Постанова № 30938917, 22.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Справа № 803/653/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Ягодинської митниці Демиденко С.Г., Приймачук І.П., Яцківа О.Б., Крижановської О.В.,

представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнення надмірно сплачених платежів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (далі - ФОП ОСОБА_9) звернулася з адміністративним позовом до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000882/1 від 17.12.2012 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878 від 17.12.2012 року та стягнення надмірно сплачених платежів в сумі 40 200,32 грн.

Обґрунтовано позовні вимоги тим, що 07.02.2012 року між позивачем та фірмою "Elefant Owoce Agnieszka Strach" (Польща) було укладено контракт купівлі-продажу № 13/2012/РL по придбанню товару - яблук свіжих. Відповідно до пункту 5.1 контракту доставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах СРТ згідно Правил "Інкотермс - 2010". 17.12.2012 року позивачем через представника-декларанта було подано для митного оформлення партію товару - яблука свіжі врожаю 2012 року, сорт ІІ, клас якості II, вагою нетто 20280 кг за ціною 0,45 доларів США/кг на загальну суму 9 126 доларів США, що надійшли згідно вищевказаного контракту. Для митного оформлення були подані необхідні документи. В графах № 12 та 45 вантажно-митної декларації (далі - ВМД) № 205070000/2012 було вказано митну вартість у розмірі 72 944,12 грн., що складає 9 126 доларів США, визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.

Того ж дня Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878, в зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД та неподанням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

В картці відмови відповідачем Ягодинською митницею визначено умову, виконання якої забезпечує можливість здійснення митного оформлення: приведення рівня митної вартості у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205070000/2012/000882 від 17.12.2012 року. Згідно даного рішення відповідачем було визначено митну вартість партії вищевказаного товару в сумі 34 273,20 доларів США, тобто за ціною 1,69 долара США за 1 кг.

Отже, різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю, визначеною декларантом за першим методом складає 1,24 долара США за 1 кг. на загальну суму 25 147,20 доларів США на користь першої. З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 18.12.2012 року позивач через представника подала для митного оформлення товару нову ВМД № 205070000/2012/071517, вказавши у ній митну вартість, визначену посадовими особами відповідача Ягодинської митниці та сплатила всі передбачені платежі. Після чого товар випущено в обіг.

Вважає, що Ягодинською митницею безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товару (резервний метод), так як для митного оформлення товару було надано достатньо документів для підтвердження митної вартості за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а прийняте рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів № 205070000/2012/000882/1 від 17.12.2012 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878 від 17.12.2012 року та стягнути надмірно сплачені платежі в сумі 40 200,32 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача Ягодинської митниці адміністративний позов не визнали. В усних та письмових запереченнях зазначили, що працівники митниці діяли відповідно до вимог МК України та невідповідає умовам контракту. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товару, було з'ясовано, що митна вартість задекларованого товару є значно нижчою, ніж митна вартість, на аналогічний товар, зазначена в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Посадовою особою митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості було зроблено запис про необхідність подання відомостей про помологічний сорт яблук; пояснення вартості та найменування товарів в листі продавця від 15.12.2012 року № 822. У зв'язку з неподанням всіх необхідних додаткових документів, позивачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Під час визначення митної вартості було застосовано шостий метод визначення митної вартості, який передбачений ст. 64 МК України. Перший метод визначення митної вартості товарів неприйнятний для застосування через неподання відомостей про помологічний сорт товару та непояснення вартості товару. Підтвердили, що при роздрукуванні картки відмови для позивача інспектором помилково при встановленні причин відмови у прийнятті митної декларації зроблено посилання на статті МК України та Постанови КМУ № 1766, які вже не діють, хоча вірно вказано самі причини відмови та належно зроблено посилання на статтю діючого в даний час МК України при вказівці порядку оскарження прийнятого рішення митницею. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог.

Представник відповідача Головного управління державної казначейської України у Волинській області позов не визнала пояснила, що висновок на повернення платнику помилково або надміру сплачених митних податків до органу казначейства не подавався, а тому дані про сплату коштів за митне оформлення товару ФОП ОСОБА_9 в головному управлінні відсутні. Тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1 ОСОБА_9 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області від 14.12.2004 року.

07.02.2012 року між ФОП ОСОБА_9 (покупець) та фірмою "Owoce Agnieszka Strach", Польща (продавець) укладений контракт № 13/2012/РL за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - яблука свіжі, згідно інвойсів.

Згідно пункту 5.1 контракту поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України згідно Правил "Інкотермс - 2010", на умовах СРТ.

Відповідно до додатку № 1 від 26.03.2012 року до контракту № 13/2012/PL від 07.02.2012 року пункт 4.1 контракту викладено в новій редакції: оплата проводиться шляхом перерахунку суми на розрахунковий рахунок продавця на підставі 100 % передоплати на основі проформи-інвойса за день до загрузки товару чи по факту поставки товару.

Позивачем 17.12.2012 року через представника-декларанта було подано для митного оформлення яблука свіжі в картонних коробках, врожаю 2012 року, сорт II, клас якості II вагою нетто 20280 кг., за ціною 0,45 доларів США/кг на загальну суму 9 126 доларів США, що надійшли згідно контракту купівлі-продажу від 07.02.2012 року та фактури (інвойс) 5/12/2012.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, декларантом для митного оформлення товару були подані: контракт №13/2012/PL від 07.02.2012 року із додатком № 1 від 26.03.2012 року; фактура(інвойс) 5/12/2012 від 14.12.2012 року; ВМД № 205070000/2012/071346 від 17.12.2012 року; попередня митна декларація № 205070000/2012/070726 від 14.12.2012 року; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0343294 від 15.12.2012 року; декларація митної вартості ДМВ № 205070000/2012/071346 від 17.12.2012 року; сертифікат походження товару № PL/MF/AF 0002773 від 14.12.2012 року; сертифікат відповідності європейським нормам № КО 823133555201211 від 14.12.2012 року; фіто санітарне свідоцтво № 0359444 від 14.12.2012 року; копія ВМД країни відправлення № 12PL302020Е0077002 від 15.12.2012 року; прайс-лист № 821 від 15.12.2012 року; інформацію про вартість ідентичного товару в Польщі від 15.12.2012 року; калькуляцію виробника яблук, урожаю 2012 року № 820 від 15.12.2012 року; лист про не страхування товару № 368 від 17.12.2012 року; пояснення до калькуляції виробника товару № 822 від 15.12.2012 року; лист про надання оригіналів документів та відомостей № 369 від 17.12.2012 року та інші документи вказані в графі 44 ВМД.

В графах 12 та 45 ВМД № 205070000/2012/071346 декларантом вказано митну вартість товару у розмірі 9 126 доларів США, за основним (першим) методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), встановленим статтею 58 Митного кодексу України.

17.12.2012 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878 та винесено рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000882/1 від 17.12.2012 року і визначено митну вартість партії товару у розмірі 34 273,20 доларів США, тобто, за ціною 1,69 долара США за 1 кг.

Різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом склала 1,24 долара США за 1 кг., на загальну суму 25 147,20 доларів США.

18.12.2012 року позивачем через декларанта подано нову вантажно-митну декларацію № 205070000/2012/071517 вказавши у графах 12 та 45 якої, митну вартість, визначену митним органом.

Суд вважає правомірними дії Ягодинської митниці щодо визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем 18.12.2012 року по ВМД № 205070000/2012/071517 від 18.12.2012 року з наступних підстав.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених в частині першій статті 58 МК України.

Згідно п.п. 1 п.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до п.п. 2 п.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення заявленої митної вартості.

Під час здійснення перевірки документів поданих декларантом до митного оформлення, посадовою особою, що здійснювала митне оформлення було встановлено наступне.

В прайс-листі № 821 від 15.12.2012 року та калькуляції яблук, врожаю 2012 року № 820 від 15.12.2012 року, поданих до митного оформлення, зазначено вартість двох сортів яблук. Так, собівартість яблук свіжих І сорт становить 0,65 доларів США/кг, яблук свіжих II сорту - 0,45 доларів США/кг. Відповідно до розділу II сум контракту №13/2012/РL від 07.02.2012 року сума контракту становить 1 000 000 доларів США, а в п.2.1. зазначено кількість товару - 1000 тонн. Враховуючи кількість товару та його загальну вартість, ціна яблук повинна становити приблизно 1 дол. США за 1 кг. Крім цього, у вищевказаному контракті відсутні будь-які відомості щодо сорту яблук, які є предметом контракту.

Однак згідно калькуляції собівартості виробництва товару від 15.12.2012р. № 820 оглянутих в судовому засіданні, загальна сума затрат на вирощення та зберігання 1200 тон яблук склала 998 460 дол. США. За таких обставин середня вартість однієї тони яблук повинна становити 832,05 доларів США, що не відповідає розрахунку яблук І і II сортів за тону, вказаного в калькуляції собівартості виробництва та листі від відправника.

Листом від 15.12.2012 року фірма «Gospodarstwo Sadownicze Dsniel Strach» повідомляє, що вирощує яблука різних сортів (Джонагоред, Джонагольд, Лиголь, Глостер, Чемпіон, Єліза Айдаред), проте пояснення щодо формування вартості яблук різних сортів відсутні.

Тому суд вважає, що перевірка відомостей зазначених у контракті №13/2012/РL від 07.02.2012 року та фактурі №5/12/2012, аналіз прайс-листа №821 від 15.12.2012 року та калькуляції яблук № 820 від 15.12.2012 року, відповідно до яких вартість товару вагомо залежить від його сорту, вірно зумовила митницю витребувати додаткові документи у позивача, здійснюючи перевірку яких митний орган мав би змогу впевнитися, що до митного оформлення за митною декларацією № 205070000/2012/071346 надано саме «яблука свіжі II сорту».

Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Абзацом першим частини третьої статті 53 Митного кодексу закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з цим, посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості (ДМВ-1) від 17.12.2012 року було зроблено запис про необхідність подання відомостей про помологічний сорт яблук; пояснення вартості та найменування товарів в листі від 15.12.2012 року № 822.

Враховуючи, що позивачем не було надано належних документів, які б містили відомості про помологічний сорт яблук; пояснення вартості та найменування товарів в листі від 15.12.2012 року № 822, що є необхідною складовою митної вартості товару, суд вважає, що відповідачем правомірно зроблено висновок про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи невідповідність відомостей у поданих підприємцем документах, заявлена декларантом митна вартість митним органом не могла бути прийнята.

Відповідно до ч.З ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту приймається митним органом в письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених п.6 ст.54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно р. ІІ наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України у Рішенні допускається при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України.

При здійсненні митного оформлення вантажу за митною декларацією № 205070000/2012/071346 Ягодинською митницею було встановлено, що згідно цінової інформації ЄАІС Державної митної служби України (а.с.58-67) митна вартість товару «яблука свіжі» (ввезення з 01.12.2012 року по 31.03.2013 року) становила 1,69 дол./кг., ВМД 125110000/2012/576523 (42 145,49 грн. : 3 120 кг. : 7,993 грн./дол. США), ВМД 100190000/20 (263 409,32 грн. : 19 500 кг. : 7,993 грн./дол. США).

Відповідно до п.5 ст.55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Ягодинською митницею у відповідності до п.5 ст.55 МК України було проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях.

Результати даної процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному відображені в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2012/000882/1 від 17.12.2012 року. Крім цього, в графі 33 здійснено посилання на джерела, що використовувались Ягодинською митницею під час прийняття вищевказаного Рішення.

За таких обставин відповідачем вірно було відмовлено у митному оформленні та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2012/00878 від 17.12.2012 року.

Згідно п.п.2 п.З ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару здійснюють сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, а у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів мають право письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товар, що декларується у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

18.12.2012 позивачем через представника було подано нову митну декларацію №205070000/2012/071517 за якою товар був випущений у вільний обіг у зв`язку зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, щодо забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 днів з дня випуску товарів.

Згідно частини 8 статті 55 Митного кодексу протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Частиною 9 статті 55 передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Ягодинською митницею був розглянутий лист ФОП ОСОБА_9 від 19.02.2013 року №46, яким надавалися документи для підтвердження заявленої вартості товару «яблука свіжі 2012 року», оформленої за МД №205070000/2012/071517 від 18.12.2012 року. Так, з дослідженого судом листа від 18.02.2013 року №35 фірма «Owoce Agnieszka Strach» повідомляє, що вирощує яблука різних сортів, проте пояснень щодо формування вартості яблук різних сортів (згідно калькуляції собівартості виробництва) не надано.

Відповідно до калькуляції собівартості виробництва товару від 15.12.2012 року № 820 загальна сума затрат на вирощення та зберігання 1200 тонн яблук склала 998 460 доларів США. Тому середня вартість однієї тонни яблук повинна становити 832,05 доларів США, що не відповідає розрахунку яблук І і ІІ сортів за тонну вказаного в калькуляції собівартості виробництва та листі відправника.

Згідно листа Ягодинської митниці від 04.03.2013 року № 1/1.2-6/1496 ФОП ОСОБА_9 було проінформовано, що Ягодинською митницею були розглянуті документи, надані для підтвердження заявленої вартості товару «яблука свіжі 2012 року», де вірно зроблено висновок, що жодних пояснень щодо формування вартості яблук різних сортів (згідно калькуляції собівартості виробництва) позивачем не надано. Тому, як встановлено вище, надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Судом встановлено, що всупереч наведеному, позивачем не було надано відповідних документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості від 17.12.2012 року № 205070000/2012/000882/1 залишилось чинним, про що позивача було повідомлено листом Ягодинської митниці від 05.03.2013 року № 1/1.2-6/1565.

Суд вважає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою від наявної цінової інформації за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та документів, наданих самим декларантом. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (№1766) та норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів у повному обсязі щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

У зв'язку з відмовою позивача від надання додаткових документів у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за 6-им резервним методом оцінки, у рішеннях митниця послідовно довела неможливість застосування інших методів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про коригування митної вартості Ягодинська митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних рішень митниці та для повернення сплачених позивачем при митному оформленні товарів сум не вбачається.

Судом не береться до уваги твердження позивача, як підстави для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, помилкове зазначення інспектором в ній при відмові у випуску товару статтей МК України та Постанови КМУ № 1766, які втратили чинність із-за прийняття 13.03.2012 року нового МК України, оскільки суті та змісту даної картки відмови вони не змінюють, та в ній вірно вказані причини відмови - невідповідність заповнення граф ВМД позивачем, необхідність подання відомостей для підтвердження заявленої митної вартості та належно зроблено посилання на статтю діючого в даний час МК України про зазначення порядку оскарження прийнятої митницею відмови.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте позивачем не надано обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження щодо підстав скасування оскаржуваного рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплаченого платежу. Відповідач - Ягодинська митниця, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесення рішення від 17.12.2012 року № 205070000/2012/000882/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України № 205070000/2012/00878 від 17.12.2012 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 17, 35, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 49, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000882/1 від 17.12.2012 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878 від 17.12.2012 року та стягнення надмірно сплачених платежів в сумі 40 200,32 грн., відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 27 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф.Костюкевич