справа № 762/796/13-ц
провадження 2/762/850/13
БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
«23» квітня 2013 року м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого, судді Дибець О.М.,
при секретарі Перчук Я.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
4 березня 2013 року представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Балаклавського районного суду міста Севастополя із зазначеною позовною заявою в порядку цивільного судочинства і просить суд :
-Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № SEXRRX05100043 від 31 березня 2007 року разом з комісією, нарахованими процентами та неустойкою в розмірі 23 949 гривень 17 копійки.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами був укладений договір про надання споживчого кредиту, за яким банк надав позичальникові ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в розмірі 1846 гривень 79 копійок, а позичальник зобовязався повернути кредит зі сплатою процентів до 31 березня 2008 року включно, проте таких зобовязань у порядку, встановленому законом і договором, відповідач не виконав.
У судове засідання сторони та їх представники не прибули, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку.
У відповідністю з положеннями частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у письмовій заяві просив суд розглянути справу за його відсутності і не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача.
За таких обставин, суд, керуючись приписами ст. ст. 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Заочно зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви, виходячи з такого.
31 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № SEXRRX05100043, відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальникові ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1846 гривень 79 копійок з терміном повернення до 31 березня 2008 року включно і зі сплатою 12 процентів на рік.
Договір був укладений у письмовій формі як договір приєднання до встановлених банком Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (ст. ст. 634, 1055 Цивільного кодексу України).
Відповідач, якому банк надав у кредит оговорені грошові кошти шляхом їх перерахування на рахунок субєкта господарювання, який реалізував споживачеві конкретно визначені товари, свого обовязку за договором у повному обсязі не виконав, суму боргу в розмірі 1209 гривень 82 копійки не повернув, не сплатив комісії в розмірі 362 гривні, процентів в розмірі 6755 гривень 93 копійки, що підтверджується заявою позичальника 31 березня 2007 року, розрахунком та іншими письмовими доказами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на час укладення договору між сторонами) споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Водночас за змістом частини 1 статті 11 цього Закону договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Отже, матеріально-правова вимога банку про повернення кредиту, сплати комісії та процентів ґрунтується на вимогах закону і спрямована на захист порушеного права.
Стосовно вимоги про стягнення суми пені, виплата якої за порушення зобовязання передбачена п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення платежу, суд також висновку про її задоволення, зважаючи на встановлені обставини порушення зобовязання. При цьому, хоча, за переконанням суду, у відповідністю з положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України наявні підстави для зменшення розміру пені, оскільки він у кілька разів перевищує суму основного боргу і процентів, відповідач про це заяви не подав, за змістом розяснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (пункт 27 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року)положення частини третьої статті 551 ЦК України можуть бути застосовані судом лише за заявою відповідача.
Правильність наданого розрахунку суми заборгованості, яка складається з основної суми боргу, комісії, процентів та пені, відповідність цього розрахунку умовам укладеного між сторонами договору судом перевірена, відповідачем не заперечується.
Разом з тим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині стягнення суми штрафів, які, як і пеня, є складовою поняття «неустойка (стаття 549 ЦК України), оскільки задоволення цієї вимоги потягне застосування судом подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення договірного зобовязання, що суперечить імперативним вимогам частини 1 статті 61 Конституції України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.
Таким чином, заочно зясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного і керуючись статті 61 Конституції України, ст. ст. 549, 611, 624, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 158, 174, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у місті Севастополі, у квартирі АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 50, Ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, Індивідуальний податковий номер 143605704021) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № SEXRRX05100043 від 31 березня 2007 року разом з комісією, нарахованими процентами та неустойкою в розмірі 22 332 (двадцять дві тисячі триста тридцять дві) гривні 54 копійки.
У задоволенні позовної заяви у частині вимоги про стягнення штрафів відмовити.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у місті Севастополі, у квартирі АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 50, Ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, Індивідуальний податковий номер 143605704021) суму судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Розяснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Дибець О.М.
Судове рішення № 30980411, Балаклавський районний суд міста Севастополя було прийнято 27.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 762/796/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: