Постанова № 30987377, 03.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року 16:07Справа № 808/2360/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива-плюс» до 1. Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Кондратенко Ю.О., 2. Начальника управління податкового контролю Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Морозовського М.В., 3. Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій посадових осіб та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Личман В.Г. (дов. № 58 від 25.03.2013),

Сидун Н.В. (дов. № 57 від 25.03.2013),

від відповідача 3: Бурашнікова О.С. (дов. № 19973/10/10 від 27.12.2012),

Драч В.М. (дов. №4265/10/10 від 04.07.2012), -

від відповідачів 1, 2: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива-плюс» (далі - Позивач, ТОВ Агрофірма «Нива-плюс») до 1. Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Відповідач 1), 2. Начальника управління податкового контролю Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Відповідач 2), 3. Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Відповідач 3, Бердянська ОДПІ), у якому позивач (з урахуванням уточнень позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача-1 та Відповідача-2, які полягають у складанні незаконного акту позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 №013/22-11/32263039 від 26.04.2012, яким позивачу були незаконно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість;

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача-3:

№ 0002120153 від 15.05.2012 з податку на додану вартість на суму 5 138 301 грн.;

№ 0002130153 від 15.05.2012 щодо зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 51 922 грн.,

№ 0017210151 від 15.05,2012 з податку на прибуток у розмірі 3 962 612,75 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки вони винесені на підставі незаконного складеного Відповідачем-1 та Відповідачем-2 акту перевірки. Незаконність дій Відповідачів 1 та 2 полягає у визначенні ними податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість і податку на прибуток шляхом використання непрямих методів, а також інших порушень, що були допущені під час позапланової виїзної перевірки, що знайшло своє відображення в акті перевірки № 013/22-11/32263039 від 26.04.2012.

В порушення діючого податкового законодавства Відповідачі 1 та 2 застосували під час проведення перевірки замість податкового законодавства норми Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України «Про оренду землі», постанови КМ України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», які податкові відносини не регламентують.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, уточненнях позовних вимог та письмових поясненнях, на приставі чого прохав задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 1 та Відповідач 2 у судове засідання не з'явились. До суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання.

Представники відповідача 3 у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, викладених у письмових запереченнях №5519/10/10 від 25.03.2013 та просили в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначають, що під час проведення перевірки позивача, відповідно до наданих документів встановлено, що за 2010 звітний податковий період валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше 75 відсотків загальної суми валового доходу, що є порушенням вимог Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а отже позивач не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки об'єктом оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності або надана у користування, у тому числі на умовах оренди. Під час перевірки перевіряючими було встановлено відсутність належним чином укладених договорів оренди земельних ділянок, які використовувались підприємством, а саме вони не пройшли державної реєстрації, а отже такі земельні наділи не можуть підпадати під поняття об'єкт оподаткування. Вважають дії Відповідачів 1 та 2 такими, що вчинені на підставі діючого податкового законодавства, у зв'язку з чим, винесені похідні податкові повідомлення-рішення є законними. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 10.04.2012 по 17.04.2012, на підставі направлень від 10.04.2011, виданих Бердянською ОДПІ Запорізької області №№ 2202247, 220248, 220249, 220250, 220251, 220252, Відповідачем 1, Відповідачем 2 та іншими перевіряючими, на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Агрофірма «Нива-плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

За результатами перевірки складений акт №013/22-11/32263039 від 26.04.2012, відповідно до якого Відповідачем 1, Відповідачем 2 та іншими перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів».

На підставі зазначеного акту Бердянською ОДПІ 15.05.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0002120153, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 138 301 грн. (4 720 612,75 грн. за основним платежем та 417 688,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- форми «В4» №0002130153, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51 922 грн.;

- форми «Р» №0017210151, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 962 612,75 грн. (3 927 015 грн. за основним платежем та 35 597,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської ОДПІ про визнання їх протиправними та скасування в повному обсязі (справа № 0870/6461/12).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Дане рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013.

При розгляді справи № 0870/6461/12 судами обох інстанцій досліджувалось питання обґрунтованості висновків акту перевірки, оскільки вони були підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

У відповідності до пунктів 86.7-86.8 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Беручі до уваги, що Позивачем акт перевірки отриманий 26.04.2012, а податкові повідомлення-рішення винесені 15.05.2013, тобто у 10 робочих днів, Позивач не користався правом на подання до Бердянської ОДПІ письмових заперечень на висновки перевірки чи фактами і данні, викладені в акті перевірки.

Крім того, порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (в подальшому - Порядок) визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 5.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Суд вважає, що ані Відповідачем 1, ані Відповідачем 2 не порушені вимоги Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Згідно з пунктом 7 розділу IV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки винесені Бердянською ОДПІ податкові повідомлення-рішення залишені в силі Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі №0870/6461/12 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовідносини між позивачем та Відповідачем 1 і Відповідачем 2 в ході проведення перевірки та складення акту перевірки мають ознаки публічно-правових правовідносин. Зокрема, ці відносини пов'язані з виконанням державою своїх публічних функцій та урегульовані нормами публічного права. Таким чином на вищезазначені правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 94, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов