Ухвала суду № 30993514, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 1612/2а-691/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012р. по справі № 1612/2а-691/12

за позовом ОСОБА_1

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік згідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

- зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області провести нарахування і виплатити недоотриману у 2011 році суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з врахуванням проведеної виплати в 2011 році в розмірі 120 грн., а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області нарахувати та виплатити недоотриману у 2011 році суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з врахуванням проведеної виплати в 2011 році в розмірі 120 грн.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення м. Комсомольська Полтавської області про призначення ОСОБА_1 за 2011 рік щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах менших, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення м. Комсомольська Полтавської області здійснити за 2011 рік нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично проведених виплат, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням проведеної виплати у 2011 році у розмірі 120, 00 грн.

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області здійснити за 2011 рік нарахування та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично проведених виплат, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням проведеної виплати у 2011 році у розмірі 120, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012 року та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального рішення, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ОСОБА_1 віднесений до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та є інвалідом ІІ групи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.01.2011 року та посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.01.2011 року. (а.с. 8, 9).

Як свідчать матеріали справи, позивач щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік отримав в липні 2011 року в розмірі 120 грн. (а.с. 6).

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат.

В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України."

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи - 120 грн.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено не було.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, колегія суддів вважає, що постанова Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 183-2, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012р. по справі № 1612/2а-691/12 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не епідлягає.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.