Рішення № 30987578, 29.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5928/2010 Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Н.В.

Справа № 22-ц/774/1942/13 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 вересня 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" (після зміни назви ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між банком та ОСОБА_1 17 серпня 2007 року був укладений кредитний договір № zrswq100000194, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 26 688,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 серпня 2027 року. Зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним договором, забезпечене порукою на підставі договору поруки № 467 від 12 січня 2009 року, укладеним з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус". Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 04 серпня 2009 року у сумі 32 744,99 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22 361,03 доларів США; по процентам - 5 458,82 доларів США; по комісії - 785,17 доларів США; по пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 2549,71 доларів США; штрафу (фіксованої частини) - 32,52 доларів США та штрафу (процентної складової) 1 557,74 доларів США. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1, а також 200 грн. з обох відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2010 року, з урахуванням ухвали від 25 червня 2012 року про виправлення арифметичної помилки, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № zrswq100000194 від 17 серпня 2007 року у розмірі 251 808,97 грн., що є еквівалентом суми 32 744,99 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 171 956,32 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі - 41 978,33 грн.; по комісії за користування кредитом у розмірі - 6037,96 грн.; по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі - 19607,27 грн.; штрафну 12229,09 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1700 грн. та 120 грн. судового збору та ІТЗ розгляду справи відповідно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та про ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглядалась судовими інстанціями неодноразово.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що між банком та ОСОБА_1 17 серпня 2007 року був укладений кредитний договір № zrswq100000194, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 26 688,00 доларів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 серпня 2027 року. Зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, забезпечене порукою на підставі договору поруки № 467 від 12 січня 2009 року, укладеним з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" в межах 200 грн. З боку позичальниці мало місце прострочення платежів по кредиту та відсоткам, що дало право банку вимагати дострокового стягнення заборгованості за договором.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором станом на 04.08.2009 року в сумі 251 808,97 грн., суд керувався доведеністю позову в даній частині.

Однак погодитись з таким висновком суду повністю не можна за наступними підставами.

Судова колегія встановила та це підтверджено матеріалами справи, що між банком ЗАТ КБ "ПриватБанк" (після зміни назви ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 17 серпня 2007 року був укладений кредитний договір № zrswq100000194, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 26 688,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 серпня 2027 року (а.с.10-12). Згідно до п.4.1 вказаного кредитного договору - за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки; сплата пені здійснюється в гривні; у випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. У п. 5.4. зазначеного договору вказано, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову. Згідно п. 7.1 кредитного договору періодом сплати вважати період з 15 по 20 число кожного місяця у сумі щомісячного платежу у розмірі 291,95 доларів США, що включає заборгованість по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним договором, забезпечене порукою на підставі договору поруки № 467 від 12 січня 2009 року, укладеним позивачем з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" в межах 200 грн.(а.с.8). Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 04 серпня 2009 року у сумі 32 744,99 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22 361,03 доларів США; по процентам - 5 458,82 доларів США; по комісії - 785,17 доларів США; по пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 2 549,71 доларів США; штрафу (фіксованої частини) - 32,52 доларів США та штрафу (процентної складової) 1 557,74 доларів США.

Оспорюється правильність стягнення суми заборгованості за кредитним договором за рішенням суду у зв'язку з відсутністю належного розрахунку суми боргу, в тому числі і пені у відповідності до вимог ст. 258 ЦК України.

За правилами ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обіг або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазвичай в Україні під умовними одиницями розуміється обіг доларів США, оскільки в основному курс національної грошової одиниці прирівнюється до долара США.

Згідно зі ст.ст. 549,550 ЦК України неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданим невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст. ст. 549 - 552 ЦК України.

Зазначена неустойка нараховується у грошовій або майновій формі від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів за договором позики відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню.

Суд першої інстанції не дав оцінки щодо нарахованого розміру пені до розміру спричинених кредитору збитків.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ці положення Закону судом першої інстанції не враховані, а відтак помилково судом не застосована норма ч.3 ст.551 ЦК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідачки суму боргу в іноземній валюті, що не суперечить вимогам ч.3 ст.533 ЦК України.

Незважаючи на це суд дійшов безмотивного висновку про стягнення боргу у гривнях.

У порушення вимог апеляційного суду, суд першої інстанції не ухвалив додаткового рішення щодо конкретики стягнутої суми боргу за рішенням суду у відповідності до вимог статті 220 ЦПК України, а постановив ухвалу про виправлення помилок згідно ст. 219 ЦПК України, що є неправильним.

Судова колегія дійшла висновку, що рішення суду в частині задоволеного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.п.1-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Встановлено судовою колегією і не заперечується сторонами у справі, що позичальник допустив порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на період з 15.10.2007 року по 04.08.2009 року ( в межах заявлених вимог) - а с. 107-108.

Розрахунком банку станом на 04.08.2009 року, встановлена заборгованість за кредитом у розмірі 22 361,03 доларів США; по процентам - 5 458,82 доларів США; по комісії - 785,17 доларів США, по пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 2549,71 доларів США; штрафу (фіксованої частини) - 32,52 доларів США та штрафу (процентної складової) 1 557,74 доларів США. Курс гривні до долару США становив 7,6865 станом на 04.08.2009 року.

Судова колегія приймає до уваги доводи відповідача, що вона не працює, має скрутне матеріальне становище (а.с. 63).

Таким чином, нарахована позивачем сума пені у загальному розмірі 2549,71 доларів США, що еквівалентно 19 607,27 грн. по курсу НБУ станом на 04.08.2009 року з урахуванням п.4.1 укладеного між сторонами кредитного договору № zrswq100000194 від 17 серпня 2007 року про те, що сплата пені здійснюється в гривні, підлягає зменшенню до суми 10 000 грн. та нарахована позивачем сума штрафу (фіксованої частини) підлягає зменшенню з суми 32,52 доларів США до 20 доларів США, нарахована позивачем сума штрафу (процентна складова) підлягає зменшенню з суми 1557,74 доларів США до 500 доларів США, на підставі вимог частини 3 статті 551 ЦК України, а саме: з урахуванням розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин п.1 ч.2 статті 258 ЦК України відносно строку позовної давності в один рік - судова колегія вважає неспроможними бо вони спростовуються положеннями ч.1 статті 259 та ч.3 статті 267 ЦК України. Правових підстав для відмови у позові в частині стягнення пені, судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо ненаданого належного розрахунку боргу позивачем є безпідставними, тому що спростовуються матеріалами справи. На неправильність розрахунку апелянт не посилається та не надав належних доказів щодо спростування наданого розрахунку боргу позивачем. Заперечень щодо наявності заборгованості за кредитним договором чи щодо неналежного виконання обов'язків за кредитним договором в апеляційній скарзі відсутні.

В іншій частині рішення суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення в солідарному порядку 200 грн. з відповідачів на користь позивача, - не оскаржене і підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.

На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позивач не сплачував судові витрати при зверненні з позовом до суду, за рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави відповідно до вимог закону, то судова колегія вважає, що відсутні підстави для зміни або скасування рішення в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2010 року - скасувати в частині задоволеного позову з ухваленням нового рішення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: 13300, АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", що розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299 заборгованість по кредитному договору № zrswq100000194 від 17 серпня 2007 року станом на 04.08.2009 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 22 361,03 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 171 878,06 гривень; по процентам - 5 458,82 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 41 959,22 гривень; по комісії - 785,17 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 6 035,21 гривень; крім того, заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі - 10 000 грн.(десять тисяч гривень); штрафу (фіксованої частини) - 20 доларів США (двадцять доларів США), що еквівалентно за курсом НБУ - 153,73 гривень (сто п'ятдесят три гривень 73 копійок); та штрафу (процентної складової) 500 доларів США (п'ятсот доларів США), що еквівалентно за курсом НБУ - 3 843,25 гривень (три тисячі вісімсот сорок три гривень 25 копійок); а всього: 29 125,02 доларів США (двадцять дев'ять тисяч сто двадцять п'ять доларів 02 цента США, що еквівалентно за курсом НБУ - 223 869,47 гривень (двісті двадцять три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять гривень 47 копійок), і 10 000 гривень (десять тисяч гривень).

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2010 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді