Рішення № 30991332, 22.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р.Справа № 916/510/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Повалій М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Белоусова С.В. (довіреність №б/н від 02.01.2013р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення заборгованості

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 26 лютого 2013 р. ТОВ «ВАЛТЕКС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 275 849,72 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «ВАЛТЕКС» і ДП «Одеська залізниця» був укладений договір про поставки №НХ-12-107НЮ від 23.03.2012 р.

Предметом даного договору є зобов'язання постачальника поставити та передати у власність замовника певну продукцію відповідно до специфікації, та зобов'язання замовника прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Позивач свої обов'язки за договором виконав вчасно та в повному обсязі поставив продукцію на замовлення покупця, проте відповідач не розрахувався за товар в повному обсязі, що порушує інтереси позивача.

Ухвалою суду від 26.02.2013 р. було порушено провадження у справі №916/510/13-г із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15.03.2013 р., 15.04.2013 р., згідно вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 15.04.2013 р., 22.04.2013 р.

15.03.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№8727), відповідно до змісту якого ДП «Одеська залізниця» визнає факт прострочення оплати за товар та суму заборгованості в розмірі 237 547,50 грн.

Позивачем 15.04.2013 р. подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «ВАЛТЕКС» зменшив суму вимог та просить стягнути суму основної заборгованості в розмірі 237 547 грн. 50 коп., суму пені в розмірі 10 863 грн. 72 коп., суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних в розмірі 4 626 грн. 54 коп.

У судовому засіданні 22.04.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, надані під час судового розгляду, суд встановив:

22 березня 2012 року між ТОВ «ВАЛТЕКС» та ДП «Одеська залізниця» був укладений договір поставки №НХ-12-107 НЮ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію відповідно до специфікації, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно 3.1 кількість та асортимент товару визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

ТОВ «ВАЛТЕКС» на виконання зобов'язань за договором було поставлено товар, визначений специфікацією №1, що підтверджується відповідними накладними №РН-0000564 від 03.04.2012 р. на суму 62 512 грн. 50 коп., № РН-0000776 від 27.04.2012 р. на суму 64012,80 грн., № РН-0000670 від 17.04.2012 р., на суму 80016,00 грн., № РН-0000979 від 22.05.2012 р. на суму 93518,70 грн.

Відповідач за поставлену продукцію не розрахувався, в наслідок чого в нього утворилась заборгованість по розрахунках в розмірі 275 849,72 коп.

ТОВ «ВАЛТЕКС» 13.07.2012 р. направило відповідачу претензію №2 (вих.№317/07) з вимогою про сплату заборгованості.

Розділом 6 договору встановлено, що замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума по договору становить 300 060 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 50010,00 грн.

Пунктом 7.1 встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі, 7.2 - замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання, днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару та видаткової накладної.

Згідно із п. 11.2 замовник у разі порушення строків оплати за поставлену продукцію сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

З наведених підстав ТОВ «ВАЛТЕКС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДП «Одеська залізниця» з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 253 037 грн. 76 коп., що складається з суми основного боргу - 237 547 грн. 50 коп., пені в сумі 10 863 грн. 72 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 4626 грн. 24 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, судом встановлено факт укладення сторонами Договору поставки №1109 від 08.01.2008 р.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором..

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами встановлено строк розрахунку за поставлений товар - 60 банківський день від дати фактичної передачі товару покупцю.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та факт існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу (з врахуванням часткової сплати боргу) у розмірі 237 547 грн. 50 коп. є обґрунтованою.

Щодо стягнення пені та трьох процентів річних за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 10 863 грн. 72 коп.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Також, відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій, заявлених до стягнення з відповідача, та встановлено, що сума пені в розмірі 10 863 грн. 72 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних за допомогою системи «Ліга-Закон» за даними, вказаними позивачем щодо сум основного боргу за накладними, судом здійснено власний розрахунок, згідно якого розмір суми, що підлягає стягненню становить 4081 грн.61 коп.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 252 492 грн. 83 коп., що складається з суми основного боргу - 237 547 грн. 50 коп., пені в сумі 10 863 грн. 72 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 4081 грн. 61 коп.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. №19, код ЕДРПОУ 01071315, р/р 26009000005 в ОФ АБ «Експрес-Банк», МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Городинського, буд.№2, код ЕДРПОУ 32393877, р/р 26008053104003 у БЦФ КТРУ «Приватбанк», МФО 321842) заборгованості в сумі 252 492 (двісті п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 83 коп., що складається з суми основного боргу - 237 547 (двісті тридцять сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 50 коп., пені в сумі 10 863 (десять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 72 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 4081 (чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 61 коп. та 5049 (п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 26.04.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.