Рішення № 30976812, 29.04.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/805/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.04.2013 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Петрукович Є.М.,

За участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та Приватного Акціонерного товариства «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди заподіяної пошкодженням його автомобіля у розмірі 17723 грн., а також моральної шкоди у розмірі 5000 грн., мотивуючи тим, що пошкодження належного йому автомобіля НОМЕР_1 сталося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11 вересня 2008 року на 610 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта з вини водія автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_5 Так як власником автомобіля ГАЗ 330202 є відповідач ОСОБА_3 і він знаходився у автомобілі як пасажир та не видавав довіреності на керування автомобілем ОСОБА_5, то просив стягнути зазначені вище суми з відповідачів солідарно.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали свої позовні вимоги. Просили поновити строк позовної давності, щодо вимог до страхової компанії, та стягнути солідарно заподіяну позивачу матеріальну та моральну шкоду з відповідача ОСОБА_3 як власника джерела підвищеної небезпеки та ОСОБА_5 як водія автомобіля.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали та пояснили, що за кермом автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, 11 вересня 2008 року, коли сталася ДТП, був ОСОБА_5 Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 13 листопада 2008 року останнього було визнано винним в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 122 ОСОБА_2. ОСОБА_5 лише керував автомобілем відповідача 11 вересня 2008 року у присутності власника, який сидів поруч в якості пасажира, але робітники ДАІ зупинили ОСОБА_5 тоді, коли ОСОБА_3 в автомобілі вже не було, так як він вийшов приблизно на 500 метрів раніше. У той же день, але пізніше ОСОБА_3 дізнався, що ОСОБА_5 було затримано робітниками ДАІ та автомобіль ГАЗ знаходиться у смт. Красногвардійське. Страховий поліс у ОСОБА_3 був, але ані робітники ДАІ, ані позивач про поліс не запитував, хоча перший позов ним був поданий ще у 2009 році.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 зазначив про те, що 11 вересня 2008 року він керував автомобілем ГАЗ 330202, який належить відповідачу. У трудових відносинах з ОСОБА_3 не перебував. Робітники ДАІ у той день догнали його у м. Джанкой на перехресті, а ОСОБА_3 він висадив у м. Джанкої за мостом, що веде у місто та поїхав до дому так як вони із ОСОБА_3 майже сусіди. Вважає, що ДТП ніякого не було. Пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 він побачив через місяць та невідомо де сталося пошкодження. Його вини у тому, що пошкоджено автомобіль немає.

Представник ПрАТ «СК «Провідна» у судове засідання надав письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав, у тому числі зазначив про сплив строку позовної давності, а справу просив слухати за його відсутності.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року, о 16 год. 50 хв., на 610 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_3, не переконавшись в тому, що жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним та яким може бути створено перешкоду, не почали обгін, виїхав на смугу зустрічного руху, чим змусив водія автомобіля RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_1 різко змінити напрямок руху, через що він виїхав за межі дороги, де отримав механічні пошкодження.

Постановою Красногвардійського районного суду від 13 листопада 2008 року, яка залишена без змін постановою судді Апеляційного суду АР Крим від 23.12.2008 року, ОСОБА_5 визнано винним в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 122 ОСОБА_2 з закриттям провадження по справі через закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 30.05.2012 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, було відмовлено у повному обсязі, оскільки встановлено, що водій ОСОБА_5 повинен відповідати по справі.

Зазначена правова позиція по цій справі висловлена в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2012 року, якою буле скасоване рішення Красногвардійського районного суду АРК від 20.05.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП та ухвала Апеляційного суду АРК від 14.09.2009 року.

Частиною 3 та 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

А тому доводи позивача та його представника про солідарну відповідальність відповідачів, а також доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що він не є винним у ДТП, є неспроможними і не можуть братися судом до уваги.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналогічне правило закріплено також в частині першій статті 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Саме з огляду на те, що в результаті винних дій ОСОБА_5, який порушив правила дорожнього руху, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановивши, що у спричиненій внаслідок ДТП шкоди винен ОСОБА_5, підстав покладати відповідальність з її відшкодування на ОСОБА_3 на підставі частини другої статті 1187 ЦК України, як на власника джерела підвищеної небезпеки, немає.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги, щодо страхової компанії «Провідна», оскільки як позивач ОСОБА_1 так і відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 своєчасно відповідне повідомлення про ДТП не подали, що позбавляє особу, відповідальність якої була застрахованою права на відшкодування завданого збитку.

Стосовно клопотання представника відповідача про поновлення строку позовної давності, то воно не може бути задоволено з тих підстав, що первинний позов ОСОБА_1 подав до Красногвардійського районного суду АР Крим ще 08.01.2009 року, справа розглядалась неодноразово, та він повинен був знати про можливість існування Договору (полісу) обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно висновку експерта за № 767 від 13.04.2009 року проведеної на підстави ухвали суду від 11.03.2009 року, матеріальна шкода завдана ушкодженням автомобілю при ДТП від 11.09.2008 року марки RENAULT MEGANE реєстраційний номер НОМЕР_4 2004 року випуску, який належить ОСОБА_1 на підставі генеральної довіреності ОСОБА_7, складає 17723 грн.

Зазначена сума і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5

Крім того, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, що виразилися в пошкодженні автомобіля позивача, його душевних стражданнях у зв'язку з протиправними діями відповідача, суд на підставі положень ст. 23 ЦК України, з урахуванням вимог розумності і справедливості вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 4000 грн., а в іншій частині частини позову про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 406 грн. 65 коп., а також вартість проведеної експертизи в розмірі 1226 грн. 08 коп., а всього 1632 грн. 73 коп.

Крім того, з відповідача ОСОБА_5 у дохід держави підлягає стягненню недоплачений позивачем ОСОБА_1 при подачі позову судовий збір у розмірі 52 грн. 15 коп. (229,40 грн. 177, 25 грн. = 52,15 грн.)

На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 80, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, який народився 16.05.1975 року у м. Джанкой АР Крим, ІН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 заподіяну в наслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 17723 грн.; моральну шкоду в розмірі 4000 грн.; судовий збір у розмірі 406 грн. 65 коп.; а також вартість проведеної експертизи у розмірі 1226 гривен 08 коп., а всього 23355 грн. 73 коп.

В інший части позову про стягнення моральної шкоди, а також у позові до ОСОБА_3 та Приватного Акціонерного товариства «СК «Провідна», відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судовий збір у розмірі 52 грн. 15 коп., зарахувавши гроші до державного бюджету Красногвардійського району на р/рахунок 31218206700130 у банк ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код за ЄДРПОУ 37668678, отримувач коштів УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим, призначення платежу: судовий збір, Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт 1.1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Шукальський