Ухвала суду № 30993126, 01.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р.Справа № 818/516/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2013р. по справі № 818/516/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до ВАТ "Центролит"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах , звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Центролит" про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за січень 2013 року у розмірі 136032,10 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Центролит" про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за січень 2013 року у розмірі 136032,10 грн..

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції подало апеляційну в якій зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права , вважає, що спір про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за січень 2013 року в сумі 136 032,10 грн. є публічно-правовим, а тому має розглядатись за правилами адміністративного судочинства та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, перевіривши ухвалу суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження у зазначені справі на підставі ст.109 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа про визнання відповідача банкрутом, позивачем заявлені майнові вимоги до відповідача,тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися в порядку , передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 та частини другої статті 4 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року N 2343-ХІІ (із змінами і доповненнями) «мораторій на задоволення вимог кредиторів» тлумачиться як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, що спрямовані на забезпечення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 12 цього Закону.

Тобто, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (в редакції, яка діє з 19.01.2013 р.) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 12 Закону № 2343, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Зазначена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчиняються дії з виконання грошових зобов'язань боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.12.2010 року по справі № 6/227-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах порушено справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .

Колегією суддів встановлено , що спірна сума боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за січень 2013 року у розмірі 136032,10 грн. заявлена до стягнення у справі Господарського суду Сумської області № 6/227-09, тобто зазначена справа господарського суду та зазначений адміністративний позов є пов'язаними між собою справами про той самий предмет спору.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції яка дії з 19.01.2013 р.) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2013р. по справі № 818/516/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2013 р.