Ухвала суду № 3098179, 29.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№К-29840/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2008 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: Березовської О.В.

відповідача: Вініченка О.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 12.05.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006

у справі№18/173/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізькоїобласті від 12.05.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізькогоапеляційного господарського суду від 01.08.2006, у задоволенні позову ТОВ «ТСЛ ЛТД» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000181323/3 від 31.03.2005, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 710551,00 грн., відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання, з врахуванням поданих змін, про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 по 31.03.2004, за результатами якої складено акт №28/30473392/33-321 від 12.08.2005.

Перевіркою встановлено, щовідповідно до договору №1/08-03 від 14.08.2003, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1, підприємством віднесено до валових витрат вартість проведення науково-дослідницьких робіт з використанням біотехнічних вимірних систем по вивченню умов розповсюдження мінеральних вод типу «Нафтуся» і вибору оптимального місця для їх каптажу (обладнання скважинного водозабору) на території курорту «Східниця».

В подальшому підприємством роботи по налагодженню видобувної лінії мінеральної води для її подальшої реалізації не проводились, статутом товариства та довідкою статистики ведення такого виду господарської діяльності не передбачено, у звязку з чим відповідачем зроблено висновок про порушення позивачемп.5.1 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з віднесенням у IIIкварталі 2003 року до складу валових витрат 12500,00 грн., та пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», при віднесенні до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2500 грн. по витратах, які не підлягають віднесенню до валових витрат виробництва, а підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних джерел.

Крім того, вибірковою перевіркою формування складу валових витрат встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством придбавались товарно-матеріальні цінності в постачальників з метою їх подальшої реалізації ВАТ «Інгулецький ГЗК». При цьому оприбуткування та відвантаження товарів здійснювалось протягом одного дня або в межах одного податкового періоду (місяця) з отриманням негативного фінансового результату, що не відповідає змісту господарської діяльності визначеної п.1.32 ст.1 та п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». В порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість розмірі 2710847,90 грн. за збитковими операціями, які не включенню до валових витрат виробництва, а підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних джерел.

За результатами перевірки позивачу зменшено відємне значення податку на додану вартість на 870060 грн., з якого станом на 01.07.2004 - 710551 грн. відшкодовано за рахунок нарахованого до сплати податку на додану вартість у наступних звітних періодах та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000790303/0 про зменшення завищеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 870605 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 355275,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПА України було прийнято рішення від 23.03.2005 № 2417/6/25-1015, згідно якого скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великим платниками податків у м.Запоріжжі від 17.08.2004 №0000760303/0, №0000780303/0, №0000790303/0 з урахуванням рішень, прийнятих за розглядом первинної і повторної скарг (податкові повідомлення-рішення від 01.11.2004 № 0000760303/1, №0000780303/1, №0000790303/1, від 13.01.2005 №0000760303/2, №0000780303/2, №0000790303/2), в частині арифметичних помилок допущених перевіркою при визначенні сум податків за збитковими операціями згідно з податковими накладними від 31.07.2003 № 3/7 і від 03.11.2003 №45, а також скасовані податкове повідомлення-рішення від 17.08.2004 №0000790303/0 і №0000780303/0 з урахуванням рішень, прийнятих за розглядом первинної і повторної скарг (податкові повідомлення-рішення від 01.11.2004 №0000790303/1 і №0000780303/1, від 13.01.2005 №0000790303/2 і № 0000780303/2), в частині зменшеного бюджетного відшкодування і донарахованої суми податку на додану вартість по операціях з передачі простих векселів в оплату за придбані товари, скасовані у відповідних частинах штрафні санкції і у зазначених частинах рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції роботі з великими платниками від 01.11.2004 №12328/10/10 і Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 10.01.2005 року №54/10/25-020, прийняті за розглядом первинної і повторної скарг, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення і рішення, прийняті за розглядом первинної і повторної скарг, залишені без змін.

На підстав зазначеного рішення позивачу направлено спірне податкове повідомлення-рішення від 31.03.2005 №0000181823/3, яким донараховано до сплати податок на додану вартість в сумі 710551 грн. сума податкового кредиту, яка фактично була відшкодовані з бюджету.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді справи №3/191-3/192 за позовом ТОВ «ТС ЛТД» до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі постановою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005 та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.01.2006 встановлено неправомірність віднесення до складу валових витрат за договором №1/08-03 від 14.08.2003 в сумі 15000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -2500 грн.), а також сум витрат по операціям по реалізації ВАТ «Інгулецький ГЗК» товарів за цінами нижчими ніж ціни придбання.

З посиланням на ч.1 ст.72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, судами зроблено висновок, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2007 рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 26.01.2006 у справі №3/191-3/192 в частині завищення позивачем валових витрат у третьому кварталі 2003 року на суму 2650625,00 грн. скасовані з направленням в цій частині на новий судовий розгляд.

Враховуючи, що при вирішення даної справи судами не встановлювався факт віднесення до складу валових витрат витрат за операціями з реалізації товарів за цінами, нижчими ціни придбання, а застосовано положення ч.1 ст.72 КАС України, то за умови скасування судових рішень, покладених в основу при вирішені даного спору, оскаржувані судові рішення не можуть вважатись такими, що прийняті за повного зясування обставин справи та дотримання норм матеріального та процесуального права при їх ухваленні.

Виходячи з викладеного судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД» задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 12.05.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

К.В.Конюшко

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко