Ухвала суду № 30979896, 26.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 744/90/13-ц Провадження № 22-ц/795/826/2013 Головуючий у I інстанції -Гнип О. І. Доповідач - Литвиненко І. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на рішення Семенівського районного суду від 15 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні автомобілем і зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні спірним автомобілем через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні автомобілем.

ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити зустрічний позов повністю.

Рішенням суду первісний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Суд зобов'язав ОСОБА_7 за погодженням з ОСОБА_9 перереєструвати автомобіль марки ВАЗ-210994-20, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції, що обслуговує Семенівський район Чернігівської області, у зв'язку зі зміною власників вказаного транспортного засобу на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2012 року, з оплатою вартості необхідних витрат при перереєстрації (крім штрафних санкцій) ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у рівних долях, а в задоволенні іншої частини первісного позову та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовив. Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 сплачений при подачі первісного позову судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 полягають в тому, що на даний час автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_5, апелянт не має доступу до даного автомобіля і тому не може здійснювати користування та розпорядження ним. Апелянт також наголошує на тому, що про факт чинення відповідачами перешкод у користуванні автомобілем також свідчить не надання автомобіля для перереєстрації в підрозділі Державтоінспекції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, що між апелянтом та ОСОБА_7 фактично було укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля та передано останньому кошти в сумі 32000 грн., а тому даний договір повинен бути визнаний дійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2012 р. визнано за ОСОБА_9 та ОСОБА_7 право власності на ? ідеальну частину (за кожним) автомобіля ВАЗ 210994-20,2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 32000 грн.

Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 13.07.2010 р., ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатись (продати, обміняти, здати в оренду тощо) належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РЕГ 4 МРВ ДАІ м. Мена ВДАІ УМВС України у Чернігівській області 30.08.2007 року, спірний автомобіль строком до 13.07.2019 р.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником спірного автомобіля зазначено ОСОБА_7 (а.с. 48).

ОСОБА_7 вважає, що вона відповідно до рішення суду є власницею спірного автомобіля, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 чинять їй перешкоди у користуванні ним та перешкоджають представити автомобіль до Державтоінспекції для внесення змін до реєстраційних документів, вона звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні автомобілем.

ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу цього автомобіля, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_7 було фактично укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля, погоджений з позивачкою, та відповідно сплачено гроші в розмірі 32000 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_7 перереєструвати автомобіль підлягають повному задоволенню, оскільки ОСОБА_7, як власник автомобіля, за погодженням з позивачкою зобов'язаний перереєструвати транспортний засіб після виникнення обставин, що свідчать про зміну власників, а саме після ухвалення рішення апеляційного суду від 01.08.2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні автомобілем суд першої інстанції виходив з того, що ніякої протиправної поведінки, що є передумовою для захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, з боку відповідачів не вбачається.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 не підтвердив належними доказами укладення між ним та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу автомобіля.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням чинного законодавства.

Твердження ОСОБА_9 про те, що відсутність у неї права вільного доступу до автомобіля через поведінку відповідачів свідчить про порушення її права користуватися та розпоряджатися автомобілем, є безпідставними, оскільки ОСОБА_5 на даний час користується автомобілем на законній правовій підставі, а саме: довіреності, яка надавалась ОСОБА_7 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_9 і ніяких заперечень з цього приводу на той час ОСОБА_9 не виказувала. За таких обставин, відсутні підстави для обмеження ОСОБА_5 у правах, визначених чинною довіреністю. Крім того, обов'язок перереєстрації транспортного засобу, зокрема внесення змін до реєстраційних документів покладено на власника транспортного засобу ОСОБА_7, про що мотивовано зазначено у рішенні.

Щодо посилань ОСОБА_5 на те, що між ним та ОСОБА_7 фактично було укладено договір купівлі-продажу автомобіля та сплачено останньому 32000 грн. не може братись до уваги, так як наявність довіреності від 13.07.2010 р., якою ОСОБА_7 уповноважує ОСОБА_5 розпоряджатись (продати, обміняти, здати в оренду тощо) спірним автомобілем не може свідчити про укладення договору купівлі-продажу, а твердження стосовно сплати ОСОБА_7 коштів в розмірі 32000 грн. не підтверджено належними доказами.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційних скарг не спростовується, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Семенівського районного суду від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: