Справа № 159/1956/13-ц
Провадження № 2/159/618/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 26.04.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі : головуючого-суддіБондара В.М.
з участю: секретаря Рижко О.М.
представник позивачаОСОБА_1
представника відповідачаОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6, про скасування арешту на майно, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про скасування арешту на майно. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що головним виконавцем відділу ДВС Ковельського МРУЮ ОСОБА_2, відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33880626 від 15.08.2012 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, співвласником якої є позивач. 13 листопада 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, було складено акт опису й арешту майна серії ВП № 33880626, згідно якого було описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1. 13.11.2012 року у приватного нотаріуса ОСОБА_7 було отримано витяг є Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна в якому зазначено, що головним державним виконавцем Мацюхом Д.Ю. накладено арешт на все нерухоме майно, в тому числі і на квартиру за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 178/10 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2012 року. Позивачка переконана, що така постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2012 року та акт опису й арешту майна від 13.11.2012 року, є незаконними і такими, що підлягають скасуванню, у звязку з тим, що виконавчий лист № 2/0306/1130/2012 був виданий на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області, відповідно до якого стягнуто борг із ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ Приватбанк в розмірі 25435, 42 гривень та 254,35 гривень судових витрат по справі. Проведення виконавчих дій щодо опису та арешту проводилося за відсутності позивачки, чим було порушено гарантоване їй ст. 30 Конституції України право на недоторканість житла. Дана квартира належить ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, але незважаючи на це, виконавцем був здійснений опис та накладений арешт на всю квартиру що прямо суперечить ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Позивачка не є боржником за виконавчим листом 2/0306/1130/2012, у звязку з чим накладення арешту є порушенням права приватної власності на житло, а саме ст. 317, 319, 321, 361 ЦК України. Частка що належить позивачці не перебуває в забезпеченні по зобовязаннях перед кредитором та стягувачами, але незважаючи на це у ОСОБА_3 немає змоги реалізувати своє право як співвласника. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім цього згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа яка вважає, що майно на яке накладається арешт, належить їй, а не боржнику, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Позивач просить постановити судове рішення, яким зобовязати відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції зняти арешт на квартиру АДРЕСА_1. Виключити з акту опису й арешту майна серії ВП №33880626 від 13 листопада 2012 року на квартиру АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить позов задовольнити з викладених підстав, судові витрати залишити за позивачем.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні. Пояснив суду, що він накладав арешт на все нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_6. По акту опису й арешту майна серії ВП №33880626 від 13 листопада 2012 року він вважає, що описав та наклав арешт саме на частку боржника, а не всю квартиру АДРЕСА_1.
Треті особи у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Копією заочного рішення Ковельського міськрайонного суду від 15.05.2012 року по справі № 0306/1130/2012 стверджується, що з ОСОБА_6 стягнуто в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 25435 ( двадцять пять тисяч чотириста тридцять пять) гривень 42 копійки та судовий збір на суму 254 (двісті пятдесят чотири) гривні 35 копійок.
Копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2012 року № 33880626 стверджується, що згідно виконавчого листа № 2/0306/1130/2012, виданого 13.07.2012 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області, відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по кредитному договору в сумі 25 435, 42 гривні.
Копією постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 33880626 від 15.08.2012 року стверджується, що згідно виконавчого листа № 2/0306/1130/2012 виданого 13.07.2012 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по кредитному договору в сумі 25 435, 42 гривні, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_6 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_6.
Копією акту опису й арешту майна від 13 листопада 2012 року, стверджується що при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/0306/1130/2012 виданого 13.07.2012 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_6С заборгованості по кредитному договорі в сумі 25 435, 42 грн., була описана квартира № 10 в м. Ковелі по вул. Незалежності, 178, що належить боржнику ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 35302321.
Копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 жовтня 2008 року № 20533586 стверджується, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, про що здійснено запис № 9027 у книзі 64.
Копією витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 38752144 наданого приватним нотаріусом ОСОБА_7 на запит ОСОБА_6 від 13.11.2012 стверджується, що накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 33880626 від 15.08.2012 року.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положеннями ст. 391 ЦК України визначено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ст. 52 закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
З чого слідує, що для накладення арешту необхідно спочатку виділити частку квартири боржника у натурі.
При таких обставинах, судом встановлено, що до акту опису й арешту майна, що був складений державним виконавцем Мацюхом Дмитром Юрійовичем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, від 13.11.2012 було безпідставно внесено усю квартиру АДРЕСА_3.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Так, за ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 є підставними, оскільки вказаними діями державного виконавця порушуються її Конституційні права та інтереси.
Таким чином, з наданих суду та досліджених у судовому засіданні доказів слідує, що державним виконавцем накладено арешт саме на всю квартиру АДРЕСА_4, яка є спільною, сумісною власністю чотирьох осіб, в тому числі і боржника ОСОБА_6 та позивачки ОСОБА_8 На думку суду, арешт повинен бути проведений тільки на частку, яка належить боржникові, а тому спочатку потрібно визначити у встановленому порядку частку боржника, і після цього описати її та накласти арешт.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 317, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 52, 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 209, 212- 215, ЦПК України, С У Д, -
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позов ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6, про скасування арешту на майно.
Зобовязати відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серії ВП № 33880626 від 13.11.2012 року квартиру АДРЕСА_5.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_9
Судове рішення № 30990211, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 26.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/1956/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: