Постанова № 30982506, 26.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року Справа № 803/935/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ярошенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - ВДВС, відповідач), третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 37424679 від 09.04.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 13.04.2013 року отримала постанову державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ Ярошенко Д.А. № 37424679 від 09.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї на користь держави штрафу в розмірі 260375,00 грн. Дане виконавче провадження було відкрито на підставі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року.

Позивач не погоджується із законністю винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки вважає, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року, не є виконавчим документом на підставі якого державний виконавець повинен був відкрите виконавче провадження, не є постановою органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, а тому державний виконавець Ярошенко Д.А. не мав належних юридичних повноважень та підстав для відкриття виконавчого провадження на підставі вказаної постанови.

Вважає, що даною постановою не неї накладено не адміністративний штраф, а фінансові стягнення у вигляді відсотків від вартості продукції та відповідному розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже в разі її невиконання суб'єкт владних повноважень зобов'язаний був звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішенні суб'єкта владних повноважень.

Просить суд скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Ярошенко Д.А. про відкриття виконавчого провадження № 37424679 від 09.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлену позовну вимогу підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав. В наданих суду поясненнях вказує на те, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року, яка надійшла на примусове виконання до Другого ВДВС Луцького МУЮ підлягає виконанню ДВС відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Отже, ним відповідно до вимог вищевказаного Закону правомірно відкрито виконавче провадження. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні її позовної вимоги.

Представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області повторно в судове засідання не з'явився звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд проводить розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно ст.17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Частиною 1 ст. 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що 25.01.2013 року заступником начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області Горішним В.І. на підставі статей 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та «Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року (далі - Положення) винесено постанову № 018 про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу в сумі 260375,00 грн.

Згідно п. 6 та п. 7 вищевказаного Положення суб'єкт господарської діяльності перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держспоживінспекцію або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення. Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.

09.04.2013 року державним виконавцем Другого ВДВС Луцького МУЮ Ярошенко Д.А. на підставі заяви стягувача Держспоживінспекції винесено постанову № 37424679 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь держави штрафу в розмірі 260375,00 грн.

Щодо посилання позивача на те, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року, не є виконавчим документом та не є постановою органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, то суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі Закон України № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Законом України № 5463-VI від 16.10.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» внесено зміни в ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», яки набрали чинності з 02.12.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, вищевказаною нормою Закону визначено умови та порядок виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 17 Закону України № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

В даному випадку примусовому виконанню в зв'язку з несплатою в добровільному порядку позивачем штрафу підлягає постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року, а отже державним виконавцем Другого ВДВС Луцького МУЮ Ярошенко Д.А. на законних підставах відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 37424679 від 09.04.2013 року.

Таким чином твердження позивача є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Згідно ст. 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доведеності правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 37424679 від 09.04.2013 року.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 37424679 від 09.04.2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,160,162,163,181,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 1,11,17 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 37424679 від 09.04.2013 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський