Рішення № 30987302, 26.04.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/371/13-ц

Справа № 2/226/263/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання договору дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання договору дійсним та визнання права власності до відповідача ОСОБА_2 міської ради і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 14 січня 1999 року вона за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_3 будинок за адресою: Донецька область м.Димитров вул.Володарського, буд. 37, за який сплатила 2000 грн. Договір купівлі-продажу будинку був оформлений регіональною товарною біржею «Юго-Восток». В лютому 2013 року вона звернулась до приватного нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу зазначеного будинку, але їй було відмовлено на тій підставі, що договір зареєстрований Регіональною товарною біржею «Юго-Восток» не є правовстановлюючим документом, оскільки даний договір нотаріально не посвідчений, а тому є недійсним. При укладанні договору купівлі-продажу будинку з ОСОБА_3 позивач здійснила всі умови необхідні для укладення договору, але ОСОБА_3 ухилилась від посвідчення договору нотаріально, без мотивації, і вона вимушена була придбати будинок на товарній біржі. Укладаючи договір вона була впевнена, що договір дійсний і не потребує подальшого нотаріального посвідчення. Крім того, в цей же день був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок. Цей договір було посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори. Просила суд визнати договір купівлі-продажу будинку номер 37 по вул.Володарського у місті Димитров Донецької області між нею та ОСОБА_3 дійсним та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

Сторони до судового засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягала. Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не зявилися до суду.

Судом встановлено, що мiж ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка була власником будинку № 7 по вул.Володарського у місті Димитров Донецької області, 14 січня 1999 року на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток» укладений договір купівлі-продажу наведеного будинку, загальною площею 60,3 квадратних метри, у тому числі жилою площею 39,3 квадратних метри з відповідними надвірними спорудами та побудовами, який розташований на земельній ділянці площею 623 квадратних метрів. На означеній земельній ділянці будинок у плані позначений літерою А1, кухня-сарай Б1, ганок б, б 1, сарай В1, уборна Г1, паркан - № 1,2, замощення ІІ, водопровід І, гараж Д1, (а.с. 5).

Того ж дня, 14.01.1999 року, укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: Донецька область м.Димитров вул.Володарського, 37, який нотаріально посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 56 (а.с. 8).

Згідно з відомостями Бюро технічної інвентаризації міста Димитров Донецької області будинок за адресою: Донецька область м.Димитров вул.Володарського, 37 належав ОСОБА_3. З 14 січня 1999 року зазначений будинок, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток», 14.01.1999 року за № 423, належить ОСОБА_1, згідно з технічним паспортом вона є його власником (а.с. 22-27, 28).

27 квітня 2005 року ОСОБА_3, у віці 68 років померла (а.с. 47).

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спiрнi правовідносини мiж сторонами виникли до 1 січня 2004 року, то суд вважає, що при вирішенні спору між сторонами у справі відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року необхідно керуватися нормами Цивільного Кодексу УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли мiж сторонами в потрiбнiй в належному випадку формi досягнута угода з усіх істотних умов.

За змістом статті 224 ЦК УРСР iстотними умовами для укладення договору купівлi-продажу є передача продавцем майна у власнiсть покупця i обов'язок покупця прийняти майно i сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторони договору, уклавши договiр купівлi - продажу квартири, досягли згоди з усіх істотних умов договору, оскільки договiр мiж ними був пiдписаний добровiльно, без примусу, вимоги про визнання його у майбутньому недiйсним вiд сторiн не заявлялись.

Відповідно до частини другої статті 47 ЦК УРСР якщо одна iз сторiн повнiстю або частково виконала угоду, яка потребує нотарiального оформлення, а друга сторона ухилиласяя вiд нотарiального оформлення угоди, то суд вправi за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати цю угоду дiйсною.

Відповідно до статті 227 ЦК УРСР договiр купівлi-продажу жилого будинку повинен бути нотарiально оформлений, якщо хоча б однiєю iз сторiн є громадянин.

Вирішуючи питання, чи ухилявся відповідач від нотаріального посвідчення укладеного між ним та позивачем договору купівлі-продажу спірної квартири, суд виходить з того, що ухилення може виражатися як у бездіяльності, так і в активній протидії посвідченню договору. Таке ухилення має бути безповоротним, тобто таким, унаслідок якого добросовісна сторона повністю втрачає можливість нотаріально посвідчити правочин.

Сторона, яка ухилилася від нотаріального посвідчення договору - ОСОБА_3 померла, таким чином судом, на підставі ст.37 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України залучений правонаступник ОСОБА_2 міська рада, оскільки встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, заповіти від її імені не посвідчувались (а.с. 51, 52, 53).

Відповідач у своїй заяві визнав позовні вимоги позивача, тому враховуючи наведені обставини, суд вважає, що договiр купівлi-продажу будинку № 7 по вул.Володарського у місті Димитров Донецької області, загальною площею 60,3 квадратних метри, у тому числі жилою площею 39,3 квадратних метри, зареєстрований 14 січня 1999 року Регiональною товарною бiржею «Юго-Восток» міста Димитров мiж позивачем та ОСОБА_3 можливо визнати дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на спірний будинок, оскільки на даний час втрачена будь-яка можливість іншим, ніж у судовому порядку чином вирішити питання про належність спірного будинку позивачеві та визнати за ним права власностi на зазначений будинок.

На пiдставi ст.ст.47 ч.2, 224, 227 ЦК УРСР 1963 р., керуючись ст.ст.10, 11, 37, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: вул.Володарського буд. 37, м.Димитров Донецької області укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований Регіональною товарною біржею Юго-Восток в м.Димитров за № 229 від 14 січня 1999 року, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок розташований за адресою: м.Димитров Донецької області вул.Володарського, буд. 37.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяІ.В.Петунін