УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 р.Справа № 816/170/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 816/170/13-а
за позовом Приватної фірми "Полтавабудсервіс"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, приватна фірма " Полтавабудсервіс ", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001322308 та № 0001312308 від 29 грудня 2012 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі №816/170/13-а вимоги позивача були задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0001322308 та № 0001312308 від 29 грудня 2012 року.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі №816/170/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 4668/22-6/31967297 від 18.12.2012 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме п.п. 7.2.1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в липні 2012 року на загальну суму 23333,00 грн., п. 5.1, п.5.2.1, п.5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року в результаті чого занижено податок на прибуток за III квартал 2010 року на загальну суму 29167,00 грн.
Зазначені порушення, на думку відповідача, обумовлені відсутністю підтверджуючих документів щодо здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Донстройтранс".
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що між Приватною фірмою "Полтавабудсервіс" укладено договір № 1 від 04.06.2010 року з Полтавським базовим медичним коледжем (а.с.64).
Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт покрівлі приміщень медколеджу згідно кошторису. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що при завершенні робіт виконавець передає замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт з додатком до нього комплекту документації, передбаченої умовами договору.
На виконання вказаного договору Приватною фірмою "Полтавабудсервіс" укладено договір про виконання будівельно-монтажних робіт від 02 липня 2010 року з ТОВ "Донстройтранс" (а.с. 64).
Відповідно до свідоцтва серії А01 № 431516 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донстройтранс" (ідентифікаційний код 36306165) зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2008 року (а.с.104).
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 06 листопада 2009 року видана ліцензія серія АВ № 488788 ТОВ "Донстройтранс" на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строк дії ліцензії з 06 листопада 2009 року по 06 листопада 2012 року (а.с.105-111).
Відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підтвердження реальності договору від 02 липня 2010 року з ТОВ "Донстройтранс" позивачем складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року за формою КБ-3, а також акт приймання виконання виконаних будівельних робіт від 20.07.2010 року за формою КБ -2в, надано податкову накладну № 200736 від 20.07.2010 року. Згідно платіжних доручень № 133 від 06.08.2012 року на суму 95000,00 грн. та № 120 від 30.07.2010 року на суму 45000,00 грн. підтверджено розрахунок за будівельно-монтажні роботи (а.с. 101-103).
Крім цього позивачем надано акти виконаних робіт від 18.08.2010 року та 22.07.2012 року, довідки про вартість робіт (а.с. 65- 85) на підтвердження виконання договору № 1 від 04.06.2010 року з Полтавським базовим медичним коледжем.
Стосовно порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в липні 2012 року на загальну суму 23333,00 грн. в зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, а відповідно і відсутністю права на формування податкового кредиту у сумі 23333,33 грн. по господарським операціям з ТОВ "Донстройтранс".
З матеріалів справи вбачається, що метою діяльності товариства є будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі.
Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу ж вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Отримавши належним чином оформлену податкову накладну з відповідними реквізитами позивач не несе відповідальності за зміну стану іншого підприємства (Відповідно до положень ст..7 Закону про ПДВ, платник податку на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом-постачальником податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, незважаючи на сплату чи не сплату контрагентом сум ПДВ до бюджету). Також слід зазначити, що Законом України Про систему оподаткування в редакції від 18.02.1997р. для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей.
На момент складання податкових накладних ТОВ "Донстройтранс" зареєстроване платником ПДВ у встановленому порядку.
Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України N 165 від 30.05.97 року "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення", податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. У пункті 18 Порядку зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця. В даному випадку примірники податкових накладних підписані безпосередньо керівником підприємства.
Пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, не допускає ніякого впливу при її підписанні та завіренні печаткою зі сторони покупця: "Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою". Тому, незважаючи на те, що податкова накладна видається для покупця, вона є податковим продуктом постачальника, і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.
На момент видачі податкових накладних ТОВ "Донстройтранс" було суб'єктом господарювання, зареєстроване платникам податку на додану вартість, а тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право нараховувати податок та складати податкові накладні.
Платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по роботах, наданих виконавцем, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Тому зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Оприбуткування (отримання) ж сировини проводиться на основі видаткової накладної виданої продавцем (постачальником).
У відповідності до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Податковою інспекцією при проведенні перевірки не виявлено фактів завищення або заниження звичайної ціни.
Також, згідно з п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже позивачем правомірно задекларовано податок на додану вартість, який підлягає віднесенню до податкового кредиту в розмірі 23333,33 грн. в липні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс".
Слід зазначити, що відповідно до договору №1 від 04.06.2010 року замовником ремонтних робіт є Полтавський базовий медичний коледж що в свою чергу являється бюджетною установою, в зв'язку з чим проводилась перевірка цільового використання бюджетних коштів. Так, Державною фінансовою інспекцією в Полтавські області було складено акт від 23.11.2012 року № 04-21/397 (а.с. 122-127), відповідно до якого встановлено реальність виконання ремонтних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність податкових повідомлень - рішень від 29 грудня 2012 року № 0001322308 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29166,25 грн., № 0001312308 визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36458,75 грн.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 816/170/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Судове рішення № 30993324, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/170/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: