Постанова № 30982572, 26.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/276/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ Будівельна компанія «Тоні» до Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Будівельна компанія «Тоні» звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000629200 від 06.09.2012 року прийняте Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС на підставі акту перевірки № 462/52/ 22-00/34450711 від 20.08.2012 р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ Будівельна компанія «Тоні» з питань по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Позивач посилаючись на ст., ст. 56, 73, 75, 79, 86 ПК України, ст.,ст. 17-18, 73, 104-107, 162-163 КАС України, вважав, що їх позов підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсягу, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, з позовними вимогами не погодився з підстав викладених у запереченні.

У судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини -

ТОВ Будівельна компанія «Тоні» має статус юридичної особи та зареєстроване рішенням Роздільнянської районної державної адміністрації 05.07.2006 року, про що видано свідоцтво.

Позивач є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 03.08.2012 року за № 545 та відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 ПК України відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ Будівельна компанія «Тоні» з питань по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

20.08.2012 р. Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 462/52/ 22-00/34450711, за висновками якого було встановлено порушення з боку позивача положень ст. 198 ПК України, а саме безпідставне завищення позивачем податкового кредиту у сумі - 887399 грн. 00 коп. за період який перевірявся, оскільки у позивача на час проведення перевірки було відсутнє документальне підтвердження здійснення ним фінансово-господарської діяльності з його контрагентами.

Відповідач на підставі на акту № 462/52/22-00/34450711 від 20.08.2012 р. прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000629200 від 06.09.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 887399 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями - 144 985 грн. 75 коп.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що висновки акту перевірки є хибними та необґрунтованими, а тому прийняте на підставі нього оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасування, оскільки під час проведення перевірки ними були наданні усі необхідні первинні документи та вважав, що перевірка, яка була проведена відповідачем є безпідставною, упередженою та неправомірною, оскільки підстави для її проведення ґрунтувалися на припущеннях, відомостях, які були отримані з неналежних джерел, а висновки які містить акт перевірки є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

У свою чергу представник відповідача пояснив суду, що документальна перевірка проводилася з дотримання вимог діючого законодавства та зауважив, що відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав в тому числі передбачених п. 78.1.11 ПК України якщо отримано постанову суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Так на підставі Постанови від 25.06.2012 року слідчого СУ ДПС в Одеській області була призначена документальна позапланова перевірка.

Крім того представник відповідача зауважив, що згідно позиції Верховного суду України викладеної у Постанові від 08.09.2009 року № 21-737во09, надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матepiaльних pecypciв, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків у документах обліку.

При цьому представник відповідача звернув увагу, що ТОВ Будівельна компанія «Тоні» до перевірки не надало первинні документи.

Kpiм того представник відповідача зазначив, що фахівцями ДПІ у Печерському районі м. Київа було надано акт від 18.10.2011 року № 35055/7/23-210 Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за вересень, грудень 2010 року, січень-червень 2011 року", який є контрагентом позивача та відповідно до якого встановлено, що згідно висновку спеціаліста сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві №810 від 11.10.2011 року підписи на первинних документах за вересень, грудень 2010 року , січень-червень 2011 року ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" виконані не директором Пряником В.В., а іншою особою таким чином за висновками ДПІ у Печерському районі м. Київа ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

До того ж представник відповідача зауважив, що причиною розбіжностей сум задекларованого податкового зобов'язання та сум податкового кредиту є ненадання ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-И будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності уcix формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. 3 урахуванням викладеного представник відповідача вважав, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише тi первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, на його думку ТОВ Будівельна компанія «Тоні» було порушено вимоги діючого законодавства та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" за період що перевірявся, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді що перевірявся на суму грошового зобов'язання - 887399 грн. 00 коп. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в poзмipi - 144 985 грн. 75 коп. У зв'язку із вищезазначеним, представник відповідача вважав правомірним прийняте податкове повідомлення.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази:

- акт перевірки;

- податкове повідомлення-рішення;

- первинна бухгалтерська документація;

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсягу, оскільки відповідно до ст. 198.2 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 201.1 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст. 201.7 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ст. 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9 Податкового Кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Разом з тим відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-И будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності уcix формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.3 урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише тi первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем під час проведення перевірки не було надано відповідачу жодних первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських відносин з ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" за період що перевірявся.

Так відповідно до позиції Верховного суду України викладеної у Постанові від 08.09.2009 року № 21-737во09, надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матepiaльних pecypciв, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків у документах обліку.

Таким чином, акт ДПІ у Печерському районі м. Київа від 18.10.2011 року № 35055/7/23-210 „Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Агентство незалежної експертизи „М.Т.К" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за вересень, грудень 2010 року, січень-червень 2011 року", свідчить про необґрунтованість отримання податкової вигоди позивачем за періоди, які перевірялися.

Крім того представником позивача у судовому засіданні також не було надано жодного доказу, які б спростовували вищенаведені висновки ДПІ.

Таким чином, враховуючи неправомірність формування податкового кредиту, у податкового органу були наявні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 887399 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями - 144 985 грн. 75 коп., а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись: Постановою Верховного суду України від 08.09.2009 року № 21-737во09, Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-И, ст., ст. 183, 187, 198, 201 ПКУ, ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 128, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ Будівельна компанія «Тоні» до Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсягу.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

26 квітня 2013 року

Суддя: Гусев О.Г.