Рішення № 30985461, 24.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2013р. Справа № 905/669/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 39 843,44грн., пені у розмірі 1 336,82грн., 3% річних у сумі 274,77грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс», м.Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39 843,44грн., пені у розмірі 1 336,82грн., 3% річних у сумі 274,77грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №611 від 21.05.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №611 від 21.05.2012р., протоколу розбіжностей до договору поставки №611 від 21.05.2012р., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Плюс».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Заявою від 05.03.2013р. №05/03-01 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у сумі 39 843,44грн., пеню у розмірі 2 122,34грн., 3% річних у сумі 424,47грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 05.03.2013р. №05/03-01, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

05.03.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та засвідчено печаткою з боку Позивача, Відповідно до якого заборгованість станом на 12.02.2013р. складає 39 843,44грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.03.2013р .справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 24.05.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83045, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд 34

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце» (Покупець) було укладено договір поставки №611, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість крабових паличок - емітація з сурими, крабового м'яса, креветки, які знаходяться у глибокій заморозці, а також інших продуктів харчування, які знаходяться у глибокій заморозці або є охолодженими, далі за текстом Товар.

Згідно п.1.2 договору найменування, сорт, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про Товар визначаються у товарних накладних , які є невід'ємною частиною даного Договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо вартості товару та порядку розрахунків:

- вартість Товару визначається Постачальником у гривнях, включає вартість тари, упаковки, суми податку на додану вартість (п.3.1 Договору);

- сплата вартості Товару проводиться шляхом безготівкового (за банківським переказом) розрахунку. Факт сплати Покупцем вартості Товару підтверджується витягом з банку Постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього (п.3.2 Договору);

- Термін сплати вартості Товару не повинен перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки, визначеного у п.2.6 даного Договору (п.3.3 Договору);

Згідно п.5.1 договору у випадку порушення термінів оплати, зазначених у п.3.3 даного Договору, за поставлений Товар Покупець виплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але неоплаченого в термін товару, за кожний день прострочення. Сплата фінансових санкцій не звільняє Покупця від виконання належним чином своїх обов'язків перед Постачальником відповідно до даного договору в повному обсязі.

У пункті 6.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013 року, а у частині оплати поставленого товару і відповідальності за прострочення оплати вартості поставленого товару - до повного погашення заборгованості за поставлений Товар.

Відповідно протоколу розбіжностей до договору поставки №611 від 21.05.2012р. п.3.2 договору викладено у наступній редакцій: «сплата вартості Товару проводиться шляхом безготівкового (за банківським переказом) розрахунку. Зобов'язання Покупця по оплаті Товару вважається виконаними із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок Постачальника»; п.3.3 договору викладено у наступній редакції: «термін сплати вартості Товару не повинен перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки, визначеного у п.2.6 даного Договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 47 636,44грн., що підтверджується видатковими накладними №14512 від 07.11.2012р. на суму 11 937,60грн., №14514 від 07.11.2012р. на суму 4 933,18грн., №14407 від 31.10.2012р. на суму 1 053,36грн., №14312 від 24.10.2012р. на суму 1 948,66грн., №14126 від 10.10.2012р. на суму 4 239,44грн., №13584 від 05.09.2012р. на суму 4 903,20грн., №13415 від 29.08.2012р. на суму 9 776,00грн., №13197 від 19.08.2012р. на суму 8 845,00грн. Вказані накладні підписано та засвідчено з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 39 843,44грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №611 від 21.05.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 47 636,44грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 39 843,44грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 39 843,44грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 424,47грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення у сумі 423,23грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.1 договору у випадку порушення термінів оплати, зазначених у п.3.3 даного Договору, за поставлений Товар Покупець виплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але неоплаченого в термін товару, за кожний день прострочення. Сплата фінансових санкцій не звільняє Покупця від виконання належним чином своїх обов'язків перед Постачальником відповідно до даного договору в повному обсязі. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку про часткове задоволення пені у розмірі 2 116,14рн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 39 843,44грн., пені у розмірі 2 122,34грн., 3% річних у сумі 424,47грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце» (83045, м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.34, ЄДРПОУ 36381137, р/р 2600691448001 в Донецькому регіональному відділенні АБ «Київська Русь», МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс» (м.Дніпропетроськ, вул.Байкальська, 6м/1, ЄДРПОУ 33116213, р/р 26002210056 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість у розмірі 39 843,44грн., пеню у розмірі 2 116,14грн., 3% річних у сумі 423,23грн., судовий збір у розмірі 1 720,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 24.046.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.13р.