Рішення № 30989267, 23.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3830/13-ц

Провадження № 2/520/3106/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Лазнікові І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання подружжя,

Встановив:

25.03.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання подружжя в якому просить стягнути з ОСОБА_3, на її користь аліменти у твердій грошовій сумі 1000 грн. на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та й до досягнення дитиною повноліття до 25.10.2016 року починаючи з дня подання заяви до суду, стягнути з ОСОБА_2, на її и користь аліменти у твердої грошової сумі 1000 грн. на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та й до досягнення дитиною повноліття до 28.09.2029 року починаючи з дня подання заяви до суду, та стягнути з ОСОБА_3, на її ОСОБА_1 утримання аліменти у твердої грошової сумі 1000 грн., починаючи з дня подання заяви до суду та й до досягнення дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років 28.09.2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказала, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 05.09.1998 року, від даного шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з матірю та знаходяться на її утриманні. На даний час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною., відповідач ухиляється від матеріального утримання дітей.. Угоди про добровільне матеріальне забезпечення дітей між сторонами не досягнуто. Відповідач постійно не працює та не має постійного прибутку ( заробітку), а має мінливий не регулярний прибуток, частину прибутку отримує в натурі. У відповідача інших дітей на утриманні не має. Позивачка на даний час не працює, а молодшій дитині лише 1,5 років, у звязку з чим позивачка вважає за можливе стягувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. У звязку з тим, що відповідач ухиляється від здійснення матеріального забезпечення дітей, позивачка змушена звернутись до суду з дійсним позовом.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення аліментів на дітей у розмірі частини від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку , а саме на доньку ОСОБА_4 згоден на сплату аліментів у розмірі 363 грн. щомісячно та на утримання сина ОСОБА_6 згоден на сплату аліментів у розмірі 291,60 грн. щомісячно, не згоден з позовом у частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1.

Суд, заслухавши позивачку, відповідача та його представника, діючого на підставі довіреності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 05.09.1998 року, від даного шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з матірю та знаходяться на її утриманні. На даний час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, відповідач ухиляється від матеріального утримання дітей.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд визначає розмір аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив суду, що він на теперішній час має мінливий дохід, іншої сім'ї та дітей не має, має можливість сплачувати аліменти у розмірі у розмірі 363 грн. на доньку ОСОБА_4 на 291,60 грн. на сина ОСОБА_6.

Позивачка ж не надала до позову документальних підтверджень в обґрунтуванні ціни позову та документів, інших доказів, які б підтверджували факт отримання більших доходів відповідачем.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У позовній вимозі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини слід відмовити. Право на утримання дружини, з якою проживає дитина, від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років виникає за умови відповідного матеріального стану батька дітей. Позивачкою не надано доказів, які підтверджують належний матеріальний стан відповідача і, відповідно, можливість сплачувати аліменти на утримання дружини.

Відповідно до 4.2, ч.4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У судовому засіданні було оголошено, що Кабінетом Міністрів України на підставі закону України "О прожитковому мінімумі" № 966-XIV от 15.07.1999, на 2013 рік розмір прожиткового мінімуму для дитини до шести років встановлено у розмірі 972 гривні, а дитини від шести до вісімнадцяти років встановлено у розмірі 1210 гривень

Враховуючи викладене (рівність прав та обов'язків щодо обох батьків та відповідний прожитковий мінімум),суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 605,00 гривень щомісячно та до досягнення донькою повноліття, тобто до 25.10.2016 року, а також на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно у розмірі 486,00 гривень, та до досягнення сином повноліття, тобто до 28.09.2029 року. В частині стягнення аліментів на матір до досягнення дитиною трьох років, сд вважає, не доведеним у судовому засіданні матеріальну можливість у відповідача для сплати вказаних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідність оплати на користь держави судових витрат покласти на відповідача ОСОБА_2 в розмірі -220, 40 гривень.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст..180, 182, 184 СК України, ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3. зареєстрованої у ІНФОРМАЦІЯ_4) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5. зареєстрованому у ІНФОРМАЦІЯ_6) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердої грошової сумі 605 ( шістсот пять) гривень на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з дня подання позову до суду 25.03.2013 року до досягнення дитини повноліття 25.10.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердої грошової сумі 486 ( чотириста вісімдесят шість) гривень на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2) з дня подання до суду 25.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття 28.09.2029 року.

У стягненні аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_5 трьох років відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Луняченко В. О.