Постанова № 30987628, 09.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/780/13-a

"09" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

секретаря Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача Гоцка Р.В.

представника відповідача Ткачук М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новагріс» до державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новагріс» (надалі - позивач, ТОВ «Новагріс») звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування рішення про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку від 28.02.2013 року №854/15 та зобов'язання видати довідку про підтвердження статусу платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.03.2013 року ТОВ «Новагріс» отримано рішення ДПІ у Підволочиському районі №854/15 про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2013 році, яке обґрунтоване лише посиланням на п.308.1 ст. 308 Податкового кодексу України. Позивач вважає, всі перелічені законодавством документи були надані до ДПІ у Підволочиському районі, а тому підприємство не вбачає допущення будь-яких помилок чи неточностей, які б надавали податковому органу право відмовити в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Крім того, у позивача відсутня інформація про те, які саме документи визначені Податковим кодексом України подані з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, рішення від 28.02.2013 обґрунтовується лише загальним посиланням на п.308.1 ст.308 Податкового кодексу України, тобто в рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування відмови в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Ознайомившись із запереченнями відповідача, додатково вказав, що подання до Гусятинської МДПІ розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2012 рік лише 26.02.2013 на земельну ділянку площею 50,35 га, не зменшує частки сільськогосподарського товаровиробництва підприємства за попередній податковий (звітний) період котра становить 84,74 відсотки.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення. Повідомила, що за інформацією Гусятинської МДПІ, позивачем подано передбачений законодавством розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва до Гусятинської МДПІ за 2012 рік із запізненням, лише 26.02.2013 року. Таким чином ТОВ «Новагріс» не дотримано всіх умов для набуття статусу платника фіксованого податку на 2013 рік, передбачених п.308.1 ст.308 Податкового кодексу України, що було підставою відмови у набутті позивачем статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2013 році.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Новагріс» (код ЄДРПОУ - 33579459), як юридична особа зареєстроване 17.11.2005 року за адресою вул. Тернопільська, 60, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області (а.с. 25-28), та перебуває на обліку в ДПІ у Підволочиському району.

Згідно довідки ДПІ у Підволочиському районі від 08.02.2011 року №878/ 15 ТОВ «Новагріс» підтверджено статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 року (а.с. 39). Як слідує з довідки податкового органу від 01.03.2012 року №29 позивач набув статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік (а.с. 40).

Для підтвердження вказаного статусу на 2013 рік ТОВ «Новагріс» до 20 лютого 2013 року, відповідно до ч.1 п.308.1 ст. 308 Податкового кодексу України, подано до ДПІ у Підволочиському районі необхідний перелік документів. Поряд з цим, ДПІ у Підволочиському районі листом від 28.02.2012 року №854/15 повідомлено, що ТОВ «Новагріс» недотримано вимог п. 30.8.1 ст. 308 Податкового кодексу України, а тому підприємство не може бути зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2013 році (а.с. 8).

Вказана відмова стала підставою для звернення з даним адміністративним позовом.

Оцінивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для справи та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України (надалі ПК України) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом на підставі відповідного розрахунку за 2012 рік (а.с. 47-49) встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за попередній податковий (звітний) рік, тобто за 2012 рік дорівнювала 84,74 %. Даний факт відповідачем не заперечується.

Статтею 308 Податкового кодексу України визначений порядок набуття та скасування статусу платника податку, де у пункті 308.1 зазначено, що для набуття і підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарським товаровиробникам до 1 лютого поточного року необхідно надати до податкових органів перелік документів, а саме:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Як встановлено судом, позивач до 20 лютого 2013 надав відповідачу пакет документів передбачений п. 308.1 ст. 308 ПК України, необхідний для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, які у повному обсязі були досліджені судом.

Суд відмічає, що відмова відповідача у реєстрації статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку викладена у листі від 28.02.2012 року №854/15, обґрунтована лише не дотриманням підприємством вимог п. 30.8.1 ст. 308 ПК України без чіткої вказівки про не виконання частини чи усіх вимог зазначеної норми ПК України.

Поряд з цим, відповідачем лише у судовому засіданні повідомлено, що підставою для відмови підприємству у підтвердженні статусу платником фіксованого сільськогосподарського податку є подання із запізненням розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 до Гусятинської МДПІ, а саме 26.03.2013 року.

Вказаний факт підтверджується листом Гусятинської МДПІ від 27.02.2013 року №906/15-061, у якому вказано, що ТОВ «Новагріс» на території Гусятинського району обробляє 50,35 га сільськогосподарських угідь (ріллі) згідно тимчасової угоди про використання землі укладеної Гусятинською районною державною адміністрацією. Зокрема, на виконання ст.308 Податкового кодексу України позивачем 18.02.2013 року подано податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку та відомість про наявність земельних ділянок, та 26.02.2013 року розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2012 рік. Податковий борг станом на 01.01.2013 року по вищезгаданому платнику відсутній (а.с. 36).

Аналізуючи вказані обставини суд відзначає, що згідно розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік, поданого відповідачем до ДПІ у Підволочиському районі така частка складає 84,74 %.

Також у звітній податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік поданої 14.02.2013, підприємством відображено питому вагу доходу отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу за 2012 рік - 84,74 % (а.с. 78-80).

При цьому в уточнюючій звітні податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік поданої 25.02.2013 у якій вказані відомості про земельну ділянку площею 50,35га в Гусятинському районі Тернопільської області, підприємством відображено таку ж частку сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік - 84,74 % (а.с. 81-83).

Тобто внесення змін до податкової звітності шляхом включення до уточнюючої звітної податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік земельної ділянки площею 50,35 га, не змінило частку сільськогосподарського товаровиробництва підприємства за 2012 рік, яка складає 84,74 %. Вказаний факт відповідачем неоспорюється та додатково підтверджується податковою декларацією з фіксовоного сільськогосподарського податку за місцем розташування земельної ділянки площею 50,35 га. поданої 18.02.2013 до Гусятинської МДПІ.(а.с 50-52).

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд вважає, що визначальним для надання/підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка становить не менше 75 відсотків.

Таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ «Новагріс» подано податковому органу усі необхідні документи передбачені п. 308.1 ст. 308 ПК України, які давали підстави відповідачеві підтвердити підприємству статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік, а подання із запізненням окремого розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 до Гусятинської МДПІ на земельну ділянку площею 50,35 га, котрий не змінює такої частки,- є формальним недоліком, що не повинен породжувати негативні правові наслідки.

Відповідач отримавши лист Густинської МДПІ від 27.02.2013 про подання із запізненням розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік, міг всебічно перевірити подані підприємством документи для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік, однак, як слідує з письмової відмови відповідача від 28.03.2013, обґрунтованої оцінки вказаним документам податковим органом надано не було.

Більш того, рішення суб'єкта владних повноважень повинні прийматися з дотриманням принципу пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіряючи законність та обґрунтованість відмови відповідача у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, вираховуючи вимоги ч. 3 ст. 2 КАС, суд вважає, що, в даному випадку, надане відповідачеві повноваження, використане не з належною метою; не обґрунтовано, тобто вчинено без вмотивовані дії; не розсудливо, без з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; без досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи позовні вимоги, суд враховує те, що відмова відповідача у підтвердженні статусу платником фіксованого сільськогосподарського податку викладена у листі від 28.02.2012 року №854/15 не є рішення суб'єкта владних повноважень (правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

З огляду на викладене, суд керуючись ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 162 приходить до висновку про необхідність прийняття постанови, яка б гарантувала дотримання та захист прав позивача, шляхом визнання протиправною відмову відповідача в підтвердженні ТОВ «Новагріс» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, яка оформлена листом від 28.02.2012 року №854/15 та зобов'язати відповідача підтвердити підприємству статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись, ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби у підтвердженні товариству з обмеженою відповідальністю «Новагріс» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби підтвердити товариству з обмеженою відповідальністю «Новагріс» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік та видати належну довідку.

4. Стягнути із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новагріс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 12 квітня 2013 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.