Постанова № 30981040, 25.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р.Справа № 5017/2950/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.В. Поліщук, Л.В. Лавриненко (на підставі розпорядження голови суду №282 від 24.04.2013 р. )

при секретарі судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від відповідачів -Ф.І. Казак (ПП „Екватор")

від прокуратури - І.О. Коломійчук

представники Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Ренійської районної державної адміністрації та Відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Екватор"

на рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2013 р.

у справі № 5017/2950/2012

за позовом Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області

до відповідачів:

1) Ренійської районної державної адміністрації;

2) Приватного підприємства „Екватор";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області

про визнання недійсними розпоряджень, договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року Прокурор Ренійського району Одеської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до Ренійської райдержадміністрації та ПП „Екватор" про:

- визнання недійсними розпоряджень Ренійської райдержадміністрації №182/А-2009 від 28.04.2009 р. „Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Екватор" для розміщення маломірних суден на території Ренійської районної ради" та №353/А-2010 від 17.09.2010 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Екватор" для розміщення маломірних суден";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.02.2012 р. між Ренійскою райдержадміністрацією та ПП „Екватор";

- зобов'язання ПП „Екватор" звільнити земельну ділянку площею 0,7009 га на території Ренійскої районної ради (за межами населеного пункту).

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор послався на те, що всупереч вимогам ст.ст. 124, 134-139 Земельного кодексу, спірна земельна ділянка передана в оренду без проведення земельних торгів. (а.с. 2-6).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ Держземагентства у Ренійському районі Одеської області. (а.с. 31).

У відзиві на позов ПП „Екватор" зазначило про його необґрунтованість. (а.с. 28).

Ренійська райдержадміністрація у відзиві визнала позовні вимоги прокурора та просила припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 11.10.2012 р. №1103/А-2012 оспорені розпорядження Ренійської райдержадміністрації скасовані.(а.с. 22).

05.02.2013 р. Прокурором Ренійського району подана заява про відмову від позову, а заявою від 18.02.2013 р. останній просив залишити її без розгляду, як помилково направлену. (а.с. 80, 87).

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.03.2013 р. (головуючий суддя Демешин О.А., судді - Рога Н.В., Меденцев П.А.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.03.2013 р., позов задоволено з мотивів доведеності заявлених вимог. Клопотання Ренійської райдержадміністрації про припинення провадження у справі відхилено. (а.с. 101-103).

Не погодившись з даним рішенням, ПП „Екватор" 22.03.2013 р. звернулось з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2013 р. на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України. Усунувши недоліки, скаржник 29.03.2013 р. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив спірне рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією відповідно до ст.ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 04.04.2013 р.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу відзиви на апеляційні скарги не надали.

Заслухавши представників відповідача, прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з містобудівного обґрунтування ділянки для розміщення бази стоянки маломірних суден на річці Дунай, виконаного у 2009 році КП Архітектурно-планувальне бюро „Одесаоблпроект", земельна ділянка площею 0,70 га (позначена на схемі, яка є додатком до обґрунтування), відповідає містобудівним, санітарним, екологічним та протипожежним вимогам, придатна для розміщення бази стоянки маломірних суден на річці Дунай і рекомендована для подальшої розробки робочого проекту, за умови погодження даного обґрунтування з районними органами архітектури, природоохорони, СЕС, а також затвердження в районній держадміністрації. (а.с.38-45).

28.04.2009 р. розпорядженням Ренійської райдержадміністрації №182/А-2009 затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки площею 0,70 га для розміщення бази стоянки маломірних суден на р. Дунай ПП „Екватор" на території Ренійської районної ради Одеської області (за межами населеного пункту). Згідно пункту другого зазначеного розпорядження надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,70 га для розміщення бази стоянки маломірних суден на р. Дунай в оренду строком на 49 років із земель запасу Ренійської районної ради Одеської області (за межами населеного пункту). Пунктом 3 розпорядження передбачено, що ПП „Екватор" на протязі 1 року, необхідно подати на затвердження до Ренійської районної адміністрації проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійської районної ради (за межами населеного пункту). (а.с. 11 ).

17.09.2010 р. розпорядженням Ренійської райдержадміністрації №353/А-2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Екватор" для розміщення маломірних суден в оренду строком на 49 років за адресою: Ренійська районна рада (за межами населеного пункту) Ренійського району. Передано ПП „Екватор" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,70 га земель водного фонду під розміщення бази стоянки маломірних суден із земель запасу Ренійської районної ради (за межами населеного пункту) Ренійського району Одеської області. Рекомендовано ПП „Екватор" забезпечити: 1) проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду для визначення розміру орендної плати; 2) укладання договору оренди та реєстрацію його в установленому законодавством порядку. (а.с. 12).

10.02.2012 року між Ренійською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ПП „Екватор" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування, на умовах оренди, земельну ділянку, загальною площею 0,7009 га, в тому числі 0,7009 га сухих відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, із земель водного фонду, що не надані у власність та користування і перебувають в запасі, для розміщення бази стоянки маломірних суден, на території Ренійської районної ради Одеської області, за межами населеного пункту.

Пунктом 7 договору оренди передбачено, що договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення маломірних суден. Цільове призначення земельної ділянки (категорія у відповідності до ст. 19 Земельного кодексу України): землі водного фонду. Код цільового використання земельних ділянок, згідно Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ)610.07 - землі водогосподарського призначення.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Ренійському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.03.2012 р. №51241000400. (а.с. 13-14).

Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", який кореспондується з нормами ст. 17 Земельного кодексу України, передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2001 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Отже, з вищевикладеного слідує, що Ренійська райдержадміністрація приймала спірні розпорядження в межах своїх повноважень відповідно до приписів чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення прокурора Ренійського району Одеської області з даним позовом є те, що передача ПП „Екватор" в оренду земельної ділянки здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - без проведення земельних торгів, а тому оспорювані розпорядження райдержадміністрації та договір оренди підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України ( в редакції від 16.09.2008 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України ( в редакції від 16.09.2008 р.) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України ( в редакції від 16.09.2008 р.) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

Саме з посиланням на вищезазначену законодавчу норму та на приписи ч.2 ст. 148 Водного кодексу України, ПП „Екватор" вважає себе суб'єктом спеціального водокористування, оскільки йому була видана ліцензія на діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби, що свідчить про здійснення підприємством водокористування для задоволення рибогосподарських потреб і є спеціальним водокористуванням.

Зазначені доводи ПП „Екватор" обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції на підставі слідуючого.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Статтею 46 Водного кодексу України передбачено, що водокористування може бути 2-х видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 47 означеного Кодексу загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Відповідно до ст. 48 Земельного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається: Державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання водних об'єктів місцевого значення; за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді погодженим з органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами екології - в разі використання підземних вод, державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів віднесених до категорії лікувальних.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Наявні у справі ліцензія №190571 серії АВ від 12.09.2006 р. видана ПП „Екватор" Міністерством аграрної політики України строком з 29.08.2006 р. - 29.08.2011 р. (а.с. 46), ліцензія №613567 серії АВ від 20.04.2012 р. видана ПП „Екватор" Держрибагентством України строком з 02.03.2012 р. необмежений (а.с. 29) свідчать про їх видачу на здійснення діяльності пов'язаної з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, відповідно до п.34ч.3 ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" і не є дозволом на спеціальне водокористування у розумінні ст. 49 Водного кодексу України.

Крім того, в оренду ПП „Екватор" передавався не водний об'єкт, де здійснюється вилов риби, а земельна ділянка загальною площею 0,7009 га, в т.ч. 0,7009 га сухих відкритих земель без рослинного покрову, або з незначним рослинним покровом із земель водного фонду.

З урахуванням викладеного, посилання скаржника на ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України є безпідставним.

Разом з тим судова колегія зазначає наступне.

Процедура проведення земельних торгів до 18.08.2012 р. була передбачена лише у загальних рисах главою 21 Земельного кодексу України.

Частина 5 ст. 137 цього Кодексу вимагає визначення порядку проведення торгів законом. Законом України „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 р. №5077-VI, який набрав чинності з 19.08.2012 р., статті 135-139 означеного Кодексу викладені в новій редакції, в них деталізовано визначений порядок та форми проведення земельних торгів, коло їх суб'єктів, особливості фінансування підготовки до укладання договору на земельних торгах та укладання договору про проведення торгів, порядку підготовки лотів для продажу на торгах, вимоги до розміру комісії виконавця, реєстраційних та гарантійних внесків учасників, умови щодо забезпечення земельних торгів, їх строків тощо.

До прийняття вказаного Закону Кабінет Міністрів України у 2008 році двічі затверджував порядки проведення земельних торгів, а саме постановами №90від 22.02.2008 р. та №394 від 17.04.2008 р. Однак, Указом Президента України №309 від 07.04.2008 р. дія постанови Кабінету Міністрів України №90 була зупинена, в подальшому визнана втратившою чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №394, дія якої зупинена Указом Президента №406 від 25.04.2008 р., а за рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 р. справа № 1-46/2008 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №394 від 17.04.2008 р., яким затверджений Порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів визнаний неконституційним з дня ухвалення рішення.

На підставі ст. 80 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" постановою Кабінету Міністрів України №805 від 02.09.2010 р. затверджений Порядок продажу у 2010 році земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах. Означена постанова набрала чинності з 13.09.2010 р. і діяла до 31.12.2010 р. Разом з тим, з огляду на висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 11.11.2008 р., а саме, що питання щодо відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функцій, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування мають врегульовуватися тільки законом, враховуючи положення ч.2 ст. 4 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, судова колегія дійшла висновку про неможливість застосування положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №805 від 02.09.2010 р.

Таким чином, на момент оформлення спірної земельної ділянки в оренду ПП „Екватор" (який розпочався з прийняттям розпорядження Ренійською райдержадміністрацією №182/А-2009 від 28.04.2009 р.) був відсутній порядок проведення земельних торгів, що, в свою чергу, виключало можливість їх проведення, а тому визнавати спірні розпорядження недійсними з огляду на не проведення земельних торгів є безпідставним, оскільки внаслідок порушення умов земельного законодавства органом виконавчої влади, пов'язані з недотриманням цим органом процедури укладення договору оренди землі з причини не урегулювання на законодавчому рівні порядку проведення земельних торгів, орендар не повинен нести будь-які негативні наслідки допущеного порушення. Такий висновок викладений в рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. у справі „Стретч проти Сполученого Королівства", постановах Вищого господарського суду України по справам №47/83, 2/142-08.

Отже, судова колегія вважає, що у задоволенні позову про визнання недійсними розпоряджень Ренійської райдержадміністрації №182/А-2009 від 28.04.2009 р., №353/А-2010 від 17.09.2010 р. слід відмовити. Враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.02.2012 р. та зобов'язання ПП „Екватор" звільнити земельну ділянку є похідними від вимог про визнання недійсними вищезазначених розпоряджень, тому у позові в цій частині слід також відмовити.

Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що твердження Ренійської райдержадміністрації стосовно необхідності припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання розпоряджень недійсними у зв'язку з тим, що їх було скасовано розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 11.10.2012 р. №1103/А-2012 є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Недійсність розпоряджень судом встановлюється з моменту прийняття цих актів, а скасування розпоряджень настає з моменту прийняття акту відповідним органом. Тобто, наслідки визнання недійсними та скасування спірних розпоряджень - є різними. Крім того, ПП „Екватор" вправі оскаржити розпорядження Одеської облдержадміністрації від 11.10.2012 р. №1103/Р-2012, про існування якого підприємство дізналося лише при розгляді даної справи у суді першої інстанції.

Вищевикладене не враховано місцевим господарським судом при прийнятті рішення, що призвело до неправильного вирішення спору і є підставою для його скасування, з розподілом судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Екватор" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2013 р. у справі №5017/2950/2012 скасувати, у позові відмовити.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на користь Приватного підприємства „Екватор" судовий збір в сумі 2 294,00 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 29.04.2013 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.В. Лавриненко