Ухвала суду № 30987167, 25.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3222/12

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.

секретар судового засідання: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

Представника позивача: Чернушка І.С.

Представників відповідача: Ганевича А.І., Романіка О.В., Костенка С.О.

Прокурора: Музики В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно- експлуатаційного відділу м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування вимог , -

В С Т А Н О В И В :

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці (далі - позивач або КЕВ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області (далі - відповідача або Держфінінспекція) про визнання протиправною та скасування вимоги №24-08-14-14/8959 від 27.11.2012 р. про усунення виявлених ревізією порушень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги №24-08-14-14/8959 від 27.12.2012 р. про усунення виявлених ревізією порушень - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники відповідача та прокурор проти апеляційної скарги заперечили та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції позивач вказав на те, що Держфінінспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЕВ, якою виявлено ряд порушень та недоліків вимог бюджетного законодавства, які відображені в акті ревізії. У зв'язку із зазначеним Держфінінспекцією складено лист-вимогу "Про усунення виявлених ревізією порушень", яким КЕВ зобов'язано вжити заходи щодо повернення незаконно використаних коштів на оплату комунальних послуг товариства з обмеженою відповідальністю "Провідна продовольча компанія ЗС" (далі - ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС") та товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (далі - ТОВ "Метсобстар-ХК"). Позивач вважає таку вимогу Держфінінспекції незаконною, так як при прийнятті рішення про відшкодування комунальних послуг ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" та ТОВ "Метсобстар-ХК" він керувався вимогами чинного законодавства, окремими дорученнями Міністра оборони України та директивами Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, які йому є обов'язковими до виконання, що і стало підставою для звернення до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Держфінінспекції викладені у листі-вимозі "Про усунення виявлених ревізією порушень" від 27.11.2012 р., №24-08-14-14/8959 законними, а тому КЕВ зобов'язаний вживати заходи щодо усунення порушень виявлених ревізією.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Повноваження Інспекції визначенні Законом №2939 та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23.04.2011 року (далі - Положення про інспекцію).

Відповідно до положень зазначених нормативно-правових актів Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 Положення про інспекцію визначено перелік завдань прокладених на Інспекцію, як на орган державного фінансового контролю. Зокрема відповідно до пп.1 п.4 Положення про інспекцію, Інспекція в т.ч. здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах у міністерствах та інших органах виконавчої влади, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів. При цьому суд зазначає, що відповідно пп.12 п.4 Положення про інспекцію перелік завдань Інспекції визначений цим Положенням не є вичерпним, а саме відповідно до нього Інспекція здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Крім цього, відповідно до ст.8 Закону №2939 на Інспекцію покладено функції щодо проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно із Положенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці КЕВ є державною установою, яка заснована на базі Чернівецького квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України і підпорядковано Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Тобто, КЕВ використовує кошти, які відносяться до державних фінансових ресурсів.

Отже аналізуючи зазначене, КЕВ в розумінні Закону №2939 є підконтрольною установою Інспекції.

Однією із форм здійснення державного фінансового контролю є інспектування у формі ревізії, яке полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення ревізії Інспекцією визначено у ст.11 Закону №2939. Зокрема, підставою для проведення планової ревізії є письмове рішення керівника органу Інспекції та наявність направлень на ревізію у перевіряючих посадових осіб.

Дослідженням наданих відповідачем суду документів, які стали підставою для проведення ревізії, встановлено, що ревізія КЕВ була організована належним чином, відповідно до вимог ст.11 Закону №2939. Направлення на ревізію вручено під розпис керівнику КЕВ Червінському А.В. Тобто, з викладеного слідує, що Інспекція при організації ревізії КЕВ та її проведення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом №2939 та Положенням про інспекцію.

Ревізією в діяльності КЕВ виявленні у т.ч. порушення вимог п.п.1,5,20 Порядку №228, а саме КЕВ за рахунок бюджетних коштів покрито (оплачено) витрати за спожиті комунальні послуги ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" у сумі 701795,80 грн. та витрати за спожиті комунальні послуги ТОВ "Метсобстар-ХК" у сумі 316313,01 грн.

У зв'язку із зазначеним Держфінінспекцією на адресу КЕВ спрямовано лист-вимогу "Про усунення виявлених ревізією порушень" від 27.11.2012 р., №24-08-14-14/8959, відповідно до якого позивача зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та за ТОВ "Медсобстар-ХК" в сумі 316313,01 грн.; вжити заходів щодо повернення ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" коштів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та ТОВ "Медсобстар-ХК" в сумі 316313,01 грн.; у зв'язку із закінченням бюджетного періоду, в якому допущені порушення, суму відшкодованих коштів перерахувати в дохід загального фонду Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження").

Колегія суддів зазначає, що КЕВ в даному разі при покритті витрат за спожиті комунальні послуги ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" та ТОВ "Медсобстар-ХК" діяв неправомірно.

Так, КЕВ в розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень (виконує владні управлінські функції), а тому зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законами України. Крім цього, КЕВ є розпорядником бюджетних коштів, а отже зобов'язаний здійснювати їх витрачення відповідно до вимог законодавства.

Згідно вимог п.п.1,5,20 Порядку №228, установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету. Установи під час визначення обсягів видатків з бюджету повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.

Крім цього, відповідно до вимог п. 43, 46 Порядку №228 розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на рік з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів, узятих на облік органами Казначейства, якщо інше не передбачено законодавством.

Частиною 3 ст.51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI визначено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, бюджеті установи не можуть оплачувати витрати, не пов'язані з їх діяльністю.

Згідно із ч.4 "Прикінцевих положень" Законом №2289 дозволено у 2011 році Міністерству оборони України укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб'єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у 2009-2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року. З цією метою передбачена передача зазначених суб'єктам на безоплатній основі та на умовах повернення нерухоме майно, необхідне для забезпечення надання послуг з харчування.

На реалізацію зазначених положень Закону №2289 Міністерством оборони України з ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" укладено договори про закупівлю послуг громадського харчування, якими передбачено, що останнє здійснює оплату за спожиті комунальні послуги та енергоносії на підставі договорів, укладених з відповідними КЕВ регіонів (зазначене визнається сторонами у справі та підтверджується актом ревізії, який є джерелом доказової інформації).

У зв'язку з викладеним між КЕВ та ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" укладено договори від 16.01.2010 р. №24, №25, № 26 (з відповідними до них додатковими угодами). Термін дії зазначених договорів до 31.03.2010 року. При цьому, умовами договору передбачено, що якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору він автоматично пролонгується на термін дії договору про забезпечення нерухомим військовим майном для забезпечення харчування військовослужбовців. Також, КЕВ укладено договір з ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" щодо передачі майна у використання для надання послуг з харчування від 30.06.2011 №7/2011, з терміном дії до 31.12.2011 року. Згідно з п.4.6 вказаного договору протягом 30-ти днів після укладання договору виконавцю (ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС") необхідно укласти прямі договори на постачання комунальних послуг та енергоносіїв з постачальними організаціями, якщо інше не передбачено законом або керівними (розпорядчими) документами Міністерства оборони України. У разі технічної неможливості щодо укладання прямих договорів на постачання комунальних послуг та енергоносіїв, укласти з балансоутримувачем майна договори про відшкодування витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги та енергоносії.

Аналізуючи зміст вищезазначених договорів , відшкодування витрат КЕВ на комунальні послуги та енергоносії мало здійснювати ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" (яке спожило зазначені послуги), на підставі виставлених КЕВ рахунків.

У період проведення позивачем оплати за спожиті ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" комунальні послуги, діяла Тимчасова інструкція про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання, затверджена наказом Міністра оборони України від 20.03.2008 р., №106, відповідно п.6.6. якої, користування суб'єктом господарювання комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється на підставі договорів, укладених з відповідальними постачальниками послуг (через КЕЧ (КЕВ) районів).

Тобто, виключно у договорі прописувались умови щодо оплати комунальних послуг спожитих суб'єктами господарювання, що надають послуги у сфері громадського харчування. Як встановлено вище, договорами між КЕВ та ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" передбачено, що останнє зобов'язано відшкодовувати КЕВ кошти витрачені ним на оплату комунальних послуг. Будь-які зміни до даних договорів в частині оплати комунальних послуг не вносились, що зокрема у судовому засіданні підтвердили представники позивача.

Однак, в період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету оплачено комунальних послуг на суму 701795,80 грн., в тому числі: II квартал 2011 року - 172309,91 грн.; III квартал 2011 року -212981,48 грн., ІУ квартал 201 1 року - 325504,41 гривень, які використані ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС".

Підставою для оплати зазначених коштів, згідно пояснень представників позивача, стали окремі доручення Міністра оборони України від 04.05.2011р. та від 07.07.2011р. а також листи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 06.01.2011р. №303\23.1 та від 07.07.2011р. №1525\3, відповідно до яких, з метою зменшення вартості послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, у ІІ-ІУ кварталах 2011 року оплату послуг з тепло-, водо-, електропостачання, що споживались товариством для надання послуг з харчування особового складу, має бути здійснено за рахунок коштів державного бюджету за КПКВ 2101020 "Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України, оренда житла військовослужбовців та компенсаційні виплати за його піднаймання".

Відповідно до п.9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р., №406/2011 Міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовую і контролює їх виконання. Саме наказ є тим розпорядчим актом Міністра оборони, який створює певні правові наслідки та здійснює коригування правовідносин в яких приймають участь структурні об'єкти Міністерства оборони України.

Окремі доручення Міністра оборони України, листи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління по своїй правовій природі не є наказами та не носять розпорядчого характеру, а тому не можуть врегульовувати відносини, які мають бути врегульовані наказом Міністра оборони України. Крім цього, зазначені документи (листи) не містять вказівок щодо не виставлення рахунків на відшкодування спожитих комунальних послуг суб'єктам господарювання, якими надаються послуги з харчування. При цьому суд зазначає, що Міністр оборони України, будучи у розумінні КАС України суб'єктом владних повноважень, зобов'язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Крім цього, у разі наявності договірних зобов'язань між сторонами, що має місце у досліджуємих правовідносинах, зміна їх умов можлива виключно після внесення змін до договору, чого не було у відносинах між КЕВ та ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" після отримання окремих доручень Міністра оборони України та листів Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Отже, у КЕВа не було правових підстав, для оплати за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг спожитих ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС".

Щодо взаємовідносин КЕВ з ТОВ "Метсобстар-ХК", то як зазначалось вище в період з 01.01.2012 по 01.03.2012 року останнє використано комунальні послуги, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету, на суму 316313,01 грн., чим порушено п.п.1,5,20 Порядку №228. ТОВ "Медсобстар ХК" відповідно до договору з Міністерства оборони України (в особі командира військової частини А-0264) зобов'язано було надавати послуги громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування в стаціонарних польових умовах та годування штатних тварин), ціна яких становить 201342086 гривень. Термін дії договору - 31.12.2012 року.

У період проведення позивачем оплати за спожиті ТОВ "Медсобстар ХК" комунальні послуги, діяла Інструкція з організації продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання, затвердженої наказом Міністра оборони України від 28.12.2011 року №846 (на підставі якого втратив чинність вищевказаний наказ від 20.03.2008 №106), згідно п.6.5 якої оплата комунальних послуг та енергоносіїв у процесі надання послуг з харчування здійснюється за окремим рішенням Міністра оборони України.

Такого рішення Міністра оборони України не було. Окремі доручення, на які посилається у позові КЕВ, не є такими рішеннями. Дії КЕВ по оплаті комунальних послуг, які спожило ТОВ "Метсобстар-ХК", суперечать як вищевикладеним вимогам Бюджетного кодексу України, так і вимогам Порядку №228.

Суд першої інстанції вірно встановив, що у КЕВа не було правових підстав, для оплати за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг спожитих ТОВ "Медсобстар ХК".

Щодо позиції апелянта відповідно до якої Держфінінспекцією порушено п.46 Порядку №550 в частині несвоєчасності надіслання письмової вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції на рахунок того, що дійсно Держфінінспекцією порушено п.46 Порядку №550 в частині несвоєчасності надіслання письмової вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Однак зазначене процедурне порушення не впливає на зміст правовідносин, а свідчить про низьку виконавчу дисципліну в Держфінінспекції.

Щодо позиції апелянта, відповідно до якої ревізією Держфінінспекції не встановлено осіб в КЕВ, які винні у порушенні вищезазначених норм бюджетного законодавства, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно матеріалів справи КЕВ було розпорядником коштів, які використанні на оплату комунальних послуг ТОВ "Провідна продовольча компанія ЗС" та ТОВ "Метсобстар-ХК". Саме КЕВ вступало в договірні стосунки із зазначеними суб'єктами господарювання, а тому саме КЕВ має здійснювати заходи щодо повернення цих коштів до Державного бюджету.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону №2939 та пп.15,17 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, Держфінінспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства, а відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб Держфінінспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Отже, з вищевикладеного слідує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з урахуванням обставин, викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Квартирно- експлуатаційного відділу м.Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 квітня 2013 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Сторчак В. Ю.

Сушко О.О.