Рішення № 30980468, 19.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/575/13-ц Провадження № 22-ц/795/926/2013 Головуючий у I інстанції - Ільченко О. І. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А.при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника апелянта ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за весь час прострочення сплати аліментів у розмірі 194790 грн.89 коп. з ОСОБА_8

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 07.12.2000 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано. Від шлюбу з ОСОБА_8 має доньку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 У зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів, виникла заборгованість, що відповідно до розрахунку головного державного виконавця Ромашко О.О. становить 12 524 грн. 92 коп. Враховуючи задовільне матеріальне становище відповідача, спроможність утримувати дитину, виникнення такої заборгованості свідчить лише про небажанням ОСОБА_8 добровільно виконувати обов'язок по сплаті аліментів, тому наявні всі підстави для стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що відповідно до наданого ОСОБА_7 розрахунку становить 194 790 грн. 89 коп.

Не погоджуючись із пред'явленим до нього позовом, ОСОБА_8 подав заперечення проти нього. Зазначав, що від обов'язку сплати аліментів він не ухилявся, а в період, коли утворилась заборгованість - сплатив 11850, 00 грн. Крім того, часткова несплата аліментів виникла з незалежних від ОСОБА_8 обставин, тяжких хвороб, відсутності постійного заробітку. На думку відповідача, позивачем невірно здійснено розрахунок неустойки (пені) від суми заборгованості по аліментах. Так, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 12524 грн. 92 коп. в період з 01.09.2006 по.ІНФОРМАЦІЯ_2. Розмір поточних аліментів становить 24374,92 грн., розмір сплачених аліментів становить 11850 грн. Звідси випливає, що пеня за прострочення сплати аліментів визначається з розміру заборгованості та періоду, які залишаються до сплати, а саме: з 01.09.2006 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01.09.2006 по 31.05.2009 (частково 01.06.2009) = з 01.06.2009 (частково) по ІНФОРМАЦІЯ_2. 24374,92 - 11850 (11715,72(134,28))=12524,92 грн. заборгованості. Тому, розмір неустойки склав би 3719 грн. 75коп.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2013 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 6000 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь державного бюджету - 229,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_7 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір стягуваних аліментів з 200000 грн. до 6000 грн., що не відповідає дійсним обставинам справи і є неспіврозмірним з нарахованою сумою заборгованості. На думку позивача, зазначені судом обставини, що стали підставою для зменшення розміру неустойки (пені) аліментів є небгрунтованими, оскільки жодним належним доказом у справі не підтверджено хворобливих стан, скрутне матеріальне становище та неспроможність відповідача сплачувати нараховані аліменти.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в розмірі 6000 грн. за період з 01 вересня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, суд першої інстанції виходив з того, що загальний розмір неустойки (пені) становить близько 200 000 грн.,тому враховуючи хворобливий стан здоров'я платника аліментів, який унеможливлює його працевлаштуватися на постійну роботу, періодичні погашення заборгованості по аліментах, значне перевищення розміру неустойки від суми заборгованості, розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки підлягає зменшенню до 6000 грн.

Проте з даним висновком апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним обґрунтованим. Законним є рішення,яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 07 грудня 2000 року було розірвано (а.с. 5). Зазначені особи є батьками ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження а.с.5).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 проживає разом з матір'ю, яка фактично утримує дитину.

Станом на 11.10.2012 року відповідно до розрахунку головного державного виконавця Ромашко О.О., заборгованость ОСОБА_8 по аліментах на утримання дочки ОСОБА_9 по виконавчому листу№2-1293 виданому 30.08.2000року, становила 12 524 грн. 92 коп. Розрахунок заборгованості є чинним, борг розраховується з 01. 09. 2006 р. по 11.10.2012 року (а.с. 6-7).

Статтею 51 Конституції України передбачено,що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічні норми містяться в ст. 180 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Таким чином, передбачена ст.196 СК України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

У відповідності до положень п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів", на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення платежу.

Суд виходячи зі змісту правової норми ст.196 СК України, встановивши факт заборгованості по аліментах, оцінивши надані сторонами докази у відповідності із правилами ст. 212 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що саме з вини відповідача як платника аліментів виникла заборгованість за аліментами, яка обчислена державним виконавцем, а позивачка як одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у визначеному законом розмірі.

При цьому, виходячи з наданих ОСОБА_8 доказів, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заявленого позову, не доведено відповідачем відсутності його вини у невиконанні ним, покладеного рішенням суду обов'язку сплачувати кошти на утримання дочки ОСОБА_9, та виникненні у зв'язку з цим заборгованості.

Апеляційний суд не може погодитись з розміром розрахунку неустойки (пені) наданого суду відповідачем в 3719,75 грн. оскільки він здійснений невірно.

Перевіряючи правильність нарахування пені, апеляційний суд, виходячи зі змісту ст.196 СК України, зокрема, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, вважає, пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення. У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається на наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми.

Виходячи з зазначених вимог закону , враховуючи, що неустойка (пеня) вираховується з 01.09.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, судом першої інстанції правильно визначений загальний розмір неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Проте відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_8 у зазначений період не мав постійного місця роботи (а.с.33-36), а отже і стабільного заробітку, у зв'язку з чим був обмежений у можливостях по сплаті аліментів, що відповідно до правил ч.2 ст.196 СК України є підставою для зменшення розміру неустойки.

Однак апеляційний суд вважає, що виходячи із тривалості невиконання відповідачем свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дочки, і потреби останньої в зазначених коштах, розмір пені визначений судом першої інстанції, яку відповідач повинен сплатити за порушення свого обов'язку, є необґрунтовано заниженим; тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Отже, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 пені за прострочення сплати аліментів необхідно - змінити, збільшивши розмір стягнутої неустойки (пені) у зв'язку з наявною заборгованістю по аліментах з 6000 грн. до 16 000 грн. Визначена сума пені, яку необхідно стягувати з відповідача є реальною, дещо наближеною у відсотках до розміру неустойки, і є частковою компенсацією втрат позивачки викликаних несплатою аліментів відповідачем, та перекладенням на неї обов'язку по утриманню дитини.

Розподіляючи в порядку ст.88 ЦПК України судові витрати між сторонами апеляційний суд враховує наступне.

02.04.2013 року ОСОБА_7 сплачено 150 грн. судового збору за подану нею апеляційну скаргу та надано клопотання про відстрочення його сплати у зв'язку із скрутним матеріальним становищем апелянта.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 04.04.2013 року клопотання ОСОБА_7 задоволено. Відстрочено ОСОБА_7 сплату судового збору в сумі 823 грн. 95 коп. за подання апеляційної скарги до моменту прийняття судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв'язку із частковим задоволенням позову ОСОБА_7, виходячи із встановленого ст.88 ЦПК правила, за яким судові витрати стягуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, то 116 грн.87 коп. (розмір задоволеної частини вимог) підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7

Оскільки при подачі апеляційної скарги апелянтом не доплачено 823 грн. 95 коп. за розгляд справи в апеляційному порядку, зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_7 при ухваленні рішення апеляційним судом, але зважаючи на скрутне матеріальне становище позивача та з метою часткової компенсації їй витрат по сплаті судового збору, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 707 грн. 08 коп. судового збору на користь держави (823 грн. 95 коп. - 116 грн.87коп.), а належні їй з відповідача 116 грн. 87 коп. судового збору, необхідно стягнути на користь держави з ОСОБА_8

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317,319, 325 ЦПК України, ст. 180, 182, 196 Сімейного кодексу України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 пені за прострочення сплати аліментів - змінити, збільшивши розмір стягнутої неустойки (пені) у зв'язку з наявною заборгованістю по аліментах з 6000 грн. до 16 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 707 грн. 08 коп. недоплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 116 грн.87 коп. судового збору.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: