Ухвала суду № 30982317, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1559/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Бокарті» до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Бокарті» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Нікма-2010» за вересень 2011 року та по взаємовідносинах з ТОВ «Будфінтраст Група Україна» за серпень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 426/22-50/35755585 від 29 грудня 2012 року, в якому встановлено порушення приватним підприємством «Бокарті» пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 104 855,00 грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342250 від 23.01.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 131 069 грн., в тому числі за основним платежем - 104 855 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 26 214 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємством «Бокарті» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будфінтраст Група Україна» (продавець) укладений договір купівлі-продажу (поставки) від 19.10.2010 №Р-20/10-15, відповідного до якого продавець зобов'язується поставити для покупця товар (бітум).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Будфінтраст Група Україна» укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 19.10.2010 року №Р-20/10-15. Даний договір було укладено для купівлі та подальшої реалізації позивачем будівельних матеріалів.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду першої інстанції копію договору від 19.10.2010 року №Р-20/10-15 та додаткових угод до нього, копії видаткових накладних за серпень 2011 року, копії податкових накладних за серпень 2011 року, копії актів приймання-передачі товару за серпень 2011 року, копії платіжних доручень та банківську виписку за відповідний період, копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року, докази про подальше використання позивачем придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «Будфінтраст Група Україна» товару.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Будфінтраст Група Україна», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Будфінтраст Група Україна» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Будфінтраст Група Україна», яке на момент здійснення господарської діяльності було зареєстровано як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.