Рішення № 30976036, 25.04.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-334/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новомосковского МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNU 0G 100001545 від 25 вересня 2007 року в розмірі 78 811,07 доларів США, що за курсом 7,9857 станом на 24.03.2012 року складає 629 361,56 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Леніна, 14/17, що належить відповідачу на праві власності, з правом надання банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 25.09.2007 року між ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк зобовязався надати грошові кошти у розмірі 38 400,00 доларів США, а відповідач зобовязався використати кредит на визначені договором цілі, забезпечити його повернення, сплату нарахованих відсотків у встановлений термін. Договір було укладено строком до 26.09.2032 року, за користування кредитом була встановлена процента ставка у розмірі 12 %. Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобовязань по договору, сторони уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Леніна, 14/17, що належить відповідачу на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 25.09.2007 року за реєстраційним № 3522. Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, а відповідач, в порушення умов договору, не сплачує кошти за кредитом та відсоткам, які він повинен сплачувати щомісяця, в результаті чого станом на 24 березня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 78 811,07 доларів США, що за курсом 7,9857 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.03.2012 року, складає 629 361,56 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 38 881,82 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 20 907,40 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 3 035,81 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 15 986,04 доларів США.

Посилаючись на Закон України «Про іпотеку», позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 78 811,07 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Леніна, 14/17, що належить відповідачу на праві власності, з правом надання банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з

отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить виселити відповідача з квартири, зобовязавши ВГІРФО МВС України в Дніпропетровській області зняти відповідача з реєстраційного обліку в квартирі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, мотивуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши письмові заперечення, в яких зазначили, що на момент отримання кредиту ОСОБА_2 мав постійну роботу і стабільний заробіток, у звязку з чим вони справно платили кредит до листопада 2008 року, тобто до того моменту, коли різко змінився курс валют. На даний момент вони не мають можливості сплачувати щомісячні платежі та відсотки по кредиту у повному обсязі, оскільки вони значно перевищують їх спільний дохід. 21.03.2008 року у них народився син ОСОБА_5, який був зареєстрований у спірній квартирі після укладення договору іпотеки та без згоди банку, оскільки новонароджену дитину необхідно було зареєструвати за місцем реєстрації її батьків.

Представник Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новомосковского МВ УМВС України в Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, в судове засідання не зявився, надавши заяву по розгляд справи у свою відсутність (а.с.163).

Представник служби у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, в судове засідання не зявився, надавши заяву по розгляд справи у свою відсутність (а.с.165).

Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно кредитного договору № DNU 0G 100001545 від 25 вересня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 38 400,00 доларів США, строком до 26.09.2032 року, за користування яким була встановлена процентна ставка у розмірі 12% річних (а.с. 6-8).

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, між ЗАТ КБ «ПриватБанк», з однієї сторони, та ОСОБА_2, 21.09.2007 року був укладений іпотечний договір. Відповідно до вказаного договору іпотекодавець передав в іпотеку квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Леніна, 14/17, що належить йому на праві власності (а.с. 8-об-10, 66).

Дана нерухомість належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 25.09.2007 року за реєстраційним № 3522 (а.с.63-64).

Згідно свідоцтва про народження, 21.03.2008 року народився ОСОБА_5 (а.с.25), якого було зареєстровано у квартирі, загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Леніна, 14/17 (а.с.34).

Факт того, що неповнолітню дитину було зареєстровано у вказаній квартирі без згоди іпотеко держателя, тобто Банку, не заперечувався сторонами в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» зі своєї сторони виконало умови взятого на себе зобовязання і надало ОСОБА_2 кредит у зазначеному вище розмірі.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також передбачено умовами підписаного іпотечного договору від 25.09.2007 року.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Разом з тим, в порушення умов договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 24 березня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 78 811,07 доларів США, що за курсом 7,9857 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.03.2012 року складає 629 361,56 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 38 881,82 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 20 907,40 доларів США, заборгованості по комісії за

користуванням кредитом у розмірі 3 035,81 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 15 986,04 доларів США.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 22-26 договору іпотеки від 25 вересня 2007 року передбачено право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.22 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено, що реалізація Предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов Договору та чинного законодавства України (п. 23 договору).

Разом з цим, Відповідно до ст. 34. Закону України «По іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути переданий іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та

умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової згоди іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Доказів відмови відповідачів від добровільного виселення суду не надано. Тому суд вважає, що позов в частині виселення осіб із спірного будинку задоволенню не підлягає через недоведеність предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказаний будинок, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачем при зверненні до суду сплачено судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме судовий збір у розмірі 1 708,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 220,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України,, ст.ст. 14-16, 237, 526, 589, 590, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новомосковского МВ УМВС України В Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNU 0G 100001545 від 25 вересня 2007 року в сумі 54 924,00 доларів США (яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 38 609,46 доларів США, заборгованості по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 9 507,00 доларів США, заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в розмірі 1 730,21 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 5 077,58 доларів США), що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 17 листопада 2010 року 435 862,37 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована на пл.Леніна, 14/17 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Встановити способом реалізації предмета іпотеки - квартири загальною площею 48,9 кв.м., яка розташована на пл.Леніна, 14/17 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу вказаної квартири іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна.

Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі сплаченого судового збору в розмірі 1 708,50 грн.

(одна тисяча сімсот вісім грн. 50 коп.)., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 220,00 грн. (двісті двадцять грн.).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя В.В.Березюк