Постанова № 30987383, 09.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року 15:15Справа № 808/141/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 27-02/2013 від 27.02.2013 року),

від відповідача: Мостова І.В. (доруч. № 23/01 від 02.01.2013 року),

Мілєйко А.В. (доруч. № 1115/01 від 26.02.2013 року), -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач, УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 24 271,04 грн.;

- скасувати рішення № 318 від 11.04.2012, винесене відповідачем про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 24 271,04 грн. відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням головного ПФУ в Запорізькій області №3829/05 від 06.06.2012, рішення УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки від 07.05.2012 №3431/04 та вимогу про сплату боргу №Ф-4937 від 10.04.2013 (на суму недоїмки зі страхових внесків 6 220,85 грн.) скасовано. З огляду на зазначене позивач вважає, що відсутні юридичні підстави застосування до позивача фінансових санкцій за не сплату страхових внесків у зв'язку з відсутністю самого факту правопорушення та вважає, що рішення УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування фінансових санкцій № 318 від 11.04.2012 (передбачених п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») в розмірі 24 271,04 грн. є незаконним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених вище та прохав задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях №1118/12 від 26.02.2013. У запереченнях зазначено, що було проведено перевірки позивача, в ході якої донараховано страхові внески за 2005 рік на загальну суму 6 200,85 грн. Також зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій від 10.04.2012 №318, винесено у відповідності до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На підставі зазначеного просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 09.04.2013 по 10.04.2012 УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя проведено позапланову перевірку щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 18.06.2003 по 10.04.2012.

Перевіркою встановлено порушення п. 6 ч. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI від 09.07.2003, в результаті чого донараховано суми страхових внесків за 2005 рік на загальну суму 6 220,85 грн. (32,3% - 6 120,85 грн. та 1-5% - 100,00 грн.), у т.ч. за періодами донарахування внесків

по ставці 1-2%: за червень 2004 року - 50,00 грн., вересень 2004 року - 50,00 грн.;

по ставці 32,3%: за травень 2005 року - 468,35 грн., червень 2005 року - 807,50 грн., липень 2005 року - 807,50 грн., серпень 2005 року - 807,50 грн., вересень 2005 року - 807,50 грн., жовтень 2005 року - 807,50 грн., листопад 2005 року - 807,50 грн., грудень 2005 року - 807,50 грн.

За результатами перевірки складено акт №25 від 10.04.2012.

10.04.2012 начальником УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя винесено вимогу про сплату боргу №Ф4937. Станом на 10.04.2012 заборгованість зі сплати страхових внесків за ПП ОСОБА_1 становить 6 220,85 грн. Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», п. 7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі акту перевірки від 10.04.2012 №25 УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя вимагає сплатити недоїмку зі страхових внесків в сумі 6 220,85 грн.

11.04.2012 УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя винесено рішення №318 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. Даним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 24 271,04 грн. Дане рішення отримано позивачем у день винесення.

06.06.2012 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки від 07.05.2012 №3431/04 та вимогу про сплату боргу від 10.04.2012 скасовано.

Позивач також звертався із скаргами до органів ПФУ на рішення про застосування фінансових санкцій від 11.04.2012.

27.07.2012 Пенсійним фондом України винесено рішення про результати розгляду скарги №17600/0910, яким рішення УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування фінансових санкцій №318 від 11.04.2012, передбачених п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 24 271,04 грн. та рішення головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про результати розгляду скарги від 15.05.2012 №3355/05 залишено без змін, а скарга скаржника без задоволення.

Згідно із частиною 2 статті 17 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, яка діяла до 01 січня 2011 року, було передбачено, що за донарахування територіальним органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі п'яти відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Відповідно до п.9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663). За донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки або акт звірки, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.

З огляду на зазначене, підставою винесення рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування сум страхових внесків є акт перевірки, а не вимога про сплату боргу, як стверджує представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що наявність встановленого актом перевірки порушення ним не заперечується.

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Позивач наполягає на тому, що закон, на підставі якого до позивача нараховані санкції, втратив чинність, а тому це рішення є протиправним та вважає, що виключення частин 1-9 унеможливлює їх застосування після 01.01.2011.

Проте, така позиція позивача не узгоджується зі змістом пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, тобто в порядку статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Така правова позиція підтверджується і Верховним Судом України в постанові від 19.02.2013 року у справі № 21-432а12.

Крім того, позивач зазначає, що Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2009 по справі №2а-3935/09/0870 припинено підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Дана постанова набрала законної сили 18.08.2009. На підставі зазначеного представник позивача вважає, що офіційна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припадає на період часу з 18.06.2003 по 06.08.2009.

З даного приводу суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-VI від 15.05.2003 суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону № 755-VI фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відсутній запис про припинення підприємницької діяльності, зазначено лише те, що позивач перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких керуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що накладені штрафні санкції, які виникли за травень - грудень 2005 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV. Тому, рішення про застосування фінансових санкцій № 318 від 11.04.2013 є таким, що винесене на підставі чинного законодавства, у зв'язку з чим дії УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нарахування фінансових санкцій є також правомірними.

Керуючись ст. 94, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов