Постанова № 30991311, 23.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 4565/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001752301/0/4591 від 04.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11 124,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7416,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3708,00 грн., № 0001772301/0/4592 від 04.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 22 500,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 22500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він як суб'єкт підприємницької діяльності, уклав такі договори: 04.03.2008 року з ТОВ «УПТК-4» договір купівлі-продажу бітуму № ЗБ-08/А; 15.02.2006 року за № 219 договір поставки товару з КП «Управління автомобільних шляхів» м. Житомир; 11.08.2006 року за № 249 договір поставки товару з ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» м. Вінниця; 29.03.2006 року за № 231 договір поставки товару з ТзОВ «Унідор Плюс» м. Луцьк; 25.04.2006 року за № 241 договір поставки товару з ТзОВ «Унідор» м. Луцьк.

Вважає, що всі дії по виконанню умов договорів підтверджуються документально, бухгалтерський та податковий облік підтверджується первинними документами, які були надані позивачем відповідачу для проведення перевірки.

Крім того, зазначає, що відповідач безпідставно зменшив валові витрати позивача на вартість аудиторсько консультаційних послуг в сумі 103 715,00 грн., здійснених відповідно до умов договорів, укладених з приватним підприємцем аудитором, що є також незаконним, так як реальність виконання договорів підтверджуються відповідними документами.

Позивач посилається на висновок судово-економічної експертизи, згідно якого висновки акту перевірки ДПІ документально та нормативно не підтверджуються. Господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» здійснювалась в межах і у відповідності з вимогами діючого законодавства, бухгалтерський та податковий облік велися без порушень і всі необхідні первинні документи є в наявності та оформлені згідно вимог законодавства.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач та його контрагенти: ТОВ «УПТК-4», КП «Управління автомобільних шляхів» м. Житомир, ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» м. Вінниця, ТзОВ «Унідор Плюс» м. Луцьк, ТОВ «Унідор» м. Луцьк, як продавці та постачальники нафтопродуктів, працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки, та були обізнані стосовно один одного, а тому кінцеві споживачі нафтопродуктів мали можливість поставляти товар без посередників, безпосередньо без позивача. Враховуючи дані обставини, суд вважає, що при виконанні зобов'язань за вказаними договорами, укладеним позивачем з зазначеними підприємствами, є намір обох сторін щодо вчинення господарського зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та єдиною метою проведення фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди.

Внаслідок укладення нікчемних договорів, в порушення вимог норм закону, позивачем було безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість отриманого від ТОВ «УПТК-4» бітуму в сумі 1 273 743,00 грн. та вартість залізничних перевезень бітуму в сумі 23 527,00 грн.

Крім того, позивачем було безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість аудиторсько-консультаційних послуг в сумі 103 715,00 грн. за договорами про надання таких послуг №1 від 25.01.2007 року та №2 від 14.03.2008 року, укладених з приватним підприємцем аудитором ОСОБА_1 В підтвердження виконання зазначених договорів позивачем було надано при перевірці акти прийому-передачі аудиторсько-консультаційних послуг.

В порушення вимог ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність» № 3125-12, позивачем не було підтверджено реальне виконання договорів наявними висновками, звітами або іншими документами виконавця, тобто аудитора, крім актів прийому-передачі аудиторсько-консультаційних послуг, які б підтверджували б фактичне проведення аналізу та надання інших послуг позивачу.

Таким чином, несплачений позивачем податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів та витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, є доходною частиною державного бюджету і відповідно власністю держави.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд помилково приходить до висновку, що учасники нікчемних договорів, як продавці та постачальники, були обізнані стосовно один одного, тому кінцеві споживачі мали можливість поставляти товар без ТзОВ «Компанія Адванс», але при цьому судом не взято до уваги той факт, що договори поставки товару між ТзОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» та «Управління автомобільних шляхів» м. Житомир; ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» м. Вінниця; ТОВ «Унідор Плюс» м. Луцьк; ТОВ «Унідор» м. Луцьк були укладені у 2006 році, тобто за два роки до того, як ТОВ «УПТК-4» було зареєстроване.

Отже це свідчить, що лише частина господарських зобов'язань визнана нікчемними, в той час як, виконання аналогічним чином зобов'язань ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» по зазначеним вище договорам з покупцями за період перевірки 2006-2007 роки не викликало нарікань збоку відповідача та відповідно, не призводило до будь-яких порушень чинного законодавства.

Визнаючи зазначені вище договори нікчемними, відповідач на сторінці 13-14 Акту посилається на ці специфікації, як на документи, що підтверджують факт порушення, але не вказуючи їх номери та дати, що на їхню думку зроблене виключно з метою, приховати часткове визнання зазначених договорів нікчемними. Отже мало місце лише упереджене ставлення з боку відповідача та відповідно неправомірне, незаконне рішення на підставі незаконних висновків, щодо нікчемності.

Апелянт зазначає, що в судовому засідані позивачем наголошувалося на тому, що договори визнані відповідачем нікчемними частково, однак суд дану обставину не з'ясував та не врахував.

Разом з тим апелянт вказує, що помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи є і висновок суду щодо не підтвердження позивачем факту реального приймання та перевезення нафтопродуктів, оскільки в матеріалах справи є докази, яким не була надана належна оцінка. Це залізничні накладні, які підтверджують факт відвантаження бітуму для ТзОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС». Крім цього, зазначені докази взагалі в суді першої інстанції не досліджувались.

Судом першої інстанції не взято до уваги висновок судово-економічної експертизи № 13 від 23.10.2009 року про те, що висновки акту від 22.05.2009 р. № 4742/23-4/33087675 перевірки ні документально, ні нормативно не підтверджуються, мотивуючи це тим, що за висновком експертизи не можливо дати правову оцінку діям позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» зареєстроване, як юридична особа, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області 11.08.2004 року за № 1 673 102 0000 000075 та відповідно до ст.ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів, взятий на податковий облік 05.08.2005 року за № 11420.

Основними видами діяльності позивача, згідно довідки з ЄДРПОУ № 252 від 18.01.2007 року, є оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види діяльності. Товариство створене з метою одержання прибутку.

Згідно направлення № 001338 від 22.04.2009 року та у відповідності з вимогами ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт про результати виїзної планової перевірки від 22.05.2009 року № 4742/23-4/33087675.

Із змісту акту видно, що позивачем порушено п. п. 5.1, та п. п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, а саме - за рахунок віднесення до складу валових витрат на придбання товару за угодами, визнаними в ході перевірки посадовими особами відповідача нікчемними, завищено валові витрати за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 1 390 985 грн., а також було порушено п. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР, чим завищено податковий кредит в сумі 259 454,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001752301/0/4591 від 04.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11 124,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7 416,00 грн., та за штрафними санкціями в сумі 3 708,00 грн., та № 0001772301/0/4592 від 04.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 22 500,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 22 500,00 грн.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» безпідставно було віднесено до складу валових витрат вартість аудиторсько-консультаційних послуг в сумі 103 715,00 грн. за договорами про надання таких послуг №1 від 25.01.2007 року та №2 від 14.03.2008 року, укладених з приватним підприємцем аудитором ОСОБА_1

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу бітуму № 3Б - 08/А від 4 березня 2008 року, укладеного ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» з ТОВ «УПТК-4» м. Київ, ТОВ «УПТК-4» зобов'язувалось продати ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» нафтопродукти - бітум. Тобто, продавець (ТОВ «УПТК-4») зобов'язувалось передати, а покупець (ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС») прийняти та оплатити нафтопродукти. Базис поставки: СРТ (Інкотермс 2000) - ж/д станція, яка вказана в заявці ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС». Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, з яким укладено договір перевезення, для перевезення товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару та одержати товар від перевізника в названому місці.

Тобто, відповідно до умов поставки СРТ та договору купівлі-продажу бітуму № 3Б - 08/А від 4 березня 2008 року, право власності на бітум переходить в момент передачі товару перевізнику.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» та ТОВ «УПТК-4» було погоджено кількість товару, його вартість, яка підлягала купівлі-продажу в додаткових угодах. На виконання даного договору ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» та ТОВ «УПТК-4» підписали додаткові угоди № 1 від 04.03.08 р., № 2 від 28.03.08 р., № 3 від 02.06.08 р., № 4 від 12.06.08 р., № 5 від 18.06.08 р., № 6 від 19.06.08 р.

Позивачем перевіряючим були представлені видаткові накладні, виписані ТОВ «УПТК-4», акти до договору № 3 - Б - 08 від 4 березня 2008 року на вартість залізничних перевезень вантажу та переадресації вагонів, складені між ТОВ «УПТК-4» та ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС», податкові накладні, а також залізничні квитанції про приймання вантажу, де вантажовідправниками вказані ТОВ «Белнефтехім» м. Київ, ТОВ «Золотий Мандарин Ойл», м. Київ, а вантажоотримувачами зазначені КП «Управління автомобільних шляхів» м. Житомир, ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» м. Вінниця, Товариство з обмеженою відповідальністю «Унідор Плюс» м. Луцьк, Товариство з обмеженою відповідальністю «Унідор» м. Луцьк.

Витрати на придбання бітуму в сумі 1 273743,00 грн., вартість залізничних перевезень бітуму в сумі 23 527,00 грн. позивачем були відображені у деклараціях за 1-ий квартал 2008 року та за півріччя 2008 року. Податковий кредит у зв'язку з придбанням бітуму, для його подальшої реалізації, було відображено у деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень та червень 2008 року.

Факт проведення оплати за бітум, згідно умов договору купівлі-продажу № 3Б - 08/А від 4 березня 2008 року, укладеного ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» з ТОВ «УПТК-4» та договорів поставки товару № 231 від 29.03.2006 року, № 249 від 11.08.2006 року, № 219 від 15.02.2006 року, № 241 від 25.04.2006 року підтверджується відповідними платіжними документами і ДПІ не оспорюється.

Доказами фактичного виконання сторонами зобов'язань за договором є отримання від продавця - ТОВ «УПТК-4» і підписання покупцем - ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» товаросупровідних документів (видаткових накладних, податкових накладних, актів та копій залізничних квитанцій про прийняття товару до перевезення).

Наявність у ТОВ «УПТК-4» копій залізничних квитанцій про прийняття товару до перевезення, які видаються вантажовідправнику, підтверджує зв'язок ТОВ «УПТК-4» з вантажовідправником та його відношення до бітуму, що постачався.

Факт поставки товару стверджується належним чином оформленими первинними документами: видатковими накладними, актами до договору, складеними між ТОВ «УПТК» та ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» на вартість залізничних перевезень вантажу та переадресації вагонів-цистерн, платіжними дорученнями, податковими накладними, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Позивачем - ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» у 2006 році було укладено ряд договорів з покупцями, зокрема з КП «Управління автомобільних шляхів» м. Житомир; ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» м. Вінниця; ТОВ «Унідор Плюс» м. Луцьк; ТОВ «Унідор» м. Луцьк, яким і було поставлено бітум.

Факт постави бітуму КП «Управління автомобільних шляхів» стверджується:

1. Договором поставки товару № 219 від 15.02.2006 р. ТОВ "КОМПАНІЯ АДВАНС" з КП «Управління автомобільних шляхів».

2. Специфікацією № 219/24 від 12.06.2008 р.

3. Накладною, яка виписана ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» № 166 від 27.06.2008 р.

4. Податковими накладними, які виписані ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС»:

- № 59 від 13.06.2008 р. на суму 67719,75 грн., у т.ч. ПДВ - 11286,63 грн.,

- № 61 від 17.06.2008 р. на суму 80000 грн., у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн.,

- № 62 від 19.06.2008 р. на суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.,

- № 67 від 27.06.2008 р. на суму 214865 грн., у т.ч. ПДВ - 35810,83 грн.

5. Актом звірки взаєморозрахунків до зазначеного вище договору № 112/2008 від 30.06.2008 року.

Факт постави бітуму ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод» стверджується:

1. Договором поставки товару №249 від 11.08.2006 р. ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» з ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод»

2. Специфікацією № 249/16 від 27.05.2008 р.

3. Накладні, виписані ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС»:

- № 161 від 17.06.2008 р.

- № 1652 від 17.06.2008 р.

- № 155 від 07.06.2008 р.

- № 165 від 27.06.2008 р.

4. Податковими накладними, які виписані ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС»:

- № 48 від 29.05.2008 р. на суму 660000 грн., у т.ч. ПДВ - 110000 грн.

- № 66 від 27.06.2008 р. на суму 183542 грн., у т.ч. ПДВ - 30590,33 грн.

5. Актом звірки взаєморозрахунків до зазначеного вище договору № 111/2008 від 30.06.2008 року.

Факт постави бітуму ТОВ «Унідор-Плюс» стверджується:

1. Договором поставки товару №231 від 29.03.2006 р. ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» з ТОВ «Унідор-Плюс».

2. Специфікацією №231/15 від 17.03.2008 р.

3. Виписаною накладною ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» № 121 від 31.03.2008 р.

4. Податковою накладною, виписаною ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» № 14 від 31.03.2008 р. на суму 168268,50 грн., у т.ч. ПДВ - 28044,75 грн.

5. Актом звірки взаєморозрахунків до зазначеного вище договору № 106/2008 від 31.03.2008 року.

Факт постави бітуму ТОВ «Унідор» стверджується:

1. Договом поставки товару №241 від 25.04.2006 р. ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» з ТОВ «Унідор».

2. Специфікацією № 241/16 від 03.06.2008 р.

3. Накладною, виписаною ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» № 156 від 09.06.2008 р.

4. Податковими накладними, виписаними ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС»:

- № 51 від 03.06.2008 р. на суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.,

- № 55 від 09.06.2008 р. на суму 159193 грн., у т.ч. ПДВ - 26532,17 грн.

5. Актом звірки взаєморозрахунків до зазначеного вище договору № 110/2008 від 30.06.2008 року.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 13 від 23.10.2009 року висновки акту перевірки ДПІ від 22.05.2009 р. № 4742/23-4/33087675 ні документально, ні нормативно не підтверджуються, тобто господарська діяльність ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» здійснювалась в межах і у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів, або дата оприбуткування полатником податку товару, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На думку суду апеляційної інстанції, позивачем правомірно включено до складу валових витрат за 1-ий квартал 2008 року та за півріччя 2008 року витрати в сумі 1 297 270,00 грн. на підставі належним чином здійсненої оплати та видаткових накладних.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених платником податку податкових накладних, які у відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених платником податку податкових накладних, які у відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем було порушено ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» № 3125-ХІІ від 22.04.1993 року в частині непідтвердження реального виконання договорів наявними висновками, звітами або іншими документами виконавця, тобто аудитора, крім актів прийому-передачі аудиторсько-консультаційних послуг.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.

Для підтвердження фактичного отримання зазначених послуг позивачем було представлено, оформлені відповідно до діючого законодавства, первинні документи (офіційні документи), які підтверджують факти отримання позивачем аудиторсько-консультаційних послуг - акти прийому-передачі аудиторсько-консультаційних послуг.

Крім того, під час проведення перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» було надано посадовим особам ДПІ аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» за звітний період, що завершився 31.12.2006 року, висновок складений 28.02.2007 року згідно договору №1 від 25.01.2007 року та висновок незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «КОМПАНІЯ АДВАНС» за звітний період, що завершився 31.12.2007 року, висновок складений 31.03.2008 року згідно договору №2 від 14.03.2008 року.

З врахуванням вищевикладеного, впеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» задовольнити.

Згідно ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі №2а-5728/09/2270 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АДВАНС» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області від 04.06.2009 року № 0001752301/0/4591, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 11 124,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7 416,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3 708,00 грн., від 04.06.2009 року № 0001772301/0/4592, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 22 500,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 22500,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.04.2013 року.