання послуг з перевезення у товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" у сумі 3 450,34 грн.; віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість від вартості придбання мастила у товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ОІЛ" у сумі 1 602,78 грн.; віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість від вартості придбання товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_2 у сумі 2 306,35 грн. Так, у вищевказаному акті перевірки, податковий орган посилається на акти перевірок ПП "ЕНЕРГОБУД" від 19 вересня 2012 року за № 164/22- 017/30772653 Катеринопільської ОДПІ, яким не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2012 року; ТОВ "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" від 09 грудня 2011 року за №1115/2305/24478367 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, яким не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за період за вересень 2011 року; ТОВ "АС-ОІЛ" від 28 лютого 2012 року за № 1059/23- 209/34987599 Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС, яким не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за період за червень 2011 року; ФОП ОСОБА_3 від 16 вересня 2011 року за № 514/1710/НОМЕР_2 Олександрійської ОДПІ, яким не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за період за квітень 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , суд першої інстанції виходив з того , що висновки податкового органу про порушення позивачем ст. 185, ст. 189, п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Абзацом 1 п. 201.6. ст.201 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ПП «ЕНЕРГОБУД», а саме ПП «ЕНЕРГОБУД» виконувало будівельно-монтажні (будівельні) роботи у межах наступних договорів субпідряду з позивачем: № 25/07 від 25 липня 2011 року (об'єкт будівництва - капітальний ремонт гуртожитку № 3 по вулиці Цілиноградській у м. Харкові); № 18 від 01 вересня 2011 року ( об'єкт будівництва - будівництво ПС-110/35/10 КВ м. Дергачі з заходами ВЛ110 КВ і ВЛ110 КВ Перемога-Дергачі); № 3 від 16 травня 2012 року (об'єкт будівництва - будівництво ПС-110/6 КВ «Павлівська»); № 11/11 від 16 листопада 2011 року (об'єкт будівництва - будівництво III лінії метрополітену у м. Харкові від станції «Наукова» до станції «Проспект Перемоги»); № 9 від 20 березня 2012 року (об'єкт будівництва - реконструкція пункту пропуску «Готівка»).

За умовами наведених договорів ПП «ЕНЕРГОБУД» виконувало для позивача субпідрядні будівельні роботи, що підтверджується низкою передбачених нормами матеріального права і належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт), а також податковими накладними, які надавались адміністративному суду першої інстанції та містяться у матеріалах справи.

Розрахунки за виконані субпідрядні будівельні роботи були здійснені ПАТ «ПСБ» у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, які були надані до адміністративного суду першої інстанції та містяться у матеріалах справи.

Позивачем також укладені наступні договори за умовами яких він є підрядником на виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт, які були надані адміністративному суду першої інстанції та містяться у матеріалах справи: договір підряду № 42 від 19 серпня 2009 року (об'єкт будівництва - капітальний ремонт гуртожитку № 3; замовник - Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»); договір підряду № 24/12 від 22 грудня 2010 року (об'єкт будівництва - будівництво ПС- 110/35/10 КВ м. Дергачі з заходами ВЛ 110 КВ і ВЛ 110 КВ Перемога-Дергачі; генеральний підрядник - Приватне підприємство «Донком»); договір підряду № 5 від 19 травня 2011 року (об'єкт будівництва - будівництво ПС-110/6 КВ «Павлівська»; генеральний підрядник - Приватне підприємство «Донком»); субпідрядний договір № 7 від 22 січня 2010 року (об'єкт будівництва - будівництво III лінії метрополітену у м. Харкові від станції «Наукова» до станції «Проспект Перемоги»; генеральний підрядник - Відкрите акціонерне товариство Спеціалізоване будівельно- монтажне управління «Тунельбуд»); договір будівельного підряду № 28 від 07 грудня 2011 року (об'єкт будівництва - реконструкція пункту пропуску «Гоптівка»; генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»).

Передбачені умовами наведених вище договорів роботи виконані та здані замовникам (генеральним підрядникам), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку (довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт), а також податковими накладними, які надавались адміністративному суду першої інстанції та містяться у матеріалах справи.

Розрахунки за виконані підрядні будівельні роботи замовниками (генеральними підрядниками) з позивачем проведені у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, які надані до матеріалів справи.

Також, підприємство позивача мало господарські стосунки та правовідносини з ФОП ОСОБА_2 у квітні 2011 року.

ФОП ОСОБА_2 постачав позивачу товарно-матеріальні цінності (редуктор, рукав кисневий, електроди), що підтверджується низкою передбачених нормами матеріального права і належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності (рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною), які містяться в матеріалах справи.

Постачання вказаних вище товарно-матеріальних цінностей до ПАТ «ПСБ» здійснювалось ФОП ОСОБА_2 згідно товарно- транспортних накладних: БЗС № 8042 від 08 квітня 2011 року, БЗС № 12041 від 12 квітня 2011 року та БЗС № 28041 від 28 квітня 2011 року.

Розрахунки за отримані від ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Господарські операції з придбання, оплати, обліку податку на додану вартість та списання цих товарно-матеріальних цінностей здійснені з використанням наступних рахунків бухгалтерського обліку: Дт - 201, 644, 641, 631, 91; Кт - 631, 631, 644, 311, 201.

В перевіряє мий період ПАТ «Південспецбуд» мало господарські правовідносини з TOB «АС-ОІЛ» у червні 2011 року.

TOB «АС-ОІЛ» постачало позивачу мастильні матеріали (олива індустріальна і олива моторна), що підтверджується низкою передбачених нормами матеріального права і належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності (рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних), які знаходяться у матеріалах справи.

Постачання вказаних вище товарно-матеріальних цінностей до ПАТ «ПСБ» здійснювалось TOB «АС-ОІЛ» за товарно-транспортними накладними: ААК № 0062 від 03 червня 2011 року та ААК № 0067 від 17 червня 2011 року.

Розрахунки ПАТ «Південспецбуд» з TOB «АС-ОІЛ» за отримані від останнього мастильні матеріали були здійснені у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи.

Господарські операції з придбання, оплати, обліку податку на додану вартість та списання цих мастильних матеріалів здійснені з використанням наступних рахунків бухгалтерського обліку: Дт - 203, 644, 641, 631, 91; Кт - 631, 631, 644, 311, 203.

Також, ПАТ «Південспецбуд» мало господарські правовідносини з TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» у період вересень-жовтень 2011 року.

TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» надавало позивачу послуги з перевезення вантажів (бетон різноманітних марок), що підтверджується низкою передбачених нормами матеріального права і належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності (рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних), які знаходяться у матеріалах справи, а також відповідно до наступних товарно-транспортних накладних: № 47 від 08 вересня 2011 року (бетон М-400);№ 61 від 09 вересня 2011 року (бетон М-400); № 66, 68 від 10 вересня 2011 року (бетон М-300);№ 80, 85 від 10 вересня 2011 року (бетон М-200);№ 67, 75, 79, 84, 64, 72, 73, 78, 83 від 10 вересня 2011 року (бетон М-200);№ 96 від 12 вересня 2011 року (бетон М-200);№ 92, 95 від 12 вересня 2011 року (бетон М-400);№ 103,109,110 від 13 вересня 2011 року (бетон М-200);N» 106,104,107 від 13 березня 2011 року (бетон М-300);№ 136,142,134,138 від 15 березня 2011 року (бетон М-300);№ 135,139 від 15 вересня 2011 року (бетон М-400);№ 155,148,158,165,166,153,175 від 16 вересня 2011 року (бетон М-200);№ 161,171 від 16 вересня 2011 року (бетон М-400).

ПАТ «Південспецбуд» у повному обсязі здійснені розрахунки з TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» за отримані від останнього послуги, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи.

Зазначені вище спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану (зміну структури активів та зобов'язань), а їх наслідки (віднесення сум податку з податку на додану вартість до складу податкового кредиту з цього податку) були правильно і правомірно відображені у податковій звітності (вказаних вище податкових деклараціях з податку на додану вартість) на підставі податкових накладних.

ПП «ЕНЕРГОБУД», ФОП ОСОБА_2 , TOB «АС-ОІЛ» та TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відносно висновку податкового органу про відсутність у позивача об'єктів оподаткування ПДВ по операціям з придбання товарів у ПП «ЕНЕРГОБУД», ФОП ОСОБА_2 , TOB «АС-ОІЛ» та TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» на підставі порушень та посилання відповідача на висновки актів від податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача - ПП «ЕНЕРГОБУД», ФОП ОСОБА_2 , TOB «АС-ОІЛ» та TOB «УНІВЕРСАЛСЕРВІС» , якими встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит та визначено суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 0009392305 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. по справі № 2а-14314/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.